33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59
Постанова
"22" квітня 2008 р. Справа № 14/122
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді за участю секретаря судового засідання помічника судді Корсуна В.Я.
За позовом Приватне підприємство фірма "Інтерекопласт"
до відповідача Державна податкова інспекція у м. Рівне
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
від позивача -представник за довіреністю Бойко О.Ю.;
від відповідача-представник за довіреністю Прищепа О.С.
Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 15 по 22.04.2008 року
СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство фірма "Інтерекопласт" звернулося в господарський суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 грудня 2006 року № 0000162344/0/23-318, від 28 грудня 2006 року № 0000162344/1/23-318 та зобов'язати ДПІ у м. Рівне збільшити на особистому картковому рахунку ППФ "Інтерекопласт" суму бюджетного відшкодування, задекларованого у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 404 342,00 грн.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує наступним.
Приймаючи вказані рішення, ДПІ у м. Рівне посилається на акт про результати перевірки ППФ "Інтерекопласт" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів від 15.12.06 р. № 937/574/23-300/30461096.
Як випливає з Акту - ст. 18 - завищена сума бюджетного відшкдування виникла за рахунок включення до складу податкового кредиту суми по непогашених, на думку ДПІ, податкових веселів на суму 1 141 103, 00 грн.
Відповідно до абз. 4, 7 ст. 11.5. Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю.
При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.
Відповідно до п.п. 7.7.1. та 7.7.3. Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітногоподаткового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.
Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.
Саме такі дії були вчинені платником.
Разом з тим, ДШ не визнає векселі погашеними.
Такими своїми діями ДП у м. Рівне порушила норми ст. 11.4. Закону України "Про податок на додану вартість", яка вказує, що зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону.
При цьому, відповідно до вимог абз. 10 ст. ст. 11.4. Закону України "Про податок на додану вартість", порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України затвердив відповідний Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України Постановою КМУ від 01.10.1997р.
На основі наведеного позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 15 грудня 2006 року № 0000162344/0/23-318 та від 28 грудня 2006 року № 0000162344/1/23-318 є незаконними, порушують права та інтереси ППФ "Інтерекопласт" та повинні бути визнані нечинними.
До винесення рішення у справі позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та додаткові пояснення в якій просить додатково до вимог зазначених у позовній заяві скасувати (визнати нечинним) податкове повідомлення-рішення від 12.03.2007 року № 0000162344/2/23-318.
Державна податкова інспекція у м.Рівне подала письмові заперечення на позов в яких повідомляє, що з вимогами ППФ "Інтерекопласт" не погоджується, посилається при цьому на наступне.
Щодо завищення податкового кредиту за вересень 2006 р. на суму 14 268 грн.
Податковий кредит звітного періоду згідно пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до ст. 1.17 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР Корпоративні права, пов'язана особа, резидент, нерезидент, гудвіл, кошти, цінні папери, деривативи, товари, дивіденди, проценти, роялті, кредит, депозити, лізинг (оренда), бартер, безоплатно отримані товари (роботи, послуги), валові витрати виробництва (обігу), основні фонди та нематеріальні активи, що підлягають амортизації, розуміються у значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Господарська діяльність, згідно з п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р №334/94-ВР із змінами та доповненнями, - будь яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
ППФ "Інтерекопласт" придбано у вересні 2006р діоксид титану в кількості 5000 кг за ціною 12 грн /кг та акропан в кількості 35000 кг за ціною 14,2 грн/кг у ПП "Кі - Систем" (і.п.н. 343530426584 м. Київ) згідно податкової накладної №6.005 від 04.09.06р. на загальну суму 668400 грн, та віднесено до складу податкового кредиту у вересні 2006р. ПДВ в сумі 111 400,00 грн. Розрахунки з постачальником у вересні 2006р не проведено.
У цьому ж звітному періоді ППФ "Інтерекопласт" здійснено реалізацію придбаного товару пов'язаній особі - ТОВ Торговий дім "Надія" (знаходяться під спільним контролем -засновник Компанія "Дарленд Систем Лімітед") за цінами нижчими від цін придбання: - діоксид титану в кількості 7000 кг за ціною 7,632 грн/кг на суму 53 424,00 грн. (безПДВ), акропан 7001 GХ в кількості 20000 кг за ціною 11,315 грн/кг на суму 226 300 грн (без ПДВ), згідно податкової накладної № 6.0397 від 09.09.06р на суму 279724,00 грн., до податкових зобов'язань у вересні 2006р. віднесено ПДВ в сумі 55 944,80 грн.
