Справа №2-0-28/08
іменем України
06 березня 2008 року. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі головуючої судді Іванків О.В.,
при секретарі Басик Г.Т.,
з участю заявниці ОСОБА_1,
представника зацікавленої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту батьківства ОСОБА_2. В обґрунтування заяви пояснила суду, що ОСОБА_2 проживав разом з її матір'ю ОСОБА_3 в цивільному шлюбі, з 1960 р. зареєстрували цей шлюб і проживали однією сім'єю. Заявниця народилась в ІНФОРМАЦІЯ_1 році, і в її свідоцтві про народження відсутні відомості про батька, однак ОСОБА_2 завжди визнавав її своєю донькою, вона вважала і вважає його батьком, жодних сумнівів у цьому не було. Всі оточуючі, інші члени сім'ї знали, що ОСОБА_2 її батько, вона носить по-батькові «ОСОБА_1». Відносини між ними завжди були як між батьком і донькою. Оскільки в даний час і батько, і мати померли, встановити факт батьківства інакше, ніж в судовому порядку, немає можливості. Встановлення даного факту необхідно їй для оформлення спадкових прав.
Представник зацікавленої особи проти задоволення заяви не заперечив, пояснив, що у свідоцтві про народження ОСОБА_1 відомості про батька відсутні.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, оцінивши та проаналізувавши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, із свідоцтва про народження НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.Малі Телковичі, запис про батька в свідоцтві відсутній, матір'ю є ОСОБА_3. Після одруження ОСОБА_5 присвоєно прізвище «ОСОБА_1», як це вбачається із свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб 15.03.1960 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_3.
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що заявниця є його рідною сестрою, і його і ОСОБА_1 батьком був ОСОБА_2. Він проживав разом з матір'ю у цивільному шлюбі до 1960 року, а з 1960 року вони одружились офіційно. Батько завжди визнавав ОСОБА_1 своєю донькою, а вона його батьком, жодних сумнівів в цьому ні в кого не виникало.
Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що її дідусем був батько матері ОСОБА_2. Вона з самого народження знала, що це мамин тато, сприймала його як дідуся, а він називав маму - донькою, а її - онучкою, відносини між ними були сімейними, приязними, такими, як в родині.
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона є уродженкою с.Малі Телковичі Володимирецького району і постійно проживає в цьому селі, добре знає заявницю як свою односельчанку. ОСОБА_1 росла і виховувалась в сім'ї ОСОБА_2 та Єви, які були її батьками. Жодних сумнівів, що ОСОБА_1 дочка ОСОБА_2 у свідка не було, відносини між ними завжди були як між батьком і донькою, ОСОБА_2 називав ОСОБА_1 дочкою, піклувався про неї, вони проживали разом. До виклику в суд свідок не знала, що ОСОБА_2 не записаний батьком ОСОБА_1, жодних сумнівів у його батьківстві у неї не було.
Як вбачається, із ст.130 Сімейного Кодексу України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Враховуючи, що суду надано достатні та достовірні докази, які підтверджують факт походження ОСОБА_1 від ОСОБА_2, а також ту обставину, що за життя ОСОБА_2 визнавав ОСОБА_1 своєю донькою, приймаючи до уваги, що на час народження заявниці її батьки не перебували у шлюбі між собою, і запис про батька у свідоцтві про народження ОСОБА_1 відсутній, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви та встановлення факту батьківства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.130 Сімейного Кодексу України, ст..ст.256-259 ЦПК України, суд -
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 задоволити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 був батьком ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_1) , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Внести до актового запису №10 від 10 лютого ІНФОРМАЦІЯ_1 року по Малотелковицькій сільській раді Володимирецького району про народження ОСОБА_1 запис про батька - ОСОБА_2.
Судові витрати, понесені заявницею за рахунок власних коштів, відшкодуванню не підлягають.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Володимирецький районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано сторонами протягом десяти днів після проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після оголошення ухвали апеляційного суду.
Головуюча: