01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.08.2007 № 32/156
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Розваляєвої Т.С.
Борисенко І.В.
при секретарі: Бочаровій В.М.
За участю представників:
від позивача -Домашенко О.Є. - (дов. № 164 від 19.04.2007р.)
від відповідача -1) Шевчук А.С. - (дов. № Д07/7530 від 09.11.2006р.) 2) не з'явились
3) Булгакова І.В. - (дов. № б/н від 24.05.2007р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Наука-Спорт"
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.06.2007
у справі № 32/156 (Хрипун О.О.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційний інформаційно-рекламний центр "Сенс"
до Акціонерна компанія "Київенерго"
Фізико-технологічний інститут металів та сплавів Національної Академії Наук України
третя особа відповідача ЗАТ "Наука-Спорт"
про зобов"язання укласти договір
Товариство з обмеженою відповідальністю “Комерційний інформаційно - рекламний центр “СЕНС» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерної компанії “Київенерго» та Фізико -технологічний інститут матеріалів та сплавів НАН України про зобов»язання укласти договір.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.06.2007р. у справі № 32/156 позовні вимоги задоволені повністю.
Зобов'язано Акціонерну компанію “Київенерго» укласти договір про постачання електричної енергії з Товариством з обмеженою відповідальністю “Комерційний інформаційно-рекламний центр “Сенс» протягом десяти календарних днів з дати набрання рішенням суду законної сили.
Зобов'язано Фізико-технологічний інститут матеріалів та сплавів НАН України укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю “Комерційний інформаційно-рекламний центр “Сенс» договір про спільне використання технологічних мереж енергозабезпечення: трансформаторної підстанції № 2485 та інших частин електромережі, що використовуються для подачі електроенергії до тенісного павільйону - нежилого будинку загальною площею 2191,1 кв.м. за адресою: 03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 32 (літ. "Г"), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Комерційний інформаційно-рекламний центр “Сенс» на праві власності, протягом десяти календарних днів з дати набрання рішенням суду законної сили.
Стягнуто з Акціонерної компанії “Київенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційний інформаційно-рекламний центр “СЕНС» 42,5 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнуто з Фізико-технологічного інституту матеріалів та сплавів НАН України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційний інформаційно-рекламний центр “Сенс» 42,5 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Закрите акціонерне товариство “Наука-спорт», не погоджуючись з рішенням суду, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та припинити провадження у справі.
Від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача -2 в судове засідання не з'явився. Колегія суддів вважає зазначену обставину такою, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач-2 був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив.
Розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.
Позивач є власником об'єкту нерухомого майна - тенісного павільйону загальною площею 2191,1 кв.м. за адресою: 03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 32. Право власності позивача на тенісний павільйон підтверджується реєстраційним посвідченням Київського міського бюро технічної інвентаризації від 03.09.2001.
Постачання електричної енергії до тенісного павільйону позивача здійснюється через посередництво третьої особи. При цьому між позивачем та третьою особою відсутній будь-який договір щодо постачання електричної енергії до тенісного павільйону.
З матеріалів справи вбачається, що вказаний тенісний павільйон, що належить позивачеві на праві власності, з'єднаний електричними мережами з трансформаторною підстанцією № 2485, а саме, кабелем типу АВВГ (3* 185).
Позивач стверджує, що цей кабель був придбаний в 1997 році Товариством з обмеженою відповідальністю “Міжнародний тенісний клуб “Наука» у АТЗТ “Поліном», що підтверджується рахунком-фактурою № 636 від 24.10.1997 за цей кабель, платіжним дорученням № 405 від 27.10.1997 про оплату рахунку № 636 від 24.10.1997 та накладною № 344 від 28.10.1997.
19.06.2001 Арбітражним судом м. Києва у справі № 13/43 було затверджено мирову угоду між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний тенісний клуб «Наука", яка є чинною на час вирішення вказаного спору.