Тобто, підприємство не ортимало прибутку в рамках операції купівлі-продажу діоксид титану та акропану 7001 GХ. Отже, дані операції не можна відносити до таких, що використовуються в господарській діяльності.
Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168 97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Щодо завищення податкового кредиту в сумі 343 041 грн.
ППФ "Інтерекопласт" у вересні 2006р. безпідставно збільшено суму податкового кредиту на 1141103 грн. по непогашених податкових векселях:
- № 7733361404480 від 08.08.2006р. на суму 188 857,25 грн., термін погашення 06.09.2006р.
- № 7733361404478 від 08.08.2006р. на суму 188 857,25 грн., термін погашення 06.09.2006р.
- № 7733361404479 від 08.08.2006р. на суму 188 857,25 грн., термін погашення 06.09.2006р.
- № 7733361404481 від 14.08.2006р. на суму 105 978,42 грн., термін погашення 12.09.2006р.
- № 7733361404482 від 16.08.2006р. на суму 90 838,64 грн., термін погашення 14.09.2006р.
- №7733361404483 від 21.08.2006р. на суму 100 723,87 грн., термін погашення 19.09.2006р.
- № 7733361404484 від 21.08.2006р. на суму 88 133,38 грн., термін погашення 19.09.2006р.
- № 7733361404475 від 01.08.2006р. на суму 188 857,25 грн., термін погашення 30.08.2006р.
Термін сплати зобов'язань по даних векселях виникає до закінчення терміну подачі декларації за звітний період у якому відбулася поставка податкових векселів органу митного контролю. Відповідно до частини 5 п.11.5 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами та доповненнями платник податку не включає суму зобов"язань по таких векселях до складу податкових зобов'язань та погашає векселі шляхом перерахування коштів до бюджету.
Платник включив суму зобов'язань по податкових векселях до складу податкових зобов'язань за серпень неправомірно, оскільки на дату поставки податкових векселів органу митного контролю ППФ "Інтерекопласт" не мало підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування. Даний факт визнано платником та погашено заборгованість по податкових векселях шляхом перерахування коштів до бюджету 30.01.2007р. на суму 952246.00 грн за виключенням векселя № 7733361404475 від 01.08.2006р. на суму 188 857,25р грн який залишився непогашеним.
Таким чином, загальна сума податкового кредиту за вересень 2006 року становить: 1880365,00 грн. - за даними податкової декларації з ПДВ за вересень 2006 року (рядок 17), 724994,00 грн - за даними перевірки.
Загальна сума податкових зобов'язань згідно декларації платника за вересень 2006р (рядок9) становить 786 295,00грн та відповідає даним перевірки
Завищення платником суми податкового кредиту вересня 2006р на 1 155 371.00 грн. призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2006р на 61 301,00грн. оскільки різниця між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у вересні 2006р становить:
1 094 070 грн - від'ємне значення- за даними платника,
61 301 грн - позитивне значення - за даними перевірки.
Залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (серпень 2006р), що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (вересень 2006р) тобто рядок 23 декларації становить:
522 087 грн- за даними платника (р.23=р.23.1 + р.23.2 = 179 046 + 343 041),
179 046 грн -за даними перевірки (р.23= р.23.1 +р.23.2= 179 046 + 0)
До рядка 23.2 декларації за вересень 2006р переноситься значення рядка 26 податкової декларації за серпень 2006р.
За даними попередньої перевірки (акт №786/457/23-300/30461096 від 25.10.2006р про результати виїзної позапланової перевірки ППФ"Інтерекопласт" код 30461096, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2006р) значення рядка 26 податкової декларації за серпень 2006р. становить 0,00 грн. За даними платника - значення рядка 26 податкової декларації за серпень 2006р. становить 343041 грн..
На основі наведеного просить відмовити в задоволені позову.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення предстаників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При цьому суд керувався наступним. №6.005 выд 04.09.
ДПІ у м. Рівне, за результатами виїздної позапланової перевірки ППФ "Інтерекопласт" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів прийняла податкове повідомлення-рішення від 15 грудня 2006 року № 0000162344/0/23-318.
