справа № 5020-4/006
"24" квітня 2008 р. 16:00 м. Севастополь
За адміністративним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко»(проспект Генерала Острякова, 15, місто Севастополь, 99029)
до відповідача: Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37, місто Севастополь, 99011)
про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
суддя Остапова К.А.,
при секретарі судового засідання Лебедеві С.О.,
За участю представників:
Від позивача: Вохмянін А.М., довіреність ВСІ №384333 від 29.07.2005,
Від відповідача: Ягунов В.П., довіреність №10-004/270 від 05.07.2007;
Литвиненко Н.С., довіреність № 297/10/004 від 06.02.2008,
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко»звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000051220/1 від 31.08.2007, винесене відповідачем на підставі Акту перевірки №00069/232/16328694 від 18.06.2007 (а.с. 102, том 1).
Ухвалою від 09.01.2008 відкрите провадження в адміністративній справі №5020-4/006 на підставі зазначеної позовної заяви з призначенням попереднього судового засідання на 06.02.2008.
За наслідками підготовчого провадження ухвалою від 06.02.2008 справа призначена до судового розгляду на 26.02.2008.
Письмовою заявою (вхідний номер 3541 від 26.02.2008, а.с. 30-36, том 2) позивач змінив позовні вимоги та просить суд визнати нечинними повністю винесені:
- на підставі Акту перевірки №69/232/16328694/11332/10 від 18.06.2007 рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій №000051220/1 від 31.08.2007 на суму 337924,84 грн.,
- на підставі Акту перевірки №47/22-006/16328694 від 18.10.2007 рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій №000071220/0 від 23.10.2007 на суму 441311,47 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає на те, що всі дії ТОВ «Добриня і Ко» у вигляді судових позовів були спрямовані на стягнення заборгованості з нерезидента України -компанії «Russochart GmbH». В результаті пред'явлених до компанії позовів вона була змушена добровільно погасити свою заборгованість по зовнішньоекономічних контрактах №№ 12/30-325, 12/390-325М.
Відповідач з позовними вимогами не згоден з мотивів, викладених у запереченнях на позов (вхідний номер 3542 від 26.02.2008), зазначаючи, що позивач невірно тлумачить статтю 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», згідно з якою у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено, тому дії відповідача відповідають чинному законодавству (а. с. 56-58, том 2).
Також відповідач виклав додаткові підстави, з яких він заперечує проти позову, у доповненнях до заперечень на позов (а.с. 130-131, том 2).
Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 21 Заключних положень Кодексу адміністративного судочинства України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
За клопотанням представників сторін відповідно до статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, пояснення та клопотання по справі надавались ними російською мовою.
Згідно зі статями 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення учасників процесу, суд
В період з 16.05.2007 по 12.06.2007 співробітниками Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя (далі - ДПІ в Ленінському районі міста Севастополя) була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко»(далі -ТОВ «Добриня і Ко») з питань дотримання позивачем вимог валютного законодавства України за період з 01.10.2005 по 31.12.2006.
За результатами перевірки складений Акт перевірки №69/232/16328694/11332/10 від 18.06.2007 (а. с. 17-91, том 1).
Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в частині перевищення строків надходження валютної виручки за надані роботи на експорт за контрактами №12/390-325М від 05.04.2006 та №12/390-325 від 02.12.2005.
Перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків склало
за контрактом № 12/390-325М від 05.04.2006:
- 20 днів в сумі 75000,00 доларів США (з 03.11.2006 по 22.11.2006);
- 54 дні в сумі 233698,00 доларів США (з 03.11.2006 по 26.12.2006);
- 41 день в сумі 50000,00 доларів США (з 03.11.2006 по 13.12.2006);
- 47 днів в сумі 50000,00 доларів США (з 03.11.2006 по 19.12.2006);
за контрактом № 12/390-325 від 02.12.2005:
- 20 днів в сумі 67000,00 доларів США (з 03.11.2006 по 22.11.2006);
- 22 дні в сумі 8000,00 доларів США (з 03.11.2006 по 24.11.2006);
- 41 день в сумі 50000,00 доларів США (з 03.11.2006 по 13.12.2006).
За результатами перевірки відповідачем відносно позивача винесені рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій:
- №000051220/0 від 02.07.2007 в розмірі 341269,96 грн. -за порушення статей 1, 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»,
- №000052220/0 від 02.07.2007 в розмірі 340,00 грн. -за порушення статей 9, 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».
Оскільки позивач не погодився з прийнятими відповідачем рішеннями та оскаржив їх в адміністративному порядку, після чого рішенням відповідача від 29.08.2007 №14659/10/250 рішення №000052220/0 від 02.07.2007 в розмірі 340,00 грн. було скасовано повністю, а рішення №000051220/0 від 02.07.2007 скасовано лише в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 3345,12 грн., в інший частині 337924,84 грн. рішення №000051220/0 від 02.07.2007 залишено без змін (а. с. 103-108, том 1).
