ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 48/37
15.04.08
За позовом
Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»
До
Державного підприємства «Вугілля України»
Про
стягнення 3 965,59 грн.
Суддя Сулім В.В.
Представники сторін:
Від позивача:
Від відповідача:
14.02.2008р. у судовому засідання оголошено перерву до 21.02.2008р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. У судовому засідання 21.02.2008р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем подано до суду позовну заяву про стягнення з відповідача збитків у розмірі 3 965,59 гривень.
Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що всупереч умов укладених між ним та відповідачем договорів постачання вугільної продукції № 2-02/2-П від 15 лютого 2007р. та № 01-04/2-П від 01.04.2007р., останній 15 березня 2007 р. та 01.02.2007р. передав йому вугілля, яке не відповідало вимогам ДСТУ 4083-2002 (перевищенні граничні показники), у зв'язку з чим з метою встановлення факту постачання вугілля неналежної якості ним були затримані вагони для сумісного приймання з відповідачем вугілля за якістю.
Посилаючись на те, що з вини відповідача йому заподіяні збитки у вигляді оплати за надмірне користування вагонами, позивач просив задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь 3 965,59 грн. збитків, а також понесені судові витрати.
01.02.08. Господарським судом міста Києва винесено ухвалу про порушення провадження у справі № 48/37 та призначено її до розгляду.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, однак відзиву на позов не надав.
Судом відповідно з вимогами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено сторонам по справі їхні права та обов'язки.
Судом роз'яснено сторонам по справі вимоги ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з вимогами ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -
Між Відкритим акціонерним товариством «Дніпроенерго»(далі за текстом -позивач або ВАТ «Дніпроенерго») та Державним підприємством «Вугілля України» (далі за текстом - відповідач) укладено договір №2-02/2-П від 15.02.2007р. з додатком до договору №03/07-П від 28.02.2007р. (далі за текстом - Договір 1) та Договір поставки № 01-04/2-П від 01.04.2007р., додаткова угода до даного договору №02-04/07 від 02.04.2007р. (далі за текстом - Договір 2), відповідно до яких відповідач взяв на себе зобов'язання поставити у березні 2007 року на адресу позивача вугілля марки Антроцит з граничними якісними показниками: зольність - 30%, вологість -10%, та в травні 2007 року поставити вугілля марки Антроцит з граничними якісними показниками: зольність - 27%, вологість -10%.
Враховуючи, що договори укладені між тими ж сторонами та предмети поставки за договорами є тотожними, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовних вимог про відшкодування збитків за двома договорами в одному провадженні.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4.1. Договору 1 та п. 4.1. Договору 2 сторони погодили порядок приймання вугілля по кількості і якості. Приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П6 та № П7 від 25.04.1966р., з подальшими змінами і доповненнями, ДСТУ 1137-64 "Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Правила приймання по якості", ДСТУ 4083-2002 "Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови", ДСТУ 4096-2002 "Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань", ГТР 34.09.110-2003 "Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи" та/або іншими нормативними актами України, прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному договору.
Відповідно до пунктів 4.4. 4.5. Договору 1 та пунктів 4.4., 4.5. Договору 2 приймання вугілля за якістю у покупця -відповідача здійснюється відповідно до даних хімічного аналізу атестованої хімічної лабораторії Вантажоодержувача - позивача. Фактичні значення показників якості вугілля в партії для розрахунків за поставками визначаються на підставі посвідчення про якість вугілля в партії і результатів приймання вугілля за якістю у покупця (позивача) таким чином: якщо різниця між показниками Аd (зольність), Wr (вологість) посвідчення якості та результатами хімлабораторії Вантажоотримувача менша за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 - за посвідченням про якість; якщо різниця між показниками Аd (зольність), Wr (вологість) посвідчення якості та результатами хімлабораторії Вантажоотримувача більша за встановлену допустиму похибку випробувань згідно з ДСТУ 4096-2002 - за результатами приймання вугілля за якістю у покупця.
15.03.2007р. на виконання умов Договору 1 та додаткової угоди до нього на адресу Придніпровської теплової електричної станції ВАТ «Дніпроенерго»відповідачем було поставлено вугілля згідно залізничних накладних №49345404 та №49167757. На підтвердження якості вугілля надано посвідчення якості №702 від 14.03.2007р.
Передане вугілля не відповідало вимогам щодо якості відповідно до умов п. 3.1 Договору постачання вугільної продукції № 2-02/2-П від 15 лютого 2007 р. (Договір 1).
Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, актом № 1253 відбору, обробки проб та приймання вугілля з якості, актом №1279 відбору, обробки та прийняття вугілля з якості від 17.03.2007р., посвідченням якості від 14 березня 2007 р. №702.
