79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
18.12.07 Справа № 17/163-2936
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Процика Т.С.
суддів Галушко Н.А.
Юрченка Я.О.
при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чортківгаз»(далі ВАТ «Чортківгаз») від 09.08.2007р. № 405
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 31.07.2007р.
у справі № 17/163-2936
за позовом ВАТ «Чортківгаз», м. Чортків Тернопільської області
до відповідача Тернопільського обласного комунального підприємства (далі ТОКП) «Архбудсервіс», м. Тернопіль
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж (далі ТОКПТМ) «Тернопільтеплокомуненерго», м. Тернопіль
про стягнення 6991,44 грн.
за участю представників:
від позивача -не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 31.07.2007р. у справі № 17/163-2936, суддя Андрусик Н.О., припинено провадження у справі.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована зокрема тим, що між сторонами відсутній предмет спору, оскільки позивач у судовому засіданні 17.07.2007р. повідомив, що на день розгляду справи, КП «Тернопільтеплокомуненерго»сплачено борг за виконані позивачем монтажні роботи в сумі 5013,60 грн., що підтверджує наданими на вимогу суду копіями банківських виписок по рахунку та довідкою № 384/1 від 18.07.2007р., які знаходяться в матеріалах справи.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ВАТ «Чортківгаз», позивач у справі, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 31 липня 2007р. у справі № 17/163-2936 та передати справу на новий розгляд місцевому господарському суду. Скаржник зазначає, зокрема, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме: ст.ст.22,24 ГПК України, - судом не проведено заміну первісного відповідача на належного відповідача; ст.ст.33, 38 ГПК України, - суд визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, які є недоведеними і не витребував доказів від відповідача на підтвердження цих обставин (документів, на підставі яких було сплачено залишок боргу).
Представник позивача у судовому засіданні 14.11.2007р. підтримав свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд встановив наступне.
ВАТ «Чортківгаз»звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОКП «Архбудсервіс»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОКПТМ «Тернопільтеплокомуненерго», про стягнення 6991,44 грн. заборгованості за договором підряду (контракт № 8 від 30.10.2003 р.), з яких 5013,60 грн. - вартість виконаних монтажних робіт, 1559,23 грн. -інфляційні витрати, 418,61 грн. -3 % річних.
Також, позивачем подано суду першої інстанції клопотання від 24.07.2007р. № 391 (а.с.31) про залучення в порядку ст. 24 ГПК України до участі у справі як відповідача Тернопільське обласне комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго», м. Тернопіль, а також про стягнення з нього інфляційних витрат в розмірі 947,15 грн., трьох відсотків річних в розмірі 255,25 грн. та судових витрат. На підтвердження цього позивачем було подано новий розрахунок № 2 індексу інфляції та трьох процентів, нарахованих на прострочену суму ТОКП «Архбудсервіс»(а.с.25).
Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, між замовником -Тернопільським обласним комунальним підприємством «Архбудсервіс»(відповідачем), генпідрядником - Тернопільським обласним комунальним підприємством теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго»(третьою особою) та підрядником -ВАТ «Чортківгаз»(позивачем) було укладено контракт № 8 від 30.10.2003р. на будівництво: реконструкцію плавального басейну під котельню по вул. Галицькій, 3 в смт. Заводське Чортківського району, згідно з умовами якого Замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати монтажні роботи по будівництву газопроводу із поліетиленових труб до котельні в смт. Заводське Чортківського району, забезпечити належну якість робіт, здати об'єкт робочій комісії та спільно із Замовником та Субпідрядними організаціями ввести його в дію (а.с.6).
За результатами виконання умов укладеного контракту, представниками замовника, генпідрядника та підрядника підписано без зауважень Акт №15, без дати, приймання виконаних підрядних робіт, відповідно до якого вартість виконаних робіт становить 5013,60 грн., в тому числі ПДВ - 835,60 грн.
