79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.04.08 Справа№ 32/131-А
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекна», м.Львів
до відповідача Львівського обласного центру зайнятості, м.Львів
про визнання протиправним і скасування наказу від 25.10.2007р. № 168/13 про відмову в наданні дозволу на працевлаштування та зобов»язання надати дозвіл на працевлаштування громадянина Республіки Польща Анджея Смика на посаді директора ТзОВ «Інтекна».
За участю представників:
Від позивача: Дзендзюра С.М. -представник (довіреність від 24.09.2007р. № 48)
Від відповідача: Бабляк Н.І. -головний спеціаліст (довіреність від 11.01.2008р. № 166/01).
Представникам сторін роз»яснено права і обов»язки передбачені ст.ст.49,51 КАС України.
Згідно клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Суть спору: Позов подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтекна», м.Львів до Львівського обласного центру зайнятості, м.Львів про визнання протиправним і скасування наказу від 25.10.2007р. № 168/13 про відмову в наданні дозволу на працевлаштування та зобов»язання надати дозвіл на працевлаштування громадянина Республіки Польща Анджея Смика на посаді директора ТзОВ «Інтекна».
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.
В судовому засіданні 01.04.2008р. було оголошено перерву до 22.04.2008р.
В судовому засіданні 22.04.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.04.2008р.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом Львівського обласного центру зайнятості від 25.10.2007р. № 168/13 було безпідставно відмовлено ТзОВ «Інтекна» в наданні дозволу на працевлаштування громадянина Республіки Польща Анджея Смика на посаді директора товариства.
Підставами для відмови в наданні дозволу Львівський обласний центр зайнятості зазначив порушення позивачем п.п.1 п.8 (відомості проекту контракту суперечать вимогам законодавства України), п.п.5 п.8 (порушення вимоги п.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення»щодо неподання звіту про вакансії (3ПН)), ст.8 Закону України «Про зайнятість населення»(використання праці А.Смика без дозволу на працевлаштування), порушення п.7 Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.01.1999р. № 2028 із змінами та доповненнями (далі по тексту - Порядок).
Позивач не погоджується із прийнятим Львівським обласним центром зайнятості наказом та просить визнати його протиправним, скасувати та зобов»язати відповідача надати дозвіл на працевлаштування громадянина Республіки Польща А.Смика на посаді директора ТзОВ «Інтекна».
Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що позивачем порушено п.5, п.7, п.п.1,5 п.8 Порядку. Вказує, що проект трудового контракту, який був наданий центру зайнятості порушує умови ст.ст.21,52,57,97,142 Кодексу законів про працю. Крім того відповідач зазначив, що п.8 Порядку не передбачає вичерпні підстави для відмови працедавцю в отриманні дозволу на працевлаштування, оскільки недотримання вимог будь-якого пункту Порядку є підставою для відмови в наданні дозволу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом встановлено:
ТзОВ «Інтекна»08.10.2007р. звернулось до Львівського обласного центру зайнятості із заявою від 01.10.2007р. про надання дозволу на працевлаштування громадянина Республіки Польща Анджея Смика на посаді директора ТзОВ «Інтекна». До заяви було долучено усі необхідні документи передбачені п.5 Порядку, а саме: обгрунтування необхідності використання праці іноземців і можливості створення для них необхідних умов перебування та діяльності; копію статуту та свідоцтва про державну реєстрацію суб»єкта господарської діяльності; список іноземців із зазначенням їх повного імені та прізвища, року народження, номера паспорта, спеціальності (фаху) статі; копію проекту контракту працедавця з працівником -іноземним громадянином; документ (наказ витяг з протоколу, доручення тощо) оформлений в установленому порядку, який засвідчує право представника працедавця представляти його інтереси у центрі зайнятості; копію документу про освіту або кваліфікацію іноземця; довідку органу державної податкової служби про сплату працедавцем передбачених законодаством податків та зборів; квитанцію про внесення плати за розгляд заяви.
23.10.2007р. Львівським обласним центром зайнятості проведено перевірку ТзОВ «Інтекна»щодо дотриманням законодавства про зайнятість населення, за наслідками якої було складено акт про порушення виявлені під час проведення перевірки та зобов»язано позивача сплатити штраф в сумі 850 грн., згідно ч.3 ст.8 Закону України «Про зайнятість населення».
