Справа № 2-1005/08
іменем України
25.03.2008р. Дніпровський районний суд м.Херсона у складі:
головуючого судді Решетова В.В.
при секретарі Довгій Л.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Позивач звернувся із позовом до відповідача про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 14158,95грн., відшкодування моральної шкоди - 5000,00грн., мотивуючи що в результаті ДТП, що мало місце 12.11.2007р. в м.Херсоні на перехресті вул.І.Куліка та вул.Ладичука, з вини відповідача ОСОБА_2, що керував автомобілем ВАЗ 2106 НОМЕР_1, позивачу ОСОБА_1 - власнику автомобіля Рено Меган НОМЕР_2, завдано матеріальну шкоду. Постановою Дніпровського районного суду м.Херсона від 07.12.2007р. відповідача визнано винним у скоєнні ДТП, накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 6 місяців. Позивач просив відшкодувати зазначені матеріальні збитки, моральну шкоду, витрати на правову допомогу та судові витрати.
В судовому засіданні позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що за час проведення відновлювального ремонту ним були понесені додаткові витрати, а саме: 1913,95 - обов'язкові платежі в рахунок погашення кредиту за час проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Рено Меган НОМЕР_2; 120,00грн. - сума сплачених податків. Крім того просив стягнути на його користь розмір невиплаченої франшизи за договором страхування МА № 063842 від 23.11.2006р. в сумі 2525,00грн., відшкодувати судові витрати, витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,000грн. Розмір моральної шкоди визначив з мотивів еквівалентності суми збитків та причинених страждань, а саме - через втрату джерела доходу позивача та його сім'ю поставлено в скрутне матеріальне становище, змушено позичати гроші для погашення кредиту, крім того душевних страждань спричинено й через значне пошкодження ще відносно нового транспортного засобу, який до того ж перебуває під заставою та через свої пошкодження втратив свою первісну оціночну вартість.
Представник відповідача, за довіреністю ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився, хоча про місце та час судового розгляду був повідомлений належним чином.
Вивчивши матеріали справи, письмові заперечення представника відповідача, суд встановив, що в результаті ДТП, що мало місце 12.11.2007р. в м.Херсоні на перехресті вул.І.Куліка та вул. Ладичука, з вини відповідача ОСОБА_2, що керував автомобілем ВАЗ 2106 НОМЕР_1, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м.Херсона від 07.12.2007р., позивачу ОСОБА_1 - власнику автомобіля Рено Меган НОМЕР_2, завдано матеріальну шкоду, розмір якої було встановлено під час проведення автотоварознавчої експертизи та відшкодовано страховою компанією, як то передбачено договором страхування МА № 063842 від 23.11.2006р. за виключенням франшизи, розмір якої за вказаним договором страхування складає 2525,00грн.
Згідно договору про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11082546000 від 23 листопада 2006р., укладеного між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», пошкоджений автомобіль знаходиться під заставою у забезпечення виконання позивачем в повному обсязі грошових зобов'язань. Зазначений факт зобов'язує його сплачувати на рахунок банку щомісяця обов'язкові платежі, сума яких за час проведення відновлювальних робіт складає 1913,95грн., що підтверджується відповідними квитанціями № 41 від 21.11.2007р. та № 54 від 10.12.2007р. Окрім того позивач, обґрунтовуючи вимогу про відшкодування сплачених ним за час відновлювального ремонту єдиного податку за листопад 2007р. та грудень 2007р., посилався на квитанції № 08 від 19.11.2007р. та № 02 від 10.12.2007р.
Згідно ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Ч.2 ст.22 ЦК України передбачає, що збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Зазначене вказує на неможливість врахування сум, сплачених позивачем в рахунок погашення обов'язкових платежів, як шкоди, завданої внаслідок порушення його цивільного права, та відповідно, - вимога про відшкодування обов'язкових платежів в рахунок погашення кредиту в сумі 1913.95грн. та суми сплачених податків в розмірі 120,00грн. не знайшла свого підтвердження та не підлягає задоволенню.
Згідно звітуОСОБА_1 до ДПІ м. Херсона його доходи, як суб'єкта малого підприємництва, за третій квартал 2007 року складали 24000,00грн., ДТП відбулась 12.11.2007р., автомобіль було знову застраховано 17.12.2007р., що свідчить про закінчення відновлювального ремонту та можливість приступити до роботи, а звідси - 9600 грн. втраченого заробітку. Згідно довідки № 21 від 06.03.2008р., посадовий оклад ОСОБА_2 складає 600,00грн. на місяць, розмір втраченого заробітку позивача складає заробіток відповідача за 16 місяців і, як вбачається з доводів представника відповідача викладених у письмових запереченнях, саме з цих підстав розмір втраченого заробітку, призначеного до відшкодування, має бути зменшений. Однак, суд вважає, що заробітна плата відповідача не є підставою для відмови у задоволенні вимоги про стягнення на користь позивача суми втраченого заробітку, оскільки, відповідно до п.2 ч.2 ст.22 ЦК України зазначена вимога є збитком внаслідок порушення цивільного права позивача, а згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Скоєнням ДТП позивача поставлено в скрутне матеріальне становище, порушено його нормальний ритм життя, завдано душевних хвилювань, яких позивач зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача щодо нього, чим завдано йому моральних страждань.
Враховуючи вищевказане, взявши до уваги Постанову Пленуму ВС України від 31.03.95р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди», врахувавши суть позовних вимог, характер та суть моральних страждань позивача, істотність вимушених змін в житті позивача, ступінь вини відповідача, суд вважає, що позовна вимога щодо відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує глибину душевних страждань позивача, ступінь вини відповідача, вимоги розумності і справедливості та оцінює в 2000,00грн.
Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, суд вважає, що зазначена вимога підлягає частковому задоволенню в розмірі 257,50грн., оскільки, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 590 від 27.04.2006р. «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» відшкодування витрат, пов'язаних з правовою допомогою, не повинно перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Позовна вимога щодо відшкодування судових витрат також підлягає задоволенню, оскільки позивачем сплачено 192,00грн. судового збору та 30,00грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Відповідно ст.88 ЦПК України - стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.
Керуючись ст.ст.5-11, 60, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК України ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2525,00грн. (дві тисячі п'ятсот двадцять п'ять грн. 00 коп.) - в рахунок відшкодування невиплаченої франшизи за договором страхування МА № 063842 від 23.11.2006р.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9600,00грн. (дев'ять тисяч шістсот грн. 00 коп.) - в рахунок відшкодування втраченого заробітку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000,00грн. (дві тисячі грн. 00коп.) - в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 257,50грн. (двісті п'ятдесят сім грн. 50 коп.) - в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 222,00грн. (двісті двадцять дві грн. 00 коп.) - в рахунок відшкодування судових витрат.
В іншій частині позовних вимог - відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Решетов В.В.