Справа 22ц - 615/ 2008 р. Головуючий в 1-ій інстанції Павленко О.М.
Категорія цивільна. Доповідач Смаглюк Р.І.
26 березня 2008 року. Апеляційний суд Чернігівської області
в складі : головуючого - судді Бойко О.В.,
суддів Смаглюк Р.І., Мамонової О.Є.,
при секретарі Пільгуй Н.В.,
з участю позивача, відповідачів, їх представника,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Чернігівської області в м. Чернігові апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1рішення Ріпкинського районного суду від 30 січня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2та ОСОБА_3про поділ в натурі житлового будинку з надвірними будівлями,
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції в зв»язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи наступним.
В листопаді 2007 року позивач ОСОБА_1звернувся до суду з позовом про поділ в натурі жилого будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1, з відповідачами ОСОБА_2та ОСОБА_3, мотивуючи тим, що вказаний будинок з надвірними будівлями є спадковим майном після смерті їх батьків ОСОБА_4, померлогоІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2Кожен з них отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на належні частки. Частки сторін в цьому майні становлять: позивача - 2/3, відповідачів - по 1/6 кожному. Відповідачі чинять перешкоди позивачу в користуванні своєю власністю, не дають можливості розпорядитися своє часткою, добровільно поділити майно не бажають.
Згідно з технічною характеристикою, виданою МБТІ, до спадкового майна включено, крім будинку з надвірними будівлями, самочинно збудовані сарай-пилораму, тамбур, гараж на суму 70 599 грн. Оцінка всього спадкового майна разом з вказаними самочинно збудованими об»єктами становить 128 887 грн.
В зв»язку з цим позивач просить поділити спадкове майно/ житловий будинок з надвірними будівлями/ з відповідачами таким чином: виділити йому в натурі житловий будинок А-1, веранду а-1, сарай / стару хату/ Г-1, веранду г-1, сарай Б-1, сарай б-1, погріб В-1, колодязь № 1, на загальну суму 58 285 грн., що становить 2/3 частини належного йому майна, відповідачам - сарай-пилораму Д-1, тамбур д-1, гараж Е-1, на загальну суму 70 599 грн.
При такому варіанті поділу позивач відмовляється від сплати йому грошової компенсації, зберігається цілісність майна і можливість використовувати його за призначенням.
Рішенням Ріпкинського районного суду від 30 січня 2008 року в позові відмовлено. Рішення обґрунтоване наступним. Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом позивачу належить право власності на 2/3 частини, відповідачам - по 1/6 частині спадкового майна, яке складається жилого будинку А-1 з верандою а-1 та надвірних будівель: сараю Б-1 та сараю б-1, погреба В-1, сараю /старої хати/ Г-1 з верандою г-1, колодязя №1. Ці будівлі розташовані на землях сільської ради, їх вартість становить 128887 грн., дійсна вартість житлового будинку на момент смерті становила 2310 грн. Сарай - пилорама Д-1, тамбур д-1, гараж Е-1 не є спадковим майном, право власності на нього у сторін не виникло, вказані будівлі є самочинним будівництвом. Відповідно до ст. 376 ЦК України сторони не набувають право власності на це майно. Згідно зі ст. 358 ЦК України кожен з співвласників має право на надання йому в користування та володіння тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у справі спільної часткової власності.
Враховуючи вказані обставини, сарай-пилорама, тамбур та гараж не можуть бути виділені відповідачам, оскільки не входять до складу майна, яке перебуває у спільній частковій власності сторін. Тому в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1вказане рішення вважає незаконним, просить скасувати і постановити нове рішення по суті справи з таких підстав. Судом порушено вимоги щодо повного, всебічного та об»єктивного розгляду справи. Суд відмовив в позові тільки з тих підстав, що сарай-пилорама, тамбур та гараж є самочинним будівництвом, але суд зовсім не вирішував питання щодо поділу іншого спільного майна - жилого будинку з іншими надвірними будівлями, не прийняв мір по врегулюванню спору мировою угодою , яку він пропонував відповідачам.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦПК України суд повинен обґрунтувати відмову в позові, однак в судовому рішенні мова йде тільки щодо майна, яке є самочинною забудовою, і нічого нема відносно іншого майна. Суд не звернув увагу, що позивач належним чином зареєстрував належну йому частку спільної власності і на підставі ст. 182 ЦК України він має право на захист своєї власності, але суд не захистив його права власника. Тому вказане рішення не відповідає обставинам справи і підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони є власниками будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1На підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 6 липня 2007 року позивачу належить 2/3 частини / л.с.15,16/, відповідачам - по 1/6 частині вказаного майна / л.с. 23, 27/. Спірне майно складається з жилого будинку А-1 з верандою а-1, надвірних будівель: сараю Б-1, сараю б-1, погреба В-1, сараю / старої хати/ Г-1 з верандою г-1, колодязя № 1, вартість якого становить 128 887 грн., а дійсна вартість на момент смерті - 2 310 грн.
Включення позивачем ОСОБА_1до складу майна як об»єктів права спільної часткової власності самочинно збудованих сараю-пилорами з тамбуром та гаража судом першої інстанції обґрунтовано визнано незаконним. Тому висновок суду, що це майно не може бути предметом спору між сторонами і не підлягає поділу між ними, відповідає встановленим обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги щодо невирішення питання поділу іншого спірного майна, а саме - жилого будинку з надвірними будівлями, відносно якого вони є співвласниками, не дають підстав для її задоволення.
Пред»явивши вимоги про поділ вказаного майна, позивач фактично запропонував спосіб його поділу, при якому просить йому виділити все спадкове майно батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відповідачам - майно, яке не було майном спадкодавців і на яке ніхто не має права власності. При цьому не ставив питання реального поділу спадкового майна з призначенням судово-будівельної експертизи відповідно до належних кожному з них часток, про можливість виплати грошової компенсації відповідно до вимог ст.ст. 364, 367 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особою вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Тому суд першої інстанції не мав підстав для виходу за межі позову і в межах заявлених позовних вимог вирішив цей спір. Відсутність в рішенні суду посилання на матеріальний закон, на підставі якого ухвалене рішення, не може бути підставою для його скасування, тому що відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1відхилити.
Рішення Ріпкинського районного суду від 30 січня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий: Судді: