01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
23.01.2008 № 32/419
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Зубець Л.П.
Лосєва А.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстина-Груп"
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.10.2007
у справі № 32/419 (Хрипун О.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстина-Груп"
до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
третя особа відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Технопроект"
про визнання недійсним результатів відкритих торгів з закупівлі товарів та робіт за державні кошти
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними результатів відкритих торгів, проведених відповідачем із закупівлі товарів та робіт за державні кошти, результати яких оголошені 16.07.2007р. в бюлетені Тендерної палати України №29(100), переможцем яких визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Технопроект».
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведення відповідачем процедури відкритих торгів із закупівлі товарів та робіт за державні кошти було порушено права та законі інтереси позивача, оскільки відповідач, всупереч вимог ст. 2-1 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти», позбавив позивача можливості подати свою тендерну пропозицію. Окрім того, на думку позивача, відповідач порушив вимоги ст. 291 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти» №1490-ІП від 22.02.2000р. (із змінами та доповненнями), якою встановлено порядок оприлюднення інформації щодо результатів проведення торгів.
Відповідач у відзиві на позов заперечував проти позовних вимог, зазначаючи про їх необґрунтованість та безпідставність, та просив суд відмовити в їх задоволенні, оскільки відповідачем було повністю дотримано процедуру проведення відкритих торгів.
Рішенням Господарського суду міста Києва по справі №32/419 від 02.10.2007р. Товариству з обмеженою відповідальністю “ЮСТИНА-ГРУП» було відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись із вказаним Рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати Рішення Господарського суду міста Києва по справі №32/419 від 02.10.2007р., прийнявши нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вимоги та доводи апеляційної скарги, зокрема, мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, зокрема, щодо можливості отримання позивачем тендерної документації та порядку оприлюднення відповідачем результатів проведених торгів, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, ст. 29 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2007р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 19.12.2007р.
Представники відповідача у судовому засіданні 19.12.2007р. подали відзив на апеляційну скаргу, в якому просили суд відмовити в її задоволенні.
Представники позивача та третьої особи у судове засідання 19.12.2007р. не з'явились.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду №32/419 від 19.12.2007р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 23.01.2008р.
Представники відповідача у судовому засіданні 23.01.2008р. заперечували проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просили суд відмовити в її задоволенні та залишити оскаржуване Рішення Господарського суду міста Києва по справі №32/419 від 02.10.2007р. без змін, як таке, що прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Представники позивача та третьої особи у судове засідання 23.01.2008р. не з'явились, про причини нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до апеляційного суду не надходило.
Оскільки явка представників сторін та третьої особи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи належні докази повідомлення представників позивача та третьої особи про місце, дату та час судового засідання, суд апеляційної інстанції визнав можливим розглядати справу у відсутність представників позивача та третьої особи, у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було опубліковано в Інформаційному бюлетені Тендерної палати України №22 (93) від 28.05.2007р. оголошення №22085907 про проведення закупівлі за державні кошти товару (машин та устаткування для добувної промисловості та будівництва), із застосуванням процедури відкритих торгів.
07.06.2007р., на час проведення процедури розкриття тендерних пропозицій, було надано три тендерні пропозиції, а саме від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технопроект», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФБК «Лідер» та Приватного підприємства «Енітекс».
12.06.2007р. тендерним комітетом Дочірньої компанієї «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» було акцептовано тендерну пропозицію та визнано переможцем торгів Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технопроект», що підтверджується оголошенням №29103207 в Інформаційному бюлетені тендерної палати України №29 від 16.07.2007р.
В позовній заяві та в апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що при проведенні процедури закупівлі відповідачем були порушені положення Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти» №1490-ПІ від 22.02.2000р. (із змінами та доповненнями) та, відповідно, права і законні інтереси позивача, оскільки позивач протягом десяти робочих днів з моменту розміщення оголошення про заплановану закупівлю намагався звернутися до відповідальної за проведення торгів особи, однак не зміг отримати тендерну документацію.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Про те, позивач не вказує, які саме з принципів державних закупівель були порушені відповідачем та чим обґрунтовується такий висновок, до того ж, позивачем не були надані ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду належні та допустимі докази на підтвердження звернення до відповідача, на які він посилається у позові (листи, тощо).
