01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
09.04.08 р. № 17/225
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куровського С.В.
суддів: Кондес Л.О.
Михальської Ю.Б.
при секретарі: Василів О.В.
За участю представників:
від позивача: Романець І.Ф. - довіреність № 68/66-13 від 14.01.2008 р.
від відповідача: Вовк Н.А. - довіреність № 53 від 26.10.2007 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2005
у справі № 17/225 (Кушнір І.В.)
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Ніжин Чернігівської області
про зобов"язання вчинити певні дії
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2005 р. в позові Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ніжині Чернігівської області про зобов'язання вчинити певні дії було відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначено, що при прийнятті рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального права.
У запереченнях на апеляційну скаргу, відповідач апеляційної вимоги не визнав і просив залишити скаргу без задоволення, а рішення - без змін.
Постановою від 12.12.2005 р. в задоволенні апеляційної скарги було відмовлено, а оскаржуване рішення залишене без змін.
05.12.2007 р. Вищим господарським судом України вищезазначена постанова була скасована, в зв'язку з тим, що апеляційне провадження в даній справі повинне було проводитися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Справа повернута до Київського апеляційного господарського суду на новий апеляційний розгляд за правилами адміністративного судочинства України.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2007 р. і від 21.01.2008 р. було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою і призначено її розгляд на 12.02.2008 р.
Ухвалою від 30.01.2008 р. апеляційне провадження у справі було зупинено до вирішення Верховним Судом України питання стосовно касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області на постанову Вищого господарського суду України від 05.12.2007 р. в справі № 17/225.
Ухвалою від 27.03.2008 р. апеляційне провадження було поновлено і призначено до розгляду на 09.04.2008 р.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія встановила наступне.
Згідно ст.10 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.91 р. № 1788 XI1:
“Пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.”
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 цього Закону:
“Виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.”
Згідно абз. “б”" п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України “Про розмір допомоги на поховання” від 27 грудня 2001 р. № 1753 встановлено, що у разі смерті пенсіонера надається допомога на поховання в розмірі двомісячної пенсії померлого, але не менш як 150 гривень, за рахунок коштів, з яких виплачувалася пенсія.
З матеріалів справи вбачається, що управлінням Пенсійного фонду України в Носівському районі за період з 01.05.01 р. по 28.02.03 р. виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 7 483,29 грн.
Подані позивачем акти щомісячної звірки по особових справах потерпілих за зазначений період відповідачем не підписані та не прийняті до відшкодування.
Як вбачається з акту щомісячної звірки особових справ пенсіонерів, які мають право на виплату допомоги на поховання у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, управлінням Пенсійного фонду у Носівському районі в лютому 2003 року виплачена допомога на поховання 3-х осіб у розмірі 797,20 грн., але Відповідачем прийнято до відшкодування частково на 2-х осіб у розмірі 283,80 грн. Заборгованість по відшкодуванню виплаченої допомоги становить 513,40 грн.
Підпунктами “г” і “д” пункту 1 ст. 21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, чинної з 1 квітня 2001 року, передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно і в повному обсязі відшкодовувати шкоду, завдану працівникові, внаслідок ушкодження його здоров'я, або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України “Про страхові тарифи на страхування від нещасного випадку” Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено у судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування витрат (далі - Порядок), затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 р. № 5-4/4. В основу цього механізму покладено щомісячне проведення органами Пенсійного фонду України з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення, звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним (п. 5). Акти цих звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду України та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітнім подають її Пенсійному фонду України та Фонду страхування від нещасних випадків (п. 6). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків від повідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітнім (п. 7). Таким чином, у зазначеному Порядку відшкодування витрат передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та пенсійним фондом України.
Що ж до витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, зазнаних з 1 квітня 2001 року до введення в дію порядку відшкодування витрат, то п. 3 постанови правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 р. № 5-4/4 передбачено, що Пенсійний фонд України та Фонд соціального страхування від нещасних випадків повинні розробити механізм узгодження цих витрат та провести відповідні розрахунки на тому ж рівні.
З посилання на зазначене, суд першої інстанції зазначив, що вважає безпідставним посилання на відсутність механізму узгодження відповідних витрат між Пенсійним фондом України і Фондом соціального страхування від нещасних випадків, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, зазнаних з 01.04.2001 року, до введення в дію Порядку відшкодування витрат. Але в даному випадку відділенню виконавчої дирекції в м. Ніжині пред'явлено для підписання акти в яких зазначені пенсіонери, інвалідність у яких настала до 1 квітня 2001 року. Вказаний Прядок не визначає механізм сплати Фондом заборгованості за період до його затвердження, тому не охоплення зазначеним Порядком спірного періоду відшкодування не може бути підставою для звільнення відділення виконавчої дирекції в м. Ніжині від такого відшкодування.
Місцевим господарським судом при вирішенні даного спору не враховано те, що ст.ст. 10, 81 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 р. № 1788-ХП передбачено, що пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до вказаного Закону управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області (далі - управління ПФУ) здійснювало у період з 01.05.2001 р. по 28.02.2003 р. виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Надані управлінням ПФУ документи свідчать, що позивач за вказаний період здійснив виплату зазначених вище пенсій та допомог на поховання в сумі 7996 грн. 69 коп.
Ст.ст. 21, 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 р. № 1105-Х1У (далі - Закон № 1105) передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до ст. 46 Закону № 1105 та ст. ст. 1 та 2 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22.02.2001 р. № 2272 - III (далі Закон № 2272) Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання страхових внесків.
Згідно ч. 2 п. 2 ст. 7 Закону № 2272: “Потерпілі, документи яких не передано до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки”.
Затверджений механізм відшкодування витрат на виплату пенсій та допомог на поховання повинно проводитися на централізованому рівні.
Однак таке відшкодування можливе лише в тому разі, якщо акти щомісячної звірки передаються до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Позивачем суду було надано лист відділення Фонду від 26.04.04 р. № 04/323 (в матеріалах справи) в якому вони відмовляються підписати акти звірок, посилаючись на відсутність механізму взаєморозрахунків між Фонду та правлінням ПФУ.
Відносини між позивачем та відповідачем повинні регулюватися Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок), який затверджений спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4 та який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 р. за № 376/7697.
Цей Порядок не визначає механізм сплати Фондом соціального страхування від нещасних випадків заборгованості за період до його затвердження. Обов'язок відшкодувати Пенсійному фонду витрати, пов'язані з виплатою пенсій за вказаний в позовній заяві період випливає з ч. 1 ст. 21 Закону № 1105.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 статті 24 Закону № 1105 виплати застрахованим особам здійснюються тим органом, до якого звернулася застрахована особа, при цьому, страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення від 30.08.2005 року у справі № 17/2225 порушив норми матеріального права.
Колегія суду також вважає, що відповідач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, згідно п. 1 ст. 71 КАС України, як в суді першої інстанції так і під час розгляду їх в апеляційній інстанції.
Враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення порушив норми матеріального права, що є підставою для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 201, 205, 206, 212 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд, --
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Носівськомурайоні Чернігівської області задовольнити повністю.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2005 року у справі № 17/225 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ніжині Чернігівської області (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Подвойського, 7) вчинити дії щодо підписання актів щомісячної звірки витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.05.01 р. по 28.02.03 р., а також прийняття до заліку 513,40 грн. витрат виплаченої в лютому 2003 року допомоги на поховання та не прийнятої відповідачем до заліку.
Справу № 17/225 направити до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її складення в повному обсязі та може бути оскаржена протягом одного місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Куровський С.В
Судді
Кондес Л.О.
Михальська Ю.Б.