В цьому рішенні ДПІ у м. Рівне було зменшено ППФ "Інтерекопласт" суму бюджетного відшкодування, задекларованого у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 404 342,00 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням платник податків подав скаргу до ДПІ м. Рівне від 25 грудня 2006 року. ДПІ у м. Рівне 26.12.2006 року прийняла рішення про результати розгляду первинної скарги, яким відмовила у задоволенні скарги та прийняла податкове повідомлення-рішення від 28 грудня 2006 року № 0000162344/1/23-318, яким зменшено ППФ "Інтерекопласт" суму бюджетного відшкодування, задекларованого у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 404 342,00 грн. .
Вказане рішення ДПІ у м. Рівне було оскаржено платником податків до ДПА Рівненської області 5 січня 2007 року, за результатами розгляду якої ДПА Рівненської області 2 березня 2007 року прийняла рішення про результати розгляду повторної скарги, яким відмовила у задоволенні такої скарги.
За результаттами розгляду скарги ДПА Рівненської області ДПІ у м.Рівне прийняла податкове повідомлення-рішення від 12.03.2007 року № 0000162344/2/23-318.
Вказані рішення ДПІ у м. Рівне є незаконними зважаючи на наступне.
Приймаючи такі рішення, ДПІ у м. Рівне посилається на акт про результати перевірки ППФ "Інтерекопласт" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів від 15.12.06 р. № 937/574/23-300/30461096.
Як випливає з Акту - ст. 18 - завищена сума бюджетного відшкдування виникла за рахунок включення до складу податкового кредиту суми по непогашених, на думку ДПІ, податкових веселів на суму 1 141 103, 00 грн..
Пункт 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» - надає право платникам податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.
Погашення податкових векселів може відбуватися різними способами, залежно від строків погашення.
Один із способів передбачений абз. 7 п. 11.5 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого, якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.
Поняття бюджетного відшкодування визначено п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» згідно якого - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Розраховується сума бюджетного відшкодування у відповідності з приписами пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
У відповідності з приписами вищезазначеного пункту - це сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні розрахована сума, враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
З січня 2006 року ППФ «Інтерекопласт» сума податкового кредиту перевищувала суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість як наслідок підприємство декларувало бюджетне відшкодування:
лютий 2006 року- 1 187 606 грн. 00 коп.;
березень 2006 року - 330 270 грн. 00 коп.;
травень 2006 року - 438 958 грн. 00 коп.;
червень 2006 року - 530 634 грн. 00 коп.;
липень 2006 року - 680 200 грн. 00 коп.;
серпень 2006 року - 1 150 000 грн. 00 коп.
Вищезазначені показники неодноразово перевірялися податковими органами при проведенні виїзних документальних перевірок ППФ «Інтерекопласт». За результатами останньої перевірки, що була здійснена працівниками ДПА в Рівненській області порушень при декларуванні вищезазначених сум бюджетного відшкодування виявлено не було (Акт позапланової перевірки від 03.04.2007 року № 385/23-100/30461096).
Таким чином, видаючи в серпні 2006 року податкові векселі на загальну суму 1 141 103 грн. 31 коп. ППФ «Інтерекопласт» мало право погашати їх у відповідності з абз. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».
Аналогічні висновки зроблено на сторінці 70 Акту позапланової перевірки від 03.04.2007 року № 385/23-100/30461096.
Перевіркою, що оформлена актом № 768 /457 /23-300/30461096 від 25.10.2006 року при застосуванні ч. 5 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із наступними змінами та доповненнями) не враховано, що дані особового рахунку ППФ «Інтерекопласт» ДПІ у м. Рівне визначалися на основі Методичних рекомендацій «Щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів», які направлені листом ДПА України від 22.12.2005 року № 25595/7/16-1517 без врахування вимог п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із наступними змінами та доповненнями).
Враховуючи вищевикладене податкові векселі:
- № 7733361404480 від 07.08.2006 року на суму 188 857 грн. 25 коп., термін погашення 05.09.2006 року;
- № 7733361404478 від 08.08.2006 року на суму 188 857 грн. 25 коп., термін погашення 06.09.2006 року;
- № 7733361404479 від 08.08.2006 року на суму 188 857 грн. 25 коп., термін погашення 06.09.2006 року;
- № 7733361404481 від 14.08.2006 року на суму 105 978 грн. 42 коп., термін погашення 12.09.2006 року;
- № 7733361404482 від 16.08.2006 року на суму 90 838 грн. 64 коп., термін погашення 14.09.2006 року;
- № 7733361404483 від 21.08.2006 року на суму 100 723 грн. 87 коп., термін погашення 19.09.2006 року;
- № 7733361404484 від 21.08.2006 року на суму 88 133 грн. 38 коп., термін погашення 19.09.2006 року;
- № 7733361404475 від 01.08.2006 року на суму 188 857 грн. 25 коп., термін погашення 30.08.2006 року,
на загальну суму 1 141 103 грн. 31 коп. видані у серпні 2006 року повинні були погашатися згідно вимог абз. 7 п. 11.5 ст.П Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із наступними змінами та доповненнями), що і зроблено платником, а не абз. 5 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із наступними змінами та доповненнями).
Згідно пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» - у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Все вищевикладене, спростовує твердження податкового органу, про завищення суми податкового кредиту у вересні 2006 року в розмірі 1 141 103 грн. 31 коп.
Щодо продажу товарів нижче ціни придбання.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. З Господарського кодексу України - під господарською діяльністю у розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Аналогічні положення містяться в п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподатковування прибутку підприємств», відповідно до якого господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Таким чином, при аналізі законодавства, як законів загальної дії так і законів спеціальної дії, пов'язаних з оподаткуванням, вбачається розмежування за загальною або конкретною господарською операцією. Законодавець вносить статтею 3 Господарського кодексу України поняття «підприємець» та «не господарюючий суб'єкт», як відповідної одиниці господарювання в Україні, що регулює загальний принцип діяльності окремого підприємства. При цьому, слід приймати до уваги, що спеціальні закони своїми нормами регулюють конкретні операції і змішування загальної діяльності суб'єкту господарювання в розрізі підприємництва із конкретними операціями, тягнуть до загальної не визначеності по категорії самого підприємства, а тому посилання на норми законів без відповідного розмежування є помилковим.
Як вбачається з наведених норм, здійснення підприємницької діяльності спрямоване на отримання доходу, а не прибутку, і відсутність доходу від конкретної окремо взятої господарської операції, а не прибутку від діяльності підприємства в цілому за певний звітний період, не може свідчити про відсутність у підприємства ознак господарської діяльності
Як свідчать дані податкової звітності з податку на прибуток за III квартал 2006 року прибуток ППФ «Інтерекопласт» становить 71 803 грн. 00 коп., сума податкових зобов'язань, що було сплачено до бюджету становить 17 951 грн. 00 коп. Дані показники були підтвердженні за результатами позапланової перевірки (Акт позапланової перевірки від 03.04.2007року №385/23-100/30461096).
Таким чином, діяльність підприємства у вересні 2006 року носила характер комерційної та мала як наслідок отримання прибутку.
Безпосередньо сам факт продажу товарів нижче ціни придбання в певних випадках може мати місце. Це пояснюється тим, що підприємництво (господарська комерційна діяльність) є все ж таки діяльністю на власний ризик. Кон'юнктура ринку хімічних речовин, зокрема діоксиду титану та акропану швидко змінюється. В той же час ТОВ «Надія» є постійним торговим партнером ППФ «Інтерекопласт». Таким чином, факт продажу товарів нижче ціни придбання може мати місце лише в окремих випадках з метою збереження довго триваючих торгівельних відносин та отриманням в майбутньому прибутків.
Крім того, варто зазначити, що жодним нормативно-правовим актом (в т.ч. і Законом України «Про податок на додану вартість») не передбачено, в разі продажу товару нижче ціни придбання обмеження щодо включення витрат по придбанню до складу податкового кредиту.
Законодавчо передбачено заборону продажу пов'язаним особам товарів, робіт і послуг за цінами нижче звичайних. В даному випадку такого правопорушення вчинено не було.
Враховуючи вищевикладене, є всі підстави стверджувати, що приймаючи податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне не було враховано, всіх фактичних обставин та здійснено невірне тлумачення положень спеціального Закону України «Про податок на додану вартість».
Керуючись ст. 94, ч.1 ст.158, ст.ст. 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
1. Позов задоволити.
2. Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 грудня 2006 року № 0000162344/0/23-318, від 28 грудня 2006 року № 0000162344/1/23-318 та від 12.03.2007 року № 0000162344/2/23-318.
2. Сторона, яка не погоджується з постановою, має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Постанова підписана "25" квітня 2008 р.