43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
"23" квітня 2008 р.
Справа № 02/42-77.
за позовом Першого заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Луцької міської ради
3-ї особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору Регіонального відділення Фонду Держмайна України по Волинській області.
до відповідачів: 1) Відкритого акціонерного товариства «Волиньрембуд»
2) Волинської обласної ради
3) Волинської обласної державної адміністрації
про визнання недійсним акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу та зобов'язання зменшити розмір статутного фонду товариства
Суддя Костюк С.В.
Секретар судового засідання Ковальчук В. О.
Представники:
від позивача: н/з;
від 3-ї особи: Повх О. М., довіреність №1 від 18.01.2008 р.;
від відповідачів: 1) Ульчак Б. І., довіреність від 20.04.2008 року;
2) Хитрик С.І. , довіреність №332/66/2-08 від 25.02.2008 р.
3) Запорожець О.С., довіреність №1463/18/2-08 від 17.03.2008 р.
В судовому засіданні взяла участь: прокурор відділу представництва облпрокуратури Чмир І.В.
Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.
За згодою сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: Прокурор Волинської 30.06.2007 року області звернувся з позовом в інтересах Луцької міської ради та просить визнати недійсним акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Волинського обласного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту від 25.10.1993р. в частині включення до нього будівлі гуртожитку по вул. Захарова, 1 у м. Луцьку, вартістю 7515,5 тис. крб. та зобов'язати ВАТ “Волиньрембуд» зменшити розмір статутного фонду на суму вартості згаданого об'єкту нерухомості.
Обгрунтовуючи заявлену вимогу зазначає, що статутний фонд ВАТ “Волиньрембуд», створений в процесі корпоратизації тресту, був затверджений 20.09.1994 року та зареєстрований 04.11.1994р. та становив 3344900 тис. крб., з чого випливає, що гуртожиток по вулиці Захарова, 1 у м. Луцьку було включено до статутного фонду. Згідно п.42 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затв. Постановою КМУ № 717 від 08.09.1993р., відповідно до якої визначався розмір статутного фонду, вартість цілісного майнового комплексу зменшується на вартість державного житлового фонду, який приватизується згідно Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду».
Відповідно до ст.ст.4, 5, 127 Житлового кодексу УРСР (в редакції діючій на момент корпоратизації) до державного житлового фонду відносяться і гуртожитки, що перебувають у віданні державних підприємств. Дані будинки підлягають поступовій передачі до відання місцевої ради.
Згідно ст.2 Закону України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», пунктів 2,3 Положення про порядок передачі у комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 891 від 06.11.1995р., гуртожитки підлягають безоплатній передачі в комунальну власність. Пунктом 11 абз.2 даного Положення передбачалось внесення змін до акту оцінки цілісного майнового комплексу у випадку їх невідповідності. В зв'язку з безпідставним включенням до акту будівлі гуртожитку по вул. Захарова, 1, порушено право Луцької міської ради набути у власність зазначений об'єкт нерухомості. При цьому зазначає, що правонаступником комітету інвестицій, будівництва та архітектури Волинської облдержадміністрації в частині здійснення повноважень засновника ВАТ “Волиньрембуд» є Волинська обласна рада, до якої пред'явлено позов.
Заявою від 23.04.2008 року прокурор частково змінив позовні вимоги та просить:
1) визнати неправомірною приватизацію Волинського обласного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту в частині включення до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого 25.10.1993 року, будівлі гуртожитку по вул.Сагайдачного (Тельмана),1 в м. Луцьку вартістю на момент приватизації 7515,50 тис. крб.
2) зобов'язати ВАТ «Волиньрембуд»виключити із статутного фонду товариства будівлю гуртожитку по вул.Сагайдачного (Тельмана), 1 та зменшити розмір статутного фонду на суму його вартості.
3) визнати будівлю гуртожитку по вул. Сагайдачного (Тельмана), 1 об'єктом комунальної власності м. Луцька.
Управління містобудування архітектури та житлово-комунального господарства у відзиві на позов вказує, що є правонаступником управлінь містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації і капітального будівництва облдержадміністрації, а не Комітету інвестицій, будівництва та архітектури, тому відповідно до ст.24 ГПК України є неналежним відповідачем по справі.
