Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303
24.04.2008
Справа №2-17/175-2008
За заявою кредитора Управління ПФУ в Роздольненському районі, смт Роздольне
до боржника Малого приватного підприємства "Рассвєт", смт. Роздольне
про порушення справи про банкрутство
Суддя В.І. Гайворонський
Від кредитора - не з'явився
Від боржника - не з'явився
Сутність спору: Кредитор звернувся до Господарського суду АРК з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні боржника згідно ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Приймаючи до уваги обставини справи, суд вважає необхідним залишити позовну вимогу без розгляду, при цьому виходить з наступних обставин:
Ухвалою Господарського суду АРК від 07.02.2008 року кредитор був зобов'язаний забезпечити явку свого представника в судове засідання, а також представити витребувані судом матеріали. Кредитор явку представника в засідання суду 04.03.2008 не забезпечив, витребувані матеріали не представив, справа була відкладена слуханням на 24.04.08р.
Ухвалою від 04.03.2008 року кредитор був уповноважений на отримання необхідних для розгляду справи документів, вказаних у цієї ухвали від уповноважених органів згідно ч.4 ст. 38 ГПК України. Однак, кредитор повторно явку представника не забезпечує та не надає необхідних для розгляду справи документів.
У судове засідання яке відбулось 24.04.08р. він також не з'явився та надав клопотання про розгляд справи по без свого представника на підставі матеріалів що є у справі.
При цьому кредитор не клопоче про відкладення справи для збору необхідних для розгляду справи матеріалів, а також не вказує, що існують причини, які не дозволили йому виконати ухвали суду.
Неорганізованість у роботі не може вважатися поважною причиною.
Оскільки відповідні докази не представлені суду до прийняття цієї ухвали, немає підстав для їх залучення до справи після прийняття ухвали.
Ухвалами суду від кредитора витребувалась довідка органу статистики про включення відповідача до ЄДРПОУ в теперішній час.
Згідно ст. 89 ЦК України відомості про державну реєстрацію є загальнодоступними. Таким чином, кредитору отримати витребувані судом відомості нічого не перешкоджало.
У наданом витязі держреєстратора відсутні відомості відносно боржника. Однак, вказані відомості можливо було витребувати в органі статистики, про що вказувалось в ухвалах суду.
Окрім цього, вказані матеріали можливо було також витребувати в райдержадміністрації або виконкомі, про що також вказувалось в ухвалах суду.
При цьому необхідно відмітить що кредитору надавалісь такі відомості із райдержадміністрації в 2003р.
Таким чином в теперішній час звернутись за такими відомостями кредитору ніщо не перешкоджувало.
Однак, кредиторам не надано доказів того, що він звертався за вказаними відомостями.
Відомості за 2003р.не можуть бути прийняти до уваги тому що за 4 роки боржник міг змінити свою юридичну адресу.
Неповідомлення боржника по його юридичній адресі буде грубо порушувати його права на участь у справі. Недостовірні відомості в частині юридичної адреси боржника можуть вплинути також на оцінку доказів (акт перевірки боржника по його юридичній адресі).
Також не надання достовірних відомостей про знаходження боржника у ЄДРПОУ може вплинути на правильність прийняття рішення по справі, оскільки боржник міг реорганізуватись, чи ліквідуватись.
Крім цього, згідно ч.1 ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Однак, не виконання ухвали суду в частині надання відомостей про ненадання податкової звітності з відсутністю господарської діяльності, а також відомостей які відносяться до незнаходження боржника по юридичної адресі, не дозволяють суду зробити висновок про відсутнього боржника на підставі сукупності доказів, що також порушує принципи повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи та, відповідно, не виконання позивачем ухвали суду у вказаній частині також є перешкодою в розгляді справи по суті.
Крім цього, згідно ст.ст. 4-3 ГПК України та ст. 129 Конституції України передбачений принцип змагальності сторін. Також у зв'язку з необхідністю дослідження доказів та питанням по справі явка кредитора була визнана обов'язковою. Однак ні в одно із трьох засідань суду представник кредитора не з'явився.
Також, згідно ч.1 ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Однак ненадання заявником витребуваних судом матеріалів та його неявка у засідання суду перешкоджає цьому.
Засідання суду є складовою судового процесу.
При цьому зацікавленою стороною не надано доказів поважних причин невиконання ухвал суду, у зв'язку з чим немає підстав вважати, що такі причини є.
Оскільки відповідні докази не надані до винесення цієї ухвали, немає підстав їх залучати до справи після прийняття ухвали.
Таким чином є декілька обставин, кожна з яких є самостійною підставою для залишення заяви без розгляду по п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України.
Ч. 1 ст. 81 ГПК України прямо передбачено, що суд зобов'язаний залишити заяву без розгляду у випадках, передбачених п. п. 1-6 даної статті.
Відповідна стаття у встановленому Законом порядку, тобто Конституційним судом України, не визнана неконституційною, і підлягає виконанню.
Згідно з ч. 1 статті 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом та Господарським процесуальним Кодексом України, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань ВГСУ (Постанова від 16.11.2005 року по справі № 19/47 (05)-21/85 та Постанова ВГСУ від 17.05.2006 року по справі № 44/228б).
На підставі вищенаведеного, а також керуючись п. 5, ч. 1 ст. 81, ст. 86 ГПК України, суд-
Заяву Управління ПФУ в Роздольненському районі про порушення справи про банкрутство - залишити без розгляду.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.