Штраф в сумі 850 грн. був сплачений позивачем в добровільному порядку, факт сплати підтверджується представленою ним копією платіжного доручення від 05.11.2007р. № 451, та не спростований відповідачем.
02.11.2007р. Львівський обласний центр зайнятості надіслав позивачу лист № 4052/13, яким повідомив, що наказом директора Львівського обласного центру зайнятості від 25.10.2007 № 168/13 ТзОВ «Інтекна»відмовлено у наданні дозволу на працевлаштування громадянина Республіки Польща А.Смика на посаді директора. Підставами що послужили для відмови в наданні дозволу центром зайнятості було зазначено пп.1 п.8 Порядку (відомості проекту контракту суперечать вимогам законодавства України), пп.5 п.8. Порядку (порушено вимоги п. 4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення», в частині неподання вакансій (3-ПН)), порушення вимог ст.8 Закону України «Про зайнятість населення»(використання праці А.Смика без дозволу на працевлаштування), та порушення п.7 Порядку.
Використання права на працю в Україні іноземців та осіб без громадянства врегульоване Законом України «Про зайнятість населення»та Порядком оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні (надалі -Порядок).
Згідно ст.8 Закону України «Про зайнятість населення»іноземці та особи без громадянства, крім найнятих відповідно до угоди про розподіл продукції, які прибули в Україну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятості України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Працевлаштування в Україні іноземців, найнятих інвестором у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції, здійснюється без отримання дозволу на працевлаштування. У разі використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості України з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку особу у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Ці кошти спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Процедура оформлення іноземцям дозволу на працевлаштування в Україні встановлена Порядком, п. 1 якого передбачено, що дозвіл на працевлаштування оформляється іноземцю або особі без громадянства, який має намір займатися в Україні трудовою діяльністю, за умови, якщо в країні (регіоні) відсутні працівники, які спроможні виконувати цей вид роботи, або є достатні обґрунтування доцільності використання праці іноземних фахівців, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Згідно п.4 Порядку, для отримання дозволу на працевлаштування іноземця роботодавцем подаються такі документи: заява (у довільній формі); обґрунтування необхідності використання праці іноземців і можливості створення для них необхідних умов перебування та діяльності; копія контракту між іноземним та українським суб'єктами господарської діяльності на виконання певного обсягу робіт або послуг (якщо такий контракт укладено); копії статуту та свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарської діяльності, засвідчені в установленому порядку; список іноземців із зазначенням їх повного імені та прізвища, року народження, номера паспорта, спеціальності (фаху), статі; копія проекту контракту роботодавця з працівником - іноземним громадянином; документ (наказ, витяг з протоколу, доручення тощо), оформлений в установленому порядку, який посвідчує право представника роботодавця представляти його інтереси у центрі зайнятості; копії документів про освіту або кваліфікацію; довідка органу державної податкової служби про сплату роботодавцем передбачених законодавством податків та зборів; квитанція про внесення плати за розгляд заяви.
Перелік підстав, за наявності яких дозвіл на працевлаштування не видається, наведений у п.8 Порядку, а саме якщо: у поданих для видачі дозволу документах містяться відомості, що суперечать вимогам законодавства та міжнародних договорів України; контрактом передбачаються умови праці іноземців гірші, ніж громадян України, які працюють за аналогічним фахом; виявлено факти подання іноземцем або роботодавцем свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів; іноземець має намір зайняти посаду або займатися трудовою діяльністю, яка відповідно до законодавства пов'язана з належністю до громадянства України; встановлено наявність фактів порушення іноземцем законодавства України під час перебування на її території; від дати попередньої відмови іноземцю в оформленні візи минуло менше одного року.
З вищенаведеної норми вбачається, що передбачені нею підстави для відмови у наданні дозволу на працевлаштування іноземця є вичерпними, тому твердження відповідача про те, що недотримання вимог будь-якого пункту вищевказаного Порядку є підставою для відмови в наданні дозволу на працевлаштування іноземця, є необгрунтованим.
