79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
31.03.08 Справа № 26/268
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді -Гнатюк Г.М.
суддів - Кравчук Н.М.
- Мирутенко О.Л.
розглянув апеляційну скаргу ТзОВ “Ельвіс», с.Звенигород, Пустомитівського району
на рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2008р.
в справі № 26/268
за позовом ВАТ “Елегант», м.Львів
до відповідача: ТзОВ “Ельвіс», с.Звенигород, Пустомитівського району
про стягнення 2400,00грн. збитків
за участю представників сторін:
від позивача: Яворська А.М. - представник
від відповідача: Ільїнська О. - представник
Cторонам роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
В судовому засіданні 25.03.2008р. оголошувалась перерва до 31.03.2008р.
Встановив :
Рішенням господарського суду Львівської області від 29.01.2008р. (суддя Сухович Ю.О.) задоволено позов Львівського ВАТ “Елегант» та стягнено з ТзОВ “Ельвіс» 2400грн. збитків, 101,00грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем завдано позивачу збитки, які у відповідності до ст.22 ЦК України підлягають повному відшкодуванню.
З даним рішенням суду ТзОВ “Ельвіс» не погодилося і оскаржило його в апеляційному порядку оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального права, так як місцевим господарським судом неповно з'ясовано усі обставини справи, у зв'язку з чим просить назване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу від 23.03.2008р. №16/07 (вх. №2087 від 25.03.2008р.) Львівськ ВАТ “Елегант» спростовує доводи скаржника з підстав зазначених у цьому відзиві та просить оскаржуване рішення місцевого господарького суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ “Ельвіс» без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2008р. у справі №26/268 скасувати, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Львівське ВАТ “Елегант» звернулося до господарського суду Львівської області із позовною заявою про стягнення з ТзОВ “Ельвіс» 2400,00грн. збитків, завданих відповідачем внаслідок протиправного використання споруд позивача, а саме прохідної, під'здного майданчика, контрольно-пропускного пункту та частини проїжджої території ВАТ “Елегант».
Згідно з правилами статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. При цьому апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов»язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Земельна ділянка, яку використовує ВАТ «Елегант» (позивач), надана йому на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 76 від 15.02.1995р., що засвідчено Державним актом на постійне користування землею.
Земельна ділянка, яку використовує ТзОВ “Ельвіс» (відповідач), межує з земельною ділянкою ВАТ «Елегант». Проїзд та прохід до будівлі відповідача може здійснюватися тільки через земельну ділянку, яка використовується позивачем.
Позивач вважає, що внаслідок споживання відповідачем протягом 2006 року послуг позивача щодо користування контрольно-пропускним пунктом та частиною проїжджої частини без здійснення відповідної оплати останньому завдано збитків у вигляді упущеної вигоди. За поясненням представника позивача вартість збитків в розмірі 400,00 грн. на місяць визначена позивачем за ціною укладеної між сторонами Договором від 26.08.2005 р., термін дії якої закінчився 31.12.2005 р.
Відповідачем не заперечується факт споживання послуг з проїзду через прохідну і частину проіжджої території, яка знаходиться у користуванні позивача, до власних приміщень складу. Плата за ці послуги сторонами не узгоджена з причин недосягнення згоди щодо суттєвих умов договору, проекти якого протягом 2006-2007 р.р. неодноразово пропонувались як позивачем, так і відповідачем.
У відповідності до ст.623 Цивільного кодексу України на боржника покладається обов»язок відшкодування кредиторові реальних збитків, а на кредитора - обов»язок доказати розмір збитків, завданих йому порушенням зобов»язання, при цьому кредитор має не лише точно підрахувати розмір заподіяних збитків, але й підтвердити їх документально.
Позивачем представлено суду копії первинних документів, як то: договора, Акти виконаних робіт, платіжні документи, довідки тощо, які підтверджують факт здійснення певних господарських операцій і які підтверджують розмір фактично понесених позивачем витрат за 2006 рік за видами цих витрат, визначеними у розрахунку.
Відповідно до п.2 статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди чи неотриманого доходу відшкодовуються лише ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов»язання.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна ловести ті обсТавини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.
Позивачем не надано суду належних доказів в підтвердження підставності віднесення на відповідача понесених позивачем витрат у заявленому розмірі.
Крім того, відзначені у розрахунку збитків відсотки, які на думку відповідача визначають частку від загального розміру витрат, що мають бути віднесені на відповідача, є різними за видами витрат і не обгрунтовані. Застосування саме цих відсотків для відповідача розрахунково і докуметально не підтверджено.
Проаналізувавши розрахунок витрат позивача в сукупності з доказами, наданими позивачем в підтвердження понесених збитків, а також доказами, представленими відповідачем в заперечення видів та розміру заявлених збитків, колегія суду зробила висновок про необгрунтованість розрахунку збитків та непідтвердженість останніх належними та допустимими доказами.
Виходячи з наведеного, колегія Львівського апеляційного суду погоджується з доводами скаржника та приходить до висновку, що апеляційна скарга ТзОВ “Ельвіс» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2008 р. у даній справі слід скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ВАТ «Елегант» відмовити повністю, судові витрати покласти на позивача.
Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на позивача.
Керуючись ст.ст. 101,103-105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд,-
Постановив:
1. Апеляційну скаргу ТзОВ “Ельвіс» задоволити та рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2008 року у справі №26/268 скасувати.
2. Прийняти нове рішення. В позові відмовити повністю.
3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
4. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий суддя Гнатюк Г.М.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Мирутенко О.Л.