Відповідно до змісту пункту 5 контракту, порядок платежів та розрахунків, вони проводяться згідно «Особливих умов», що є додатком № 2 контракту.
«Особливих умов»до контракту № 8 позивач у справі не надав, пояснивши суду відсутністю у нього додатків до контракту.
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 контракту замовник зобов'язувався забезпечити фінансування будівництва у термінах і обсягах, визначених Особливими умовами до нього.
Відповідно до підпункту 3 пункту 6 контракту встановлено обов'язок Замовника -ТОКП «Архбудсервіс»прийняти від Субпідрядника (позивача у справі) по акту робочої комісії закінчене будівництво, оплатити виконані роботи по фактичних затратах згідно підписаних актів форми № КБ-2В та № КБ-3В.
Як стверджує позивач, після підписання договірними сторонами Акту приймання виконаних робіт, Замовник робіт (відповідач у справі) вартість виконаних робіт не оплатив.
Відповідно до ст.ст.161, 162 Цивільного кодексу УРСР та ст.ст.509, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк та у відповідності до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачами у справі виникли зобов'язання за договором підряду, згідно якого, в силу ст. 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій страх і ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Пунктом 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Факт виконання позивачем підрядних робіт за договором підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт (типової форми № КБ-2в), який міститься в матеріалах справи. Зазначений акт оформлено належним чином: він містить необхідні реквізити і відомості, підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін.
Відповідно до спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету з будівництва та архітектури від 29.06.2002р. № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»первинними обліковими документами в будівництві є форма № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт»та форма № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт».
Відповідно до п. 1 Пояснення щодо заповнення «Акту приймання виконаних підрядних робіт»(типової форми № КБ-2в) акт приймання виконаних підрядних робіт складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві.
На виконання умов контракту № 8 сторонами у справі, в передбаченому законодавством України порядку, складено Акт № 15 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2004 року (а.с.а.с.22-24) та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2004 року (а.с.21), відповідно до яких загальна вартість виконаних генпідрядником робіт становить 5013,60 грн. (включаючи податок на додану вартість). Названі облікові документи підписані договірними сторонами.
Претензії щодо якості, строків та обсягу виконаних позивачем робіт відповідачем у встановленому законом порядку не заявлялися.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищезгаданий акт приймання виконаних підрядних робіт (типової форми № КБ-2в), який міститься в матеріалах справи, є належним доказом виконання підрядних робіт позивачем.
Позивач подав місцевому господарському суду довідку від 18.07.2007р. №384/1 (а.с.33), в якій зазначено, зокрема, що станом на 18 липня 2007р., ТОКПТМ «Тернопільтеплокомуненерго»розрахунок за виконані позивачем монтажні роботи в сумі 5013,60 грн. проведено повністю; заборгованість погашена частково на суму 1968,15 грн. проведеним взаємозаліком між ТОКПТМ «Тернопільтеплокомуненерго»та ВАТ «Чортківгаз»весною 2004 року, а частково погашена готівкою, на суму 3045,45 грн., згідно банківської виписки за 09.07.2007р. Це підтверджується копією банківської виписки по рахунку (а.с.32).
Згідно із ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ст.38 ГПК України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Господарський суд має право знайомитися з доказами безпосередньо в місці їх знаходження.
Апеляційний господарський суд відзначає, що суд першої інстанції, зазначивши, що твердження позивача про сплату боргу за виконані роботи згідно контракту № 8 від 30.10.2003р. (акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2004 року) він до уваги не приймає, оскільки, як вбачається з банківської виписки по рахунку, та наданого ТОКП «Тернопільтеплокомуненерго»платіжного доручення № 1139 від 09.07.2007р., зазначені кошти перераховано позивачу у справі за виконані роботи згідно з актом виконаних робіт за червень 2007 року, зробив помилковий висновок про відсутність предмету спору, оскільки визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, які є недоведеними і не витребував доказів від відповідача та третьої особи на підтвердження цих обставин (первинних документів, на підставі яких було сплачено залишок боргу на суму 3045,45 грн., оскільки у вищевказаному платіжному дорученні у рядку «Призначення платежу»вказано: «За виконані роботи за червень м-ць 2007 року згідно акта вик. робіт в т.ч. ПДВ -507,58 грн.»).
