01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.10.2007 № 24/269
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Верховця А.А.
Тищенко А.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Кириченко Т.В. - юрист, Калашников Є.В. - директор
від відповідача - Махата Н.О. - юрист
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр дитячої косметики"
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.07.2007
у справі № 24/269 (Смілянець В.В.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Біохім"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр дитячої косметики"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 206822,64 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.07.2007 р. позов було задоволено З відповідача на користь позивача призначено до стягнення 355112,92 грн. основного боргу, 2734,99 грн. збитків від інфляції, 2638,87 грн. 3% річних 13316,32 грн. пені 3738,03 грн. - витрат по сплаті державного мита, 61,30 грн. - на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 23.07.2007 р., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, оскільки воно прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, колегія встановила наступне:
01 січня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Біохім" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Дитячої Косметики" (відповідачем) був укладений Договір № 8 про замовлення на виробництво продукції (далі -Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався на замовлення відповідача виготовити продукцію, а Відповідач зобов'язувався здійснити розрахунки за отриману продукцію.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Біохім" є співвласником торгівельної марки "Аленка". Продукція з відповідною маркою вироблялась виключно на замовлення відповідача і пакувалась в упаковку відповідача, який самостійно власним коштом здійснював її розробку та виготовлення.
Відповідач отримував від позивача продукцію під маркою "Аленка" (пральний порошок, сіль морська) та морську сіль під маркою "Маруся".
На виконання умов Договору, в період з 03.10.2006 р. по 02.01.2007 р., позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Біохім" виготовив та передав, а відповідач отримав продукцію на загальну суму 355112,92 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно п. 6.3. Договору відповідач повинен здійснювати оплату робіт протягом 75 календарних днів з моменту отримання продукції.
Всупереч умовам договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань, отриманий товар не оплатив.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Біохім" звернулося до Господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача боргу у розмірі 206822,64 грн.
26.06.2007 р. позивач збільшив розмір позовних вимог до 373803,10 грн.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі посилається на те, що отримана відповідачем з 03.10.2006 року по 26.01.2007 року від позивача партія продукції була неналежної якості, що свідчить про порушення позивачем п.5 Договору.
На підтвердження своїх заперечень представником Відповідача надані суду наступні документи: 1) Наказ № 5-заг від 06.02.2007 р., 2) Акт від 06.02.2007 р., у якому зафіксовано дефекти пакування та наявність різкого т неприємного запаху та невизначених сторонніх матеріалів, 3) Копію протокол кваліфікаційних випробувань № 1539/79 від 18.05.2007 р., 4) Заяви гр. Клименчук Е.В, Завадської Є.В., Весьолкіной М.Н., Ніколаєнко С.В.
Пунктом 5.4 Договору встановлено, що у випадку коли після отримання продукції від Виконавця Замовником будуть виявлені недоліки щодо якості продукції, які неможливо було виявити при її прийнятті Замовник має надіслати на адресу Виконавця рекламацію щодо виявлених недоліків. П.5.4.2. Договору зазначено, що не пізніше, ніж через три календарних дні після отримання рекламації Виконавцем, Сторонам належить створити двосторонню комісію, що повинна підтвердити факт наявності недоліків та встановити причини їх виникнення, а також у випадку виникнення потреби у проведенні незалежної експертизи, відібрати зразки продукції передати їх незалежному експертові.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу від відповідача протягом жовтня 2006 року - січня 2007 р. не надходило жодних претензій щодо якості отриманої продукції. Тобто відповідач у передбаченому договором порядку не звертався до позивача з приводу виявлених недоліків щодо якості отриманої продукції.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі не заперечує проти того, що він отримав з 03.10.2006 року по 26.01.2007 року від позивача партію продукції.
Таким чином, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 355 112,92 грн.
Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, про задоволення позовних вимог в частині стягнення збитків від інфляції в розмірі 2734,99 грн. та 3% річних в розмірі 2638,87 грн. (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).
Пунктом 8.4. Договору передбачено обов'язок замовника (відповідача) у випадку прострочення оплати вартості робіт по виготовленню продукції сплатити на користь виконавця (позивача) пеню в розмірі 0,25% простроченої суми за кожен день прострочення (починаючи з 10 календарного дня, що настає за останнім днем, в якому мала бути здійснена оплата), але при цьому не звільняє від виконання зобов'язання.
Оскільки розмір пені, передбачений п. 8.4. Договору значно перевищує розмір, встановлений Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно якого розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, то розрахунок пені здійснюється виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ за час прострочення за мінусом десяти днів.
Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 13316,32 грн. (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).
Враховуючи викладене, колегія вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр дитячої косметики" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2007 р. по справі №24/269 - без змін.
2. Матеріали справи № 24/269 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Верховець А.А.
Тищенко А.І.