Щодо посилання відповідача на порушення позивачем п.п.1 п.8 Порядку -у поданих для видачі дозволу документах містяться відомості, що суперечать вимогам законодавства та міжнародних договорів України, таким порушенням відповідач вважає невідповідність проекту контракту вимогам чинного законодавства України, зокрема в проекті контракту всупереч наказу Міністерства праці України від 15.04.1994р. «Про затвердження Типової форми контракту з працівником»не передбачено особливого режиму робочого часу, погоджено умову про непоширення на директора Правил внутрішнього трудового розпорядку та самостійне визначення директором свого трудового розпорядку, слід зазначити наступне:
Відповідно до ч.3 ст.21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права та обов»язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Вищенаведена норма надає сторонам контракту право на власний розсуд встановлювати такі його умови як організація праці, що включає і особливості режиму робочого часу, визначення трудового розпорядку, умови матеріального забезпечення, тому погодження між ТзОВ «Інтекна»та А.Смиком вищевказаних умов контракту не суперечить вимогам чинного законодавства України. Пункт 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.1994р. № 170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудовго договору»передбачає, що контрактом не може бути змінено порядок розгляду індивідуальних трудових спорів; запроваджено до працівника повної матеріальної відповідальності, крім випадків, передбачених ст.134 КЗпП України. Інших обмежень щодо зміни сторонами контракту умов, які передбачені законодавством, вищевказаною постановою не передбачено.
Крім того, слід зазначити, що поданий відповідачу проект контракту є аналогічним контракту, підписаному між ТзОВ «Інтекна»і п.Анджеєм Смиком у 2006р., щодо якого Львівським обласним центром зайнятості було надано дозвіл на працевлаштування.
Щодо посилання відповідача на порушення позивачем п.п.5 п.8 Порядку -встановлення наявності фактів порушення іноземцем законодавства України під час перебування на її території, які на думку відповідача полягають у виявлених під час проведеної ним перевірки порушеннях зафіксованих в акті від 23.10.2007р., слід зазначити, що такі порушення не підпадають під ознаки підстав для відмови в наданні дозволу, оскільки допущені юридичною особою -ТзОВ «Інтекна», а не фізичною особою А.Смиком.
Щодо посилання відповідача на порушення позивачем вимоги п.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення», в частині неподання звіту про наявність вакансій (3-ПН) та порушення строку на звернення до центру зайнятості за отриманням дозволу, встановленого п.7 Порядку, слід зазначити, що такі підстави для відмови позивачу в наданні дозволу на працевлаштування іноземця, не є зконними, оскільки не передбачені п.8 Порядку.
Крім того, за порушення позивачем ст.8 Закону України «Про зайнятість наседення» - використання праці А.Смика без відповідного дозволу, ТзОВ «Інтекна»понесло відповідальність, передбачену ч.3 ст.8 Закону України «Про зайнятість населення»і у встановленому порядку 05.11.2007р. добровільно сплатило штраф в розмірі 850 грн., згідно вимоги центру зайнятості № 3933/13 від 26.10.2007р., що підтверджується платіжним дорученням № 451.
Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що жодна із вказаних відповідачем у наказі від 25.10.2007р. №168/13 підстав для відмови ТзОВ «Інтекна»у наданні дозволу на працевлаштування громадянина А.Смика не підпадають під ознаки будь-якої підстави, передбаченої п.8 Порядку.
Вищенаведені факти і обставини підтверджують, що відповідачем незаконно і без наявних на те, передбачених чинним законодавством України підстав було відмовлено позивачу в наданні дозволу на працевлаштування громадянина Республіки Польща п.А.Смика на посаді директора товариства, у зв»язку з чим наказ директора Львівського обласного центру зайнятості № 168/13 від 25.10.2007р. підлягає скасуванню.
Згідно ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За умовами ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, та такі, що підлягають до задоволення.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.8,12 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. № 803-ХІІ, п.8 Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999р. № 2028, ст.ст. 51, 71, 86, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати наказ директора Львівського обласного центру
зайнятості від 25.10.2007р. № 168/13 про відмову у наданні дозволу на працевлаштування громадянина Республіки Польща Анджея Смика на посаді директора ТзОВ «Інтекна».
3. Зобов»язати Львівський обласний центр зайнятості надати ТзОВ «Інтекна»дозвіл
на працевлаштування громадянина Республіки Польща Анджея Смика на посаді директора ТзОВ «Інтекна».
4. Постанова набирає законної сили у відповідності до вимог ст.254 КАС України та
може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя