01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
23.05.2007 № 17/18
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Лосєва А.М.
Зубець Л.П.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Бобрик В.І. (дов. № 006 від 03.10.2006 р.)
від відповідача -Панченко С.О. (дов. № ЮР - 650/Д від 21.12.2006р.)
третя особа не явилась
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Укрнафта"
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.02.2007
у справі № 17/18 (Кролевець О.А.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Аль-Ямі Інтернейшнл"
до ВАТ "Укрнафта"
третя особа відповідача Закрите акціонерне товариство "Українська міжбанківська валютна біржа"
третя особа позивача
про стягнення заборгованості у розмірі 33278,85 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аль-Ямі Інтернешнл» звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» грошових коштів в розмірі 32626,32 грн., сплачених позивачем за недопоставлений відповідачем стабільний газовий бензин та штрафу в розмірі 652,53 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.02.2007 у справі № 17/18 позов задоволено частково: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аль-Ямі Інтернешнл» 32626,32 грн. передоплати, 326,26 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Відкрите акціонерне товариство «Укрнафта», не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.
Представник Закритого акціонерного товариства «Українська міжбанківська валютна біржа» в судове засідання не з'явився. Колегія вважає зазначену обставину такою, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки про час та місце судового засідання Закрите акціонерне товариство «Українська міжбанківська валютна біржа» повідомлялось належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Між Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта", Товариством з обмеженою відповідальністю "Аль-Ямі Інтернейшнл" та Закритим акціонерним товариством "Українська міжбанківська валютна біржа" було укладено договір № А64/3046-СБ купівлі-продажу стабільного газового бензину від 01.12.2003 (далі по тексту - Договір), згідно з яким позивач зобов'язався оплатити та прийняти стабільний газовий бензин (далі по тексту - товар) загальною кількістю 1000 тон, а відповідач - передати позивачеві товар відповідно до графіка поставки, вказаного в Додатку №1 до цього Договору.
Загальна вартість товару відповідно до п.2.2 Договору складає 1 608 000,00 грн.
Відповідно до п.5.2 Договору позивач був зобов'язаний здійснити попередню оплату за товар за графіком, визначеним у Договорі, а саме: 1 декада грудня 2003р. - 643 200,00 грн., 2 декада грудня 2003р. - 482 400,00 грн., 3 декада грудня 2003р. - 482 400,00 грн.
Відповідно до Графіку поставки стабільного газового бензину в грудні 2003р. (Додаток №1 до Договору) відповідач був зобов'язаний поставити товар загальною кількістю 1000 тон наступним чином: 400 тон в першій декаді грудня 2003р., 300 тон в другій декаді грудня 2003р. та ще 300 тон в третій декаді грудня 2003р.
Як встановлено матеріалами справи, позивачем в оплату товару перераховано на користь відповідача грошові кошти в розмірі 1608000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Разом з тим, відповідачем було відвантажено на користь позивача стабільний газовий бензин в обсягах лише 979,71 тон, що підтверджується залученими до матеріалів справи фактичними накладними, товарно-транспортними накладними та актами приймання нафтопродуктів. Таким чином, відповідачем недопоставлено на користь позивача 20,29 тон стабільного газового бензину, який вже було оплачено позивачем. Цей факт відповідачем не заперечується.
Відповідно до п.п.4, 10 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, а правила про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом.
Так як обов'язок відповідача за договором продовжує існувати, підлягає застосуванню ЦК України. Щодо підстав виникнення зобов'язання та відповідальності за порушення умов договору, слід застосовувати правила ЦК Української РСР.
Частиною 4 ст. 612 ЦК України встановлено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно ст. 215 ЦК Української РСР кредитор визнається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не зробив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання.
Умови поставки товару були визначені сторонами в розділі 3 Договору.
Зокрема, відповідач згідно з п.3.1 Договору був зобов'язаний здійснити поставку товару подекадно з Гнідинського ГПЗ в терміни, визначені в Додатку №1 до Договору. Умови транспортування позивачем - залізницею. Поставка товару здійснюється після отримання відповідачем оплати (п. 3.2 Договору).
Пунктом 3.3. Договору встановлено, що відповідач передає стабільний газовий бензин на умовах EXW-вузол наливу стабільного газового бензину в місцях, зазначених у Додатку №1 до Договору за умови своєчасного подання позивачем транспортних засобів у терміни, зазначені в Додатку №1.
Відповідно до п. 3.4 Договору позивач самостійно забезпечує поставку залізничних та автомобільних цистерн.
Позивачем не було надано суду жодних доказів надання транспортних засобів для завантаження недопоставлених 20,29 тон стабільного газового бензину.
Таким чином, оскільки позивач у встановлені строки не надав транспортні засоби для завантаження, ВАТ "Укрнафта" не мало можливості передати товар для завантаження, а отже, ВАТ "Укрнафта" не прострочило виконання свого зобов'язання щодо передачі товару за Договором.
Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, апеляційна колегія дійшла висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми передоплати за непоставлений товар в розмірі 32626,32 грн. та штрафу в розмірі 652,53 грн. є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, а рішення Господарського суду м. Києва .02.2007 у справі №17/18 підлягає скасуванню в зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права (ч. 1 п.п. 3 та 4 ст.104 ГПК України).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2007 у справі №17/18 задовольнити.
Рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2007 у справі №17/18 скасувати, прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Справу №17/18 повернути до Господарського суду м. Києва
Головуючий суддя Мартюк А.І.
Судді Лосєв А.М.
Зубець Л.П.