3-тя особа - Регіональне відділення Фонду Держмайна України по Волинській області у наданому суду поясненні зазначає, що спірний гуртожиток, як об'єкт державного фонду, помилково був включений в процесі корпоратизації Волинського обласного ремонтно-будівельного тресту до статутного фонду ВАТ “Волиньрембуд» у зв'язку з відсутністю чітких актів законодавства щодо обов'язкової передачі гуртожитків, інших об'єктів державного житлового фонду, що належали державним підприємствам, у комунальну власність. Керуючись роз'ясненнями Міністерства юстиції України від 20.03.1998 р. №11-8-1122, Мінекономіки України від 17.03.1998 р. №23-23/378 та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.03.1998 р. №5-79, органи приватизації включали вартість гуртожитків до вартості цілісних майнових комплексів підприємств, що підлягали приватизації.
ВАТ «Волиньрембуд»(відповідач-1) в поясненні від 23.04.2008 року вимоги прокурора не визнає, вказуючи, що прокуратурою пропущено строки звернення до суду за захистом порушених прав мешканців гуртожитку, приміщення гуртожитку на даний час товариству не належить і товариство не є балансоутримувачем, по даному приміщенню було укладено ряд господарських договорів, які судом не досліджено. Щодо вимоги про зменшення статутного фонду то ВАТ «Волиньрембуд»не може прийняти зазначене рішення, оскільки дане питання може бути вирішено лише зборами акціонерного товариства, також прокурором не визначено у який спосіб необхідно провести зменшення статутного фонду товариства.
Відповідач -Волинська обласна рада (відповідач-2) в наданому суді поясненні вимоги прокурора відхиляє з тих підстав, що є неналежним відповідачем по справі.
Волинська облдержадміністрація (відповідач 3) в поясненні від 17.03.2008 р. №1470/54/2-08 позовні вимоги не визнає та зазначає, що не являється правонаступником Комітету інвестицій, будівництва та архітектури і не управляє майном ВАТ “Волиньрембуд», відповідно до п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні»Волинська обласна рада як власник здійснює правомочності власника щодо майна комунальної власності.
Суд заслухав представників сторін, ознайомився з матеріалами наглядового провадження № 155-00 по скарзі мешканців гуртожитку по вул. Сагайдачного,1, яке витребовувалось з прокуратури м.Луцька, з матеріалами інвентаризаційної справи, витребуваної з КП «Волинське ОБТІ», по будівлі за адресою м. Луцьк, вул.Сагайдачного,1, дослідив матеріали справи та дійшо висновку, що вимога прокурора уточнена заявою від 23.04.2008 року підставна, а тому підлягає задоволенню.
Даного висновку суд дійшов виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави у позовній заяві самостійно визначає у чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати необхідні функції у спірних відносинах ( ч.2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати в відповідні функції у спірних відносинах.
У зазначеному рішенні Конституційного Суду визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств і з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.
Статтею 36 Закону України “Про прокуратуру» передбачено, що прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форми його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства у порядку, передбаченому процесуальним кодексом.
Прокурор Волинської області звернувся до господарського суду Волинської області з позовною заявою в інтересах держави та територіальної громади міста Луцька (невизначеного кола осіб) в особі Луцької міської ради., про що зазначено в позовній заяві.
Звертаючись з позовом до господарського суду, прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення державних інтересів. На його думку включення гуртожитку на 216 місць по вул.Сагайдачного (Тельмана),1 у м.Луцьку до складу цілісного майнового комплексу, що передавався у власність ВАТ "Волиньрембуд", відбулося всупереч вимог ч.2 ст.3 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", чим порушено право державної власності, внаслідок включення гуртожитку до складу цілісного майнового комплексу, члени територіальної громади м.Луцька, представницьким органом яких є Луцька міська рада, втратили право безоплатно приватизувати займані ними житлові приміщення. Як зазначає прокурор, порушення державних інтересів виявилось також у тому, що фактично відбулось незаконне відчуження об'єкту державного житлового фонду.
Відповідно до ч.3 ст.143 Конституції України органу місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органу виконавчої влади. Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади. Зокрема, держава може делегувати органу місцевого самоврядування -відповідній раді право контролю за додержанням житлового законодавства на підприємствах, в установах та організаціях, розташованих на відповідній території, незалежно від форм власності, яка, в свою чергу таке право може передавати створюваному нею відповідному виконавчому органу.
Як вважає прокурор, Луцька міська рада, яка представляє інтереси територіальної громади і якою для здійснення виконавчих функцій створений підконтрольний та підзвітний їй виконавчий комітет, відповідно до пп. 7 п. б ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.15,30 Житлового кодексу Української РСР, ч.3 ст. 143 Конституції України є органом, якому закон надав повноваження органу виконавчої влади.