Згідно з п. 2 мирової угоди Товариством з обмеженою відповідальністю “Міжнародний тенісний клуб “Наука» було передано у власність позивачу нежилий будинок “Тенісний павільйон», площею 2191, 1 кв.м., який розташований в місті Києві за адресою: бульвар Академіка Вернадського, будинок № 32 Літера “В». Листом Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний тенісний клуб “Наука» від 21.05.2007 року № 56 засвідчується, що разом з нерухомим майном позивачу були передані технологічні електричні зовнішні та внутрішні мережі, якими постачається електрична енергія до тенісного павільйону, у тому числі, кабель типу АВВГ (3*185), прокладений від трансформаторної підстанції № 2485 до тенісного павільйону.
З огляду на наявність первинних документів щодо кабелю та лист ТОВ «Міжнародний тенісний клуб «Наука" від 21 травня 2007 року № 56, колегія суддів не приймає до уваги посилання третьої особи на акт розмежування від 20.02.2002, складений між відповідачем-2 та третьою особою, в якому вказано, що вищезазначений кабель належить третьої особі.
Враховуючи викладене, та те, що трансформаторна підстанція № 2485, належить відповідачеві-2, то місцевий суд дійшов вірного висновку про наявність у позивача і відповідача-2 спільних меж балансової належності.
Згідно з пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією основним споживачем є споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам, а субспоживач - це споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.
Враховуючи те, що до трансформаторної підстанції № 2485 відповідача-2 безпосередньо підключені електроустановки позивача через кабель типу АВВГ (3*185), то згідно з п. 1.2 Правил користування електричною енергією позивач є субспоживачем, а відповідач-2 - основним •-і споживачем.
Відповідно до п. 1.7 Правил користування електричною енергією у разі використання технологічних електричних мереж основного споживача субспоживачем відносини між споживачем та субспоживачем, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж споживача, що укладається між ними на основі типового договору.
Згідно з п. 1.2 Правил користування електричною енергією договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача - це домовленість двох сторін (основний споживач і субспоживач або постачальник електричної енергії), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час передачі електричної енергії технологічними мережами основного споживача для потреб субспоживача, електропередавальної організації або постачальника електричної енергії.
В порушення ч. 4 п. 1.7 Правил користування електричною енергією відповідач-2 не уклав з позивачем договір про спільне використання технологічних електричних мереж у відповідь на звернення позивача до нього з листом № 71 від 08.02.2007 з проханням укласти такий договір.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача-2 щодо зобов'язання відповідача-2 укласти з позивачем договір про спільне використання технологічних мереж енергозабезпечення: трансформаторної підстанції № 2485 та інших частин електромережі, що використовуються для подачі електроенергії до тенісного павільйону є обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 п. 1.8 Правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії та субспоживачем або споживачем, електроустановки якого приєднані до мереж електропередавальної організації, має укладатись після укладення між субспоживачем та основним споживачем (електропередавальною організацією) договору про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача або договору про технічне забезпечення електропостачання субспоживача (споживача).
З огляду на це колегія суддів приймає до уваги відсутність можливості у позивача через неукладення з відповідачем-2 договору про спільне використання технологічних електричних мереж, звернутися належним чином до відповідача-1 з проханням укласти договір на постачання електричної енергії в порядку, передбаченому пунктом 5.4 Правил користування електричною енергією.
Також, матеріалами справи підтверджується відсутність договору позивача з відповідачем-1 щодо постачання відповідачем-1 електричної енергії позивачеві.
Згідно з пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії - це домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.
Відповідно до п. “б» ст. 24 Закону України “Про електроенергетику» енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії.
Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Згідно з п. 1.9 Правил користування електричною енергією постачальники електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території не мають права відмовити споживачу або субспоживачу, електроустановки якого розташовані на цій території, в укладенні договору за умови дотримання вимог законодавства України, зокрема цих Правил та інших нормативно-технічних документів.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача -1 укласти з ним договір про постачання електричної енергії підлягають задоволенню.
Крім того, апелянт не надав жодних належних та допустимих доказів, що його права будуть порушені у випадку підключення позивача до трансформаторної підстанції № 2485.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 07.06.2007р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Наука-спорт» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва у справі № 32/156 від 07.06.2007р. залишити без змін.
Матеріали справи № 20/76 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Шипко В.В.
Судді Розваляєва Т.С.
Борисенко І.В.