Після розгляду скарги позивача відповідачем було винесено рішення відносно позивача від 31.08.2007 №000051220/1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 337924,84грн. (а.с. 102, том 1), з позовом про визнання нечинним якого ТОВ «Добриня і Ко»звернулось до господарського суду міста Севастополя.
Крім того судом встановлено наступне.
В період з 17.10.2007 по 18.10.2007 відповідачем проводилась позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання позивачем вимог валютного законодавства України за період з 01.01.2007 по 31.05.2007.
За результатами перевірки складений Акт перевірки №47/22-006/16328694 від 18.10.2007 (а.с. 39-42, том 2).
Перевіркою було встановлено порушення позивачем статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в частині перевищення строків надходження валютної виручки за наданні роботи на експорт за контрактом №12/390-325 від 02.12.2005. Перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків склало:
- 20 днів в сумі 67000,00 доларів США (з 03.11.2006 по 22.11.2006);
- 22 дні в сумі 8000,00 доларів США (з 03.11.2006 по 24.11.2006);
- 41 день в сумі 50000,00 доларів США (з 03.11.2006 по 13.12.2006);
- 111 днів в сумі 100000,00 доларів США (з 03.11.2006 по 27.02.2007);
- 140 днів в сумі 74000,00 доларів США (з 03.11.2006 по 22.03.2007);
- 141 день в сумі 34864,00 доларів США (з 03.11.2006 по 23.03.2007);
- 146 днів в сумі 14751,00 доларів США (з 03.11.2006 по 28.03.2007).
За результатами перевірки відповідачем відносно позивача було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000071220/0 від 23.10.2007 в розмірі 441311,47грн.
Рішенням від 15.11.2007 №20966/10/250 відповідача про результати розгляду скарги зазначене рішення було залишено без змін (а.с. 45-46, том 2).
Рішенням Державної податкової адміністрації міста Севастополя від 07.12.2007 №1816/10/25-020 про результати розгляду повторної скарги рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000071220/0 від 23.10.2007 в розмірі 441311,47грн. (рішення від 16.11.2007 №000071220/1) залишено без змін (а.с. 47-48, том 2).
Рішенням Державної податкової адміністрації України від 14.02.2008 №1227/6/25-0415 рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000071220/0 від 23.10.2007 в розмірі 441311,47грн. (рішення від 16.11.2007 №000071220/1, рішення від 07.12.2007 №000071220/2) залишено без змін, скаржникові роз'яснено право з урахуванням строків давності оскаржити рішення до суду (а.с. 49-52, том 2).
Письмовою заявою (вхідний номер 3541 від 26.02.2008, а.с. 30-36, том 2) позивач змінив позовні вимоги та просить суд визнати нечинними повністю винесені:
- на підставі Акту перевірки №69/232/16328694/11332/10 від 18.06.2007 рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій №000051220/1 від 31.08.2007 на суму 337924,84 грн.,
- на підставі Акту перевірки №47/22-006/16328694 від 18.10.2007 рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій №000071220/0 від 23.10.2007 на суму 441311,47 грн.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
У період, що перевірявся, позивач виконував роботи за контрактом №12/390-325 від 02.12.005 по ремонту теплоходу «Волго-Дон 213»і за контрактом №12/390-325М від 05.04.2006 на переустаткування теплоходу «Волго-Дон 213».
Замовником за цими контрактами була компанія «Russochart GmbH», Немеччіна (далі -Компанія). За договором доручення №325 від 01.11.2006 поручителем у виконанні зобов'язань компанії по оплаті вартості виконаних за вищевказаними контрактами виступав громадянин України Чмирь Анатолій Вікторович.
Згідно з актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2006 заборгованість компанії перед позивачем за контрактом № 12/390-325 від 02.12.2005 склала 348615 доларів США, а за контрактом № 12/390-325М від 05.04.2006 -41669 доларів США, всього в сумі 765313 доларів США (а.с. 126, 127, том 1).
Позивачем направлені на адреси компанії та її представника претензії, які отримані представником 04.09.2006, з вимогою перерахувати суму заборгованості та сплатити неустойку (а.с.128, 129, том 1).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»№185/94-ВР від 23.09.1994 в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі -Закон) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми не одержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Частиною другою статті 4 Закону передбачено, що у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (частини третя та четверта статті 4 Закону).
Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Судом встановлено, що 31.10.2006 ТОВ «Добриня і Ко»звернулось до Гагарінського районного суду міста Севастополя з позовом до Компанії та її представника Чмирь А.В. про стягнення заборгованості в сумі 765313 доларів США
Ухвалою від 01.11.2006 Гагарінський районний суд міста Севастополя, встановивши, що справа підсудна та підвідомча суду, відкрив провадження у справі № 2-5519/06 за вказаним позовом.
12.03.2007 Гагарінський районний суд міста Севастополя прийняв ухвалу по вищевказаній справі, якою закрив провадження у справі. При цьому судом зазначено, що фактично має місце спір між двома юридичними особами з приводу стягнення заборгованості за виконані контракти, будь-яких вимог з боку ТОВ «Добриня і Ко»до відповідача -фізичної особи Чмирь А.В, не пред'явлено, тобто справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а її належить розглядати в порядку господарського судочинства.
Апеляційний суд міста Севастополя ухвалою від 03.05.2007 залишив ухвалу Гагарінського районного суду міста Севастополя від 12.03.2007 про закриття провадження у справі без змін.
21.05.2007 ТОВ «Добриня і Ко»звернулось до Гагарінського районного суду міста Севастополя з позовом про стягнення заборгованості за вищевказаними зовнішньоекономічними контрактами з Чмирь А.В., який є поручителем за зобов'язннями з цих контрактів.
Провадження у справі за цим позовом відкрито Гагарінським районним судом міста Севастополя ухвалою від 24.05.2007.
Ухвалою від 01.06.2007 Гагарінський районний суд міста Севастополя визнав мирову угоду, що укладена сторонами по цій справі. В ухвали суду зазначено, що у судовому засіданні сторони зробили спільну заяву і надали суду укладену та підписану мирову угоду з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок. За умовами мирової угоди громадянин України Чмирь А.В. -поручитель, що діє на підставі договору доручення № 235 від 01.11.2006 та Компанія “основний боржник» визнають, що їх солідарна заборгованість перед ТОВ «Добриня і Ко»на момент виникнення спору відповідає розміру позовних вимог та складає 765313 доларів США. За умовами мирової угоди Компанія та поручитель Чмирь Анатолій Вікторович у добровільному порядку погашають існуючу заборгованість в сумі 765313,00 доларів США перед ТОВ «Добриня і Ко»по контракту № 12/390-323 від 02.12.2005 на ремонт теплоходу “Волго-Дон 213», укладеному між ТОВ «Добриня і Ко»та Компанією і по контракту № 12/390-325М від 05.04.2006 на переобладнання теплоходу “Волго-Дон 213», укладеному між ТОВ «Добриня і Ко»та Компанією, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Добриня і Ко». За умовами мирової угоди у зв'язку з фактичним надходженням в повному обсязі суми заборгованості за вищевказаними контрактами на рахунок ТОВ “Добриня і Ко», до підписання даної мирової угоди, спір між ТОВ «Добриня і Ко» та громадянином Чмирь А.В. і Компанією вважається врегульованим.
Вказана ухвала набрала чинності 07.06.2007.
Крім того, як встановлено в ході розгляду справи повне погашення заборгованості за контрактом № 12/390-325М від 05.04.2006 відбулось 31.12.2007, тобто після звернення ТОВ «Добриня і Ко»з позовом до Компанії та поручителя про стягнення суми заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами, та до прийняття судом ухвали про закриття провадження у цій справі та набрання нею чинності, тобто вбачається взаємоз'язок між діями позивача з подачі позову, та діями контрагента за контрактами з погашення цієї заборгованості.
Тому, з врахуванням позиції, викладеної у Рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 17.12.2004 № 04-5/3360 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»для визначення можливості застосування санкцій слід виходити не з формальної обставини - припинення провадження у справі, а з факту погашення заборгованості.
На думку суду викладені обставини виключають відповідальність позивача у вигляді фінансових санкцій за порушення строків розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічними контрактами.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій №000051220/1 від 31.08.2007 на суму 337924,84 грн., про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій №000071220/0 від 23.10.2007 на суму 441311,47 грн. є необґрунтованими, тому підлягають визнанню нечинними.
Відповідно до частини другої статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в сумі 06,80 грн. підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати нечинним повністю рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя №000051220/1 від 31.08.2007 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 337924,84 грн.
3. Визнати нечинним повністю рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя №000071220/0 від 23.10.2007 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 441311,47 грн.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко»(проспект Генерала Острякова, 15, місто Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 16328694) витрати по сплаті судового збору в сумі 06,80 грн.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до господарського суду міста Севастополя протягом десяті днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства -з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Виконавчий лист видається за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено.
Суддя
К.А. Остапова
Постанова складена та підписана
в порядку частини третьої
статті 160 КАС України
05.05.2008.