Отже, прокурором відповідно до вимог чинного законодавства визначено, в чому відбулося порушення інтересів держави, обґрунтовано у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Зазначені обставини у відповідності до ст.36.1 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для здійснення прокурором представницької функції у формі пред'явлення позову на захист інтересів держави та територіальної громади міста Луцька в особі Луцької міської ради та спростовують твердження відповідача про безпідставне заявлення позову.
Відповідно до п.2 Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993р. засновниками відкритих акціонерних товариств, що створюються відповідно до цього Указу на базі загальнодержавної власності, з боку держави є органи, уповноважені управляти цим майном: центральні органи державної виконавчої влади, інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи та обласні державні адміністрації.
На виконання зазначеного Указу представником Президента України по Волинській області 07.09.1993 року прийнято розпорядження № 351 (а.с.9), відповідно до якого було зобов'язано галузеві управління комітету інвестицій, будівництва, архітектури та містобудування облдержадміністрації, уповноважені управляти майном комунальної обласної власності, провести корпоратизацію підприємств, відповідно до Постанови «Про порядок корпоратизації підприємств», затвердженої Постановою КМУ від 05.07.1993 року № 508; Положенням про спостережну раду, затвердженого Постановою КМУ від 19.07.1993 року № 556.
Відповідно до п.10 Положення про порядок корпоратизації, затвердженого постановою КМУ №508 від 05.07.1993р., комісія з корпоратизації готує і подає засновнику у двомісячний термін з дня затвердження її складу акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства, що підлягає корпоратизації, проект плану розміщення акцій та проект статуту відкритого акціонерного товариства, розроблений відповідно до Закону України "Про господарські товариства", з урахуванням вимог, передбачених Указом Президента України "Про корпоратизацію підприємств".
Пунктом 11 цього Положення передбачено, що засновник у тижневий термін розглядає і затверджує акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства, що підлягає корпоратизації, і в десятиденний термін приймає рішення про створення відкритого акціонерного товариства та затверджує його статут. У разі виявлення невідповідності зазначених документів вимогам цього Положення інших актів чинного законодавства засновник вносить до них необхідні зміни і доповнення.
25.10.1993 року комісією в складі голови - начальника відділу промислового, шляхового і комунального будівництва комітету інвестицій, будівництва, архітектури та містобудування при облдержадміністрації, було затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу.
Згідно довідки регіонального відділення ФДМУ по Волинській області № 4 від 30.05.1996 року (а.с.17) до складу приватизованого в процесі корпоратизації майна АТ «Волиньрембуд» увійшов гуртожиток на 216 місць за адресою м.Луцьк, вул.Сагайдачного (Тельмана),1 .
Наказом комітету інвестицій, будівництва, архітектури та містобудування Волинської облдержадміністрації від 06.12.1993 року № 26 створено ВАТ «Волиньрембуд»на базі цілісного майнового комплексу (а.с.16).
У відповідності із ч.1 ст. 4 Житлового кодексу Української РСР жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.
Статтями 127-131 Житлового кодексу УРСР передбачено, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.
Згідно з п. 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3.06.1986р. №208, гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки.
Визначення гуртожитків як спеціально споруджених або переобладнаних для цієї мети жилих будинків дає підстави віднести гуртожитки до об'єктів житлового фонду.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000р. у справі №1-16/2000 правовий механізм приватизації, власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами.
У відповідності із ч.2 ст.3 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств», в редакції, яка діяла на момент передачі гуртожитку, дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.
Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном є джерела фінансування -централізоване або власні кошти підприємства.
ВАТ "Волиньрембуд" не довело факту будівництва гуртожитку за його кошти, не подало доказів на підтвердження цієї обставини. Як слідує із матеріалів справи гуртожиток на 216 місць по вул. Сагайдачного (Тельмана),1було включено в акт оцінки при корпоратизації Волинського обласного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту та передано лише на баланс ВАТ «Волиньрембуд».
Відповідно до ст.5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (в редакції, яка діяла на час передачі гуртожитку) приватизації підлягали цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурні підрозділи.
Житловий фонд не входить до складу цілісного майнового комплексу, а тому не було правових підстав для передачі гуртожитку, як об'єкту житлового фонду, у власність ВАТ "Волиньрембуд".
Враховуючи наведене, гуртожиток по вул.Сагайдачного (Тельмана),1 в м.Луцьку було передано до статутного фонду відповідача-1 з порушенням вимог діючого на той час законодавства. Отже, відповідач-1 неправомірно набув права власності на гуртожиток.
Як визначено п.15 Положення про порядок корпоратизації, затвердженого постановою КМУ від 05.07.1993р. №508, з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства.
Пунктом 16 Положення про порядок корпоратизації визначено, що розмір статутного фонду відкритих акціонерних товариств, створених відповідно до цього Положення, визначається за діючою Методикою оцінки вартості об'єктів(приватизації та оренди.
Відповідно до п.41 розділу 5 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою КМУ №717 від 08.09.1993р. у випадку приватизації державного майна вартість майна цілісного майнового комплексу, що продається, зменшується на вартість майна державного житлового фонду, який приватизується відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду».
Всупереч вимог п.16 Положення про порядок корпоратизації, п.41 розділу 5 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, розмір статутного фонду ВАТ "Волиньрембуд" не було зменшено на вартість майна державного житлового фонду, вартість гуртожитку по вул.Сагайдачного (Тельмана),1 в м.Луцьку не включено до переліку об'єктів державного житлового фонду, об'єктів, які не підлягали приватизації, і мали вилучатися з вартості сукупного майна.
Наведене свідчить про те, що вартість майна, що передавалось ВАТ "Волиньрембуд", розмір його статутного фонду визначено з порушенням вимог законодавства, діючого на той час.
А тому акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 25.10.1993 року в частині включення до нього вартості гуртожитку по вул.Сагайдачного (Тельмана),1 слід визнати недійсним, як такий, що не відповідають вимогам законодавства, діючого на час складення акту.
У відповідності із ст.ст.5, 30 Житлового кодексу Української РСР державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів.
Державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду здійснюється Радами народних депутатів, їх виконавчими і розпорядчими органами, а також спеціально уповноваженими на те державними органами.
Відповідно до ст.9 Житлового кодексу УРСР громадянам надано право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду. Житлові права охороняються законом.
Статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" визначено, що державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих рад та житловий фонд, який знаходяться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні.
У відповідності до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Отже, при таких обставинах, коли встановлено, що передачу гуртожитку до статутного фонду ВАТ «Волиньрембуд" проведено з порушенням вимог чинного законодавства, вартість гуртожитку по вул.Сагайдачного (Тельмана),1 в м.Луцьку слід виключити із статутного фонду товариства та визнати його об'єктом державного житлового фонду.
Твердження відповідача щодо пропущення строку звернення з позовними вимогами спростовано матеріалами наглядового провадження витребуваного з прокуратури м.Луцька, а твердження відносно неперебування гуртожитку в статутному фонді товариства доказами представленими прокурором.
При вирішенні даного спору судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України викладену в Плстанові від 21.02.2008 року по справі № 6/31-92.
Керуючись п.2 ст.121, ст. 124 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р., ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру", Указом Президента України «Про корпоратизацію підприємств", ч.3 ст.22 Закону України "Про судоустрій України", Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств», Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", п.п.10, 11, 15, 16 Положення про порядок корпоратизації, затвердженого постановою КМУ від 05.07.1993р. №508, п.41 розділу 5 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою КМУ №717 від 08.09.1993р., ст.257, п.1 ст.261 Цивільного кодексу України, Примірним положення про гуртожитки, затв. постановою Ради Міністрів УРСР від 3.06.1986р. № 208, ст.2, ч.1 ст. 4, ст.ст.9, 127 - 131 Житлового кодексу УРСР, ст.ст.1, 4-1, 12 , 44, 49, ст.ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати неправомірною приватизацію Волинського обласного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту в частині включення до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого 25.10.1993 року, будівлі гуртожитку по вул. Сагайдачного (Тельмана),1 в м. Луцьку вартістю на момент приватизації 7515,50 тис. крб..
3. Зобов'язати ВАТ «Волиньрембуд»виключити із статутного фонду товариства будівлю гуртожитку по вул.Сагайдачного (Тельмана),1 та зменшити розмір статутного фонду на суму його вартості.
4. Визнати будівлю гуртожитку по вул.Сагайдачного (Тельмана),1об'єктом комунальної власності м.Луцька.
Суддя
Дата підписання
повного тесту рішення: 05.05.2008р.