Матеріалами справи, а саме Свідоцтвом про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТИНА-ГРУП» та витягом Головного управління статистики у м. Києві з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.с.1, а.с.46, 54-56) підтверджено, що датою державної реєстрації позивача, як суб'єкта господарської діяльності, є 07.06.2007р. Тобто, дата державної реєстрації позивача співпала з кінцевим терміном подачі тендерних пропозицій та їх розкриття, що в свою чергу свідчить про те, що позивач не мав реальної можливості приймати участь в оскаржуваних ним торгах і, відповідно, не міг звертатись до відповідача за отриманням тендерної документації, оскільки на той час не існував (не був зареєстрований у встановленому законодавством порядку) як юридична особа, тому права та охоронювані інтереси позивача в даному випадку не могли бути порушені відповідачем.
Також апеляційний суд звертає увагу на той факт, що єдиним видом діяльності позивача за КВЕД, згідно витягу є ЄДРПОУ (т.с.1, а.с.46), є підбір та забезпечення персоналом, тоді як оспорювані позивачем торги проводились по закупівлі машин та устаткування для видобувної промисловості у відповідності до ст. 15 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти».
Відносно твердження позивача про порушення відповідачем порядку оприлюднення інформації про результати проведених торгів, апеляційним судом було встановлено наступне.
Мета і принципи проведення державних закупівель, інформація, яка повинна міститься в тендерній документації, а також випадки відміни торгів визначені нормами Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
Зокрема, в преамбулі Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» визначено, що цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів. Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти», оприлюднення інформації про проведення торгів Замовником в інформаційних системах в мережі Інтернет здійснюється шляхом її направлення до таких систем у паперовому або електронному вигляді в порядку, передбаченому інформаційними системами.
З викладеного випливає, що зобов'язання Замовника вважаються виконаними саме з моменту направлення інформації щодо закупівель власнику інформаційної системи в мережі Інтернет.
11.07.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейське консалтингове агентство», яке є власником Інформаційної системи в мережі Інтернет «Портал» Державні закупівлі України» та Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Замовником) було укладено Договір №07/1-35 УГВ 4842/11-06 від 11.07.2007р. (далі за текстом - Договір) (т.с.1, а.с.41-44).
Зокрема, в п.1.1 та пп.2.4.1 п.2.4 Договору передбачено, що обов'язок із своєчасного оприлюднення покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейське консалтингове агентство».
Згідно з п.2.1 Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейське консалтингове агентство» на замовлення відповідача (Замовника) розміщує на Порталі інформацію щодо закупівель товарів, робіт і послуг.
В п.2.2 Договору, у відповідності до вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти», сторони погодили порядок подання Замовником такої інформації для розміщення, а саме в паперовому або електронному вигляді, що й було виконано відповідачем шляхом опублікування 18.06.2007р. в інформаційному бюлетені Тендерної палати України відповідного оголошення.
Таким чином, твердження позивача про порушення саме з боку відповідача вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти» в частині оприлюднення інформації щодо проведених торгів, а також порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у зв'язку із проведенням відповідачем відкритих торгів є непідтвердженими та спростовуються матеріалами, наявними у справі.
Посилання позивача в апеляційній скарзі про порушення місцевим господарським судом його прав, гарантованих ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок відмови в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, апеляційним судом також не приймаються до уваги, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.
Тобто, передумовою для призначення судової експертизи законодавець визначає саме наявність питань при вирішенні господарського спору, які потребують роз'яснення і спеціальних знань, тоді як з клопотання позивача вбачається, що на вирішення експерта він ставить питання, які носять суто правовий характер.
Відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Вирішуючи будь-яке клопотання, суд виходить з фактичних обставин справи та наявності правових підстав для його задоволення. Оскільки позивач в своєму клопотанні не навів питань, які б потребували роз'яснення та спеціальних знань, і до вирішення яких розгляд справи був унеможливлений, у суду були відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання. Лише сам факт подання (заявлення) клопотання про призначення судової експертизи стороною не може свідчити про його обґрунтованість та, як наслідок, обов'язок суду його задовольнити, оскільки призначення судової експертизи є правом господарського суду, а не обов'язком по відношенню до будь-якої із сторін.
Отже, підсумовуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, апеляційний суд констатує, що позивачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження факту порушення відповідачем процедури проведення відкритих торгів із закупівлі товарів та робіт за державні кошти, а також оприлюднення їх результатів, у зв'язку з чим позовні вимоги визнаються необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2007р. по справі №32/419 прийнято місцевим господарським судом з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮСТИНА-ГРУП», з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені позивачем при поданні апеляційної скарги, а саме 42,50 грн. державного мита, не відшкодовуються та покладаються на позивача (апелянта).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 35, 41, 43, 49, 75, 77, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮСТИНА-ГРУП» залишити без задоволення, а Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2007р. по справі №32/419 - без змін.
2. Матеріали справи №32/419 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Мартюк А.І.
Судді Зубець Л.П.
Лосєв А.М.
05.02.08 (відправлено)