01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.04.2008 № 22/389
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Куровського С.В.
Михальської Ю.Б.
при секретарі: Василів О.В.
За участю представників:
від позивача: Волинська В.І. - довіреність 724 від 12.11.2008 р.;
від відповідача: Безносюк О.А. - довіреність № 07/37 від 18.03.2008 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Новий світ"
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.11.2007
у справі № 22/389 (Шкурат А.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Новий світ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джити Солюшенс"
про стягнення 4184,84 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.11.2007 р. в справі №22/389 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавництво “Новий світ” (далі - ТОВ “Новий світ”, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Джити Солюшенс” (далі - ТОВ “Джити Солюшенс”, відповідач) про стягнення 4 184,84 грн., було відмовлено.
Не погодившись з рішенням Господарського суду м. Києва, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при винесенні рішення судом першої інстанції були не в повному обсязі з'ясовані всі обставини справи, оскільки не були взяті до уваги всі умови договору, а саме п. 4.1. Угоди, яким встановлено, що вона дії з моменту укладання і до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по ній.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що вважає рішення повним, обґрунтованим, таким, що прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин справи, в зв'язку з чим скасуванню не підлягає. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції вірно прийняв до уваги те, що замовник (відповідач) втратив необхідність отримувати друковане видання, зазначене в угоді, оскільки позивач виготовив його зі значним порушенням строків угоди. ТОВ “Джити Солюшинс” просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Ухвалою від 07.02.2008 р. апеляційна скарга прийнята до провадження і призначена до розгляду на 27.02.2008 р.
В подальшому, на підставі ст. 77 ГПК України судове засідання було відкладене та оголошувалась перерва.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія встановила наступне.
26 листопада 2006 року між позивачем і відповідачем була укладена Угода ЛМД № 411/34, відповідно до умов якої Виконавець (ТОВ “Видавництво “Новий світ”) взяв на себе зобов'язання по підготовці та публікації інформації Замовника (ТОВ “Джити Солюшенс”) у книзі “Легка, меблева та деревообробна промисловість” не пізніше І кварталу 2007 року, а Замовник зобов'язується сплатити у повному обсязі та в узгоджений строк вартість розміщення інформаційних матеріалів у книзі, що становить 4 000 грн.
Відповідно до пп. 3.2 Угоди, оплата мала здійснюватись в такий спосіб:
? 50 % суми, що складає 2 000 грн. - передплата не пізніше ніж за 30 днів до виконання Виконавцем п. 2.1.1. Угоди;
? 50 % суми, що складає 2 000 грн. не пізніше, ніж через 10 днів з моменту виконання замовлення.
Строк дії Угоди ЛМД № 411/34 - з моменту укладання і до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до п. 2.1.1. Угоди ЛМД № 411/34, Виконавець зобов'язується забезпечити видання книги накладом 5 000 примірників не пізніше І кварталу 2007 року.
Відповідно до п. 2.1.6. Угоди ЛМД № 411/34, Виконавець зобов'язується надати акт виконаних робіт Замовнику після виходу книги, який Замовник зобов'язується на протязі 5-ти робочих днів підписати та повернути виконавцеві.
Відповідно до п. 2.1.7. Виконавець зобов'язується не пізніше ніж за 45 днів повідомити Замовника про строк виконання п. 2.1.1. Угоди.
Як вбачається з матеріалів справи книга “Легка, меблева та деревообробна промисловість” підписана до друку 05.06.2007 р.
Судова колегія вважає, що позов ТОВ “Видавництво “Новий світ” підлягає задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладання спірного договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Таким чином, при вирішення даного спору суд керується нормами Господарського та Цивільного кодексів України.
Угода укладена між позивачем та відповідачем за своєю юридичною природою є Договором підряду.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГПК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Так, ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В даному випадку, Відповідачем в умовах Угоди не було зазначено, що в разі прострочення виконавцем виконання свого зобов'язання, угода припиняє свою дію, оскільки після зазначеного строку, замовник втрачає необхідність у замовленій продукції. Натомість, п. 4.1 Угоди було встановлено, що Строк дії Угоди ЛМД № 411/34 - з моменту укладання і до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до 489 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Після того, як позивачем до визначеного строку не було виготовлено друковану продукцію, відповідач не здійснив жодних дій до припинення або розірвання договору, відповідно до ст. ст. 489, 611 ЦК України.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Твердження відповідача щодо втрати ним інтересу до виконання цього зобов'язання судом не приймається, оскільки він не надав суду жодних доказів на підтвердження цього факту.
Таким чином, судова колегія вважає, що позивачем було виконано умови Угоди ЛМД № 411/34, тому відповідач має сплатити витрати понесенні ним.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з ТОВ “Джити Солюшенс” 156 грн. інфляційних втрат та 28,16 грн. трьох відсотків річних, також підлягає задоволенню.
Місцевим господарським судом при винесенні рішення по даній справі не було враховано п. 4.1 Угоди ЛМД № 411/34 від 26.11.2006 р., в зв'язку з чим він прийшов до помилкового висновку.
Відповідно до п.п. 1, 3 ГПК України, в разі неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, таке рішення підлягає скасуванню.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавництво “Новий світ” задовольнити.
Рішення Господарського суду м. Києва від 12.11.2007 р. в справі № 22/389 - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Джити Солюшенс” (01023, м. Київ, вул. Басейна,12; р/р 2600900003758 в АКБ “Правекс-Банк” м. Києва, МФО 321983, код ЕДРПОУ 33635738) на Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавництво “Новий світ” (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 143 б, р/р: 26005500016301 в Солом'янській філії АКБ “Київ”, МФО 300681, код ЕДРПОУ 31355817) 4 000 (чотири тисячі) грн. основного боргу, 156 (сто п'ятдесят шість) грн. інфляційних втрат, 28,16 (двадцять вісім 16 коп.) грн. три відсотки річних, 102 (сто дві) грн. державного мита за подання позовної заяви, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 51 (п'ятдесят одну) грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
Справу № 22/389 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Куровський С.В
Михальська Ю.Б.
22.04.08 (відправлено)