У відповідності до умов п. 6.5 Договору 1 у випадку виклику представника постачальника для проведення спільного зважування, відбору та аналізу проб відвантаженого вугілля, у результаті чого підтвердяться відхилення показників кількості чи якості вугілля понад норми визначені п.п. 4.3, 4.5 цього договору, постачальник відшкодовує витрати покупця за користування вагонами за час їх простоювання в очікуванні прибуття представника постачальника, в тому числі якщо він не прибув і не повідомив про це в термін визначений п. 4.9.
У зв'язку з повідомленням відповідача про якість поставленого вугілля, необхідністю явки його представника для прийняття товару за якістю позивачем допущене понаднормативне використання вагонів та понесені витрати за таке користування, що підтверджується відомістю плати за користування вагонами № 18030207.
При цьому, час понаднормативного користування вагонами обгрунтовано визначений позивачем з часу повідомлення ним відповідача про якість одержаного вугілля.
Крім того, позивачем понесені додаткові витрати пов'язані із повторним прийманням вугілля з якості (витрати по транспортуванню вагонів з вугіллям по території станції і визначення кількості та якості вугілля).
Таким чином, загальна сума додаткових витрат при прийнятті партії вугілля за посвідченням №702 становить 1005,31 гривень.
01.05.2007р. на виконання умов Договору 2 та додаткової угоди до нього на адресу Придніпровської теплової електричної станції ВАТ «Дніпроенерго»надійшло 621 000 кг. згідно залізничній накладній №49352198. На підтвердження якості вугілля надано посвідчення якості №453 від 30.04.2007р.
Передане вугілля не відповідало вимогам щодо якості відповідно до умов п. 3.1 Договору постачання № 01-04/2-П від 01 квітня 2007 р. (Договір 2).
Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, актом № 2180 відбору, обробки проб та приймання вугілля з якості, посвідченням якості №453 від 30.04.2007р.
У відповідності до умов п. 6.5 Договору 2 у випадку виклику представника постачальника для проведення спільного зважування, відбору та аналізу проб відвантаженого вугілля, у результаті чого підтвердяться відхилення показників кількості чи якості вугілля понад норми визначені п.п. 4.3, 4.5 цього договору, постачальник відшкодовує витрати покупця за користування вагонами за час їх простоювання в очікуванні прибуття представника постачальника, в тому числі якщо він не прибув і не повідомив про це в термін визначений п. 4.9.
У зв'язку з повідомленням відповідача про якість поставленого вугілля, необхідністю явки його представника для прийняття товару за якістю позивачем допущене понаднормативне використання вагонів та понесені витрати за таке користування у розмірі 2960,28 грн., що підтверджується відомістю плати за користування вагонами № 05050352.
При цьому, час понаднормативного користування вагонами обгрунтовано визначений позивачем з часу повідомлення ним відповідача про якість одержаного вугілля.
Таким чином судом встановлено, що загальна сума понесених позивачем витрат за двома договорами становить 1005,31 грн. + 2960,28 грн. = 3965,59 грн.
Крім того, сторони також погодили, що всі спори та суперечності, які можуть виникнути в зв'язку виконанням договорі поставки, повинні розв'язуватись в досудовому порядку (шляхом переговорів, розгляду та задоволення претензій, тощо) згідно чинного законодавства (п. 7.1. Договорів 1 та 2).
З метою досудового врегулювання господарських відносин, позивачем на адресу відповідача надсилались претензії (№11/07 від 12.04.07р. та № б/н від 29.05.07р.) на загальну суму 3965,59 грн. з вимогою в семиденний строк відшкодувати завдані збитки. Претензії були залишені без відповіді та задоволення.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язань.
Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначені недержавних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.
Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, судом встановлено, що матеріалами справи доведена вина відповідача у порушенні зобов'язання щодо поставки вугілля якості, яка не відповідає договорам 1 та 2, а також підтверджується наявними доказами розмір збитків в сумі 3965,59 грн., які зазнав позивач, сплативши залізниці плату за час затримки вагонів в очікуванні представника відповідача для спільного зважування та збитки пов'язані повторним прийманням вугілля, крім того, матеріалами справи доведено, що наявні збитки спричинені саме в зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх обов'язків по Договорам 1 та 2, а тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 44,49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита, на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись, - ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, р/р 260093016513 в АКБ «Промінвестбанк» м. Київ, МФО 300012, код ЄДРПОУ 32709929) з будь-якого виявленого рахунку на користь Відкритого акціонер6ного товариства «Дніпроенерго» (69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна,2, поштова адреса:69006, м. Запоріжжя, вул. щДобролюбова, 20, р/р 26008301155031 в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя», МФО 313355, код ЄДРПОУ 00130872) 3965 (три тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) гривень 59 копійок завданих збитків, 102 (сто дві) гривні 00 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя В.В. Сулім