У зв'язку з вищенаведеним та враховуючи клопотання позивача від 24.07.2007р. № 391 про зменшення розміру позовних вимог, довідку від 18.07.2007р. №384/1, видану позивачем, про погашення суми основного боргу, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відсутність предмету спору, оскільки позивач визнав, що лише сума основного боргу є погашена, і письмових заяв, клопотань про відмову від позову в частині стягнення збитків від інфляції та річних процентів суду першої інстанції не подавав та в іншій формі до суду першої інстанції щодо цього питання не звертався.
Також, слід зазначити, що під час розгляду у місцевому господарському суді цієї справи, відповідач подав суду відзив на позов, в якому відзначив, зокрема, що між ТОКП «Архбудсервіс»та ТОКПТМ «Тернопільтеплокомуненерго», були укладені 15.07.2004р. та 10.11.2004 року додаткові угоди до контрактів від 15.08.2003р. та 15.07.2004 р., відповідно, на проведення підрядних робіт по реконструкції плавального басейну під котельню за адресою: вул. Галицька, 3 в смт. Заводське Чортківського району Тернопільської області, фактична вартість яких склала 444 964 грн., у тому числі вартість будівництва газопроводу в смт. Заводське в сумі 5013,60 грн., і які повністю оплачено Замовником Генеральному підряднику -ТОКПТМ «Тернопільтеплокомуненерго», про що свідчить наданий реєстр платіжних доручень на загальну суму 444 964 грн.
Згідно з ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст.24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
З огляду на наведене, зокрема, що замовник, ТОКП «Архбудсервіс», повністю оплатило роботи генпідряднику, ТОКПТМ «Тернопільтеплокомуненерго», у тому числі вартість будівництва газопроводу в смт. Заводське на суму 5013,60 грн., та враховуючи те, що залишок боргу на суму 3045,45 грн. було погашено генпідрядником - ТОКПТМ «Тернопільтеплокомуненерго», апеляційний господарський суд відзначає, що висновок місцевого господарського суду, за наявності обґрунтованого клопотання позивача про залучення у справі як відповідача ТОКПТМ «Тернопільтеплокомуненерго», про відсутність правових підстав для залучення ТОКПТМ «Тернопільтеплокомуненерго»як відповідача у цій справі, є безпідставним.
У п.3 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статтей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України»від 23.08.1994 р. № 02-5/612 (із змінами і доповненнями) зазначено, що припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору можливе у таких випадках: припинення існування предмету спору. Також, підставою для припинення провадження у справі є врегулювання спору самими сторонами після подання позову при наявності доказів такого врегулювання. Також, підставою для припинення провадження є визнання претензії боржником.
Як вбачається з матеріалів справи, такі підстави у справі є лише частково щодо суми основної заборгованості, а щодо стягнення збитків від інфляції та річних процентів, то позивач наполягає на заявленій вимозі, а судом першої інстанції не зроблено висновок по цій вимозі.
У зв'язку з вищенаведеним, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано процесуальну норму, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого безпідставно припинено провадження у справі, а тому ухвала суду першої інстанції від 13.12.2007р. у справі № 17/163-2936 підлягає скасуванню, а справа - направленню до місцевого господарського суду для розгляду.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В :
1. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.12.2007 року у справі № 17/163-2936 скасувати, а справу передати на розгляд Господарського суду Тернопільської області.
2. Доручити Господарському суду Тернопільської області видати позивачу довідку про повернення державного мита, сплаченого за перегляд ухвали в апеляційному порядку.
Головуючий суддя Процик Т.С.
Суддя Галушко Н.А.
Суддя Юрченко Я.О.