01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.03.2008 № 35/379
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Куровського С.В.
Михальської Ю.Б.
при секретарі: Василів О.В.
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фондуспеціального призначення "Спецжитлофонд"
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.12.2007
у справі № 35/379 (Літвінова М.Є.)
за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фондуспеціального призначення "Спецжитлофонд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна житло-сервіс"
про стягнення 4885,18 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.12.2007 р. у справі №32/379 позов Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення “Спецжитлофонд” (далі - КПУЖГ “Спецжитлофонд”, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна житло-сервіс” (далі - ТОВ “Україна житло-сервіс”, відповідач) про стягнення 4 885,18 грн. був задоволений частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 1 487,82 грн. основного боргу, 126,67 грн. пені, 33,66 грн. державного мита, 39,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову було відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення частково і прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача борг за оренду житлового приміщення 4 548,08 грн. та пеню в сумі 337,10 грн.
В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначає, що при винесенні рішення суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку стосовно того, що Договір оренди закінчив свою дію 01.04.2006 р. і що орендна плата має нараховуватись лише до цього дня, не взявши до уваги акт про проживання, складений працівниками позивача, ст. 17 Закону України “Про оренду державного і комунального майна” та п. 5.3. Договору, відповідно до якого орендоване приміщення має бути повернута на підставі Акту прийому сдачі, що зроблено не було.
Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу вимоги позивача не визнав, зазначив, що вони є надуманими та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва - без змін.
Ухвалою від 07.02.2008 р. апеляційна скарга прийнята до провадження і призначена до розгляду на 26.02.2008 р.
26.02.2008 р. в судовому засіданні оголошувалася перерва на 12.03.2008 р.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія встановила наступне.
07 жовтня 2005 р. між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення “Спецжитлофонд” (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Україна житло-сервіс” (далі відповідач) було укладено Договір № 3896 оренди житлового приміщення (далі Договір).
Відповідно до умов Договору (п.п. 1.1, 1.2.) орендодавець надає, а орендар приймає в орендне користування житлове приміщення: квартиру № 175 у будинку №10 на вул. Борщагівській, з характеристикою: житлова площа - 25,3 кв.м., загальна площа - 41,4 кв.м.
Відповідно до п. 2.1. Договору, за користування орендованим приміщенням Орендар сплачує орендодавцю орендні платежі згідно з умовами цього Договору.
Орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця. За несвоєчасне внесення орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню із розрахунку 1% від несплаченої суми за кожен прострочений день (п. 2.3. Договору).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач систематично не виконував своїх обов'язків в частині внесення плати за оренду житлового приміщення. У зв'язку з цим заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.06.2007р. складає 1 549,04 грн.
Згідно п. 2.3. Договору та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України позивачем було нараховано відповідачу пеню за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2007 р. у розмірі 218,59 грн.
Крім того, керуючись ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, позивач зазначив, що оскільки термін дії Договору закінчився 01.04.2006 р. і відповідної заяви про припинення Договору від сторін не надходило, даний Договір вважається пролонгованим.
Відповідач проти позову заперечував, у відзиві на позов зазначив, що п. 5.2. Договору передбачено, що останній може бути продовжений за згодою Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії договору від орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору.
Колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав:
Внаслідок укладання спірного договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відносини, що виникли між сторонами з приводу оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, регулюються нормами Господарського кодексу України, а також Законом України “Про оренду державного та комунального майна”.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”).
Відповідно до статей 626, 629 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків та є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Пунктом 3 статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається, Договір № 3896 від 07.10.2005 укладено в особі директора комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення “Спецжитлофонд” Надточия М.І. та в особі директора ТОВ “Україна житло-сервіс” Расюка А., підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.
В матеріалах справи міститься Довідка ЄДРПОУ № 18831 (дата видачі довідки 12.12.2005), з якої вбачається, що керівником ТОВ “Україна житло-сервіс” був Расюк Анатолій Михайлович.
Позивач не оспорює наявність Договору № 3896 від 07.10.2005 та його дійсність.
Обставин підписання Договору неуповноваженими особами відповідачем не доведено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони погодили особливі умови дії договору № 3896 від 07.10.2005, встановили термін його дії з 07.10.2005 по 01.04.2006, письмового звернення з проханням пролонгації договору від відповідача не надходило, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення заборгованості по орендних платежах саме за період з 07.10.2005 по 01.04.2006, що становить 1 487,82 грн. та зроблено відповідний перерахунок пені.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо періоду, за який підлягає стягненню орендна плата, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5.1. термін дії Договору встановлювався з 07 жовтня 2005 року до 01 квітня 2006 року.
Згідно п. 5.2. Договору останній може бути продовжений за згодою Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії договору від орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору.
Разом з тим, пунктом 2.6 Договору встановлено, що орендні платежі сплачуються Орендарем, починаючи з моменту підписання цього договору та Акту прийому-передачі житлового приміщення.
В пункті 2.8. Договору сторони узгодили, що орендні платежі сплачуються Орендарем по день фактичної передачі житлового приміщення за актом-прийому-передачі.
На підтвердження факту перебування відповідача у спірному приміщенні після закінчення терміну дії Договору, позивачем наданий акт про проживання від 01.07.2007.
Обставини проживання в приміщенні сім'ї Мартинової Л.І, станом на дату складання акту відповідачем не спростовані.
Таким чином, колегія суддів вважає, що заборгованість з орендної плати підлягає стягненню за весь період фактичного користування приміщенням в сумі 4 548,08 грн.
На підставі п. 2.3. Договору позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 337,10 грн. Розмір вказаної пені не суперечить чинному законодавству.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 27.12.2007 у праві № 35/379 підлягає зміні, апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, позов -задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
Апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення “Спецжитлофонд” на рішення Господарського суду м. Києва від 27.12.2007 у справі № 35/379 задовольнити.
Рішення Господарського суду м. Києва від 27.12.2007 у справі № 35/379 змінити.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ТОВ “Україна житло-сервіс” (01030, м. Київ, проспект Гагаріна, 14-А, р/р 26002012231969 в ВАТ “Укрексімбанку”, МФО 380333, код ЄДРПОУ 32772152) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення “Спецжитлофонд” (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, р/р 26002301261729 в Філії “Подільського відділення Промінвестбанку” в м. Києві, МФО 322197, код ЄДРПОУ 31454734) 4 548,08 грн. заборгованості за оренду житлового приміщення згідно Договору № 3896 від 07.10.2005, 337,10 грн. пені, 102 грн. державного мита за подання позовної заяви, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 51 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва відповідно до резолютивної частини постанови.
Матеріали справи № 35/379 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанову може бути оскаржено протягом місяця з дня її прийняття до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Куровський С.В
Михальська Ю.Б.
03.04.08 (відправлено)