Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м.Харків
14.06.2011 р. №2а-4856/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.
при секретарі судового засідання - Кузьменко Ю.В.
за участю сторін: прокурора - Суходубової І.А., представника позивача - Гавриш А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова до Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" про стягнення заборгованості, -
встановив:
Прокурор Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод", в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати фінансової санкції в сумі 13498,65 грн. та пені 36478,56 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що КП "Харківський вагоноремонтний завод" зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний календарний місяць, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього календарного місяця шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Відповідач зазначених виплат в повному обсязі не проводив, внаслідок чого за грудень 2009-березень 2010 року виникла заборгованість, у зв'язку з чим рішенням №777 від 27.12.2010 року були нараховані суми штрафу в розмірі 13498,65 грн. та пені 36478,56 грн.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судовими повістками з поштовими повідомленнями, які направлялися за офіційним місцем знаходження, та були ним отримані. Відповідно до ст.35 КАС України відповідач є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання.
Відповідач заперечень на позов не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.
На підставі ч. 4 ст. 128 КАС України, справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, враховуючи повторне неприбуття у судове засідання представника відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
Прокурор - Суходубова І.А. підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова - Гавриш області підтримав позовні вимоги в повному обсязі, та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.
Вислухавши пояснення прокурора, представника Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівського району м.Харкова, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2.1 Положення про управління пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30 квітня 2002 року одним з основних завдань управління є облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, збирання та акумулювання в районі (місті) страхових внесків та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Фонду.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство "Харківський вагоноремонтний завод" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 за N 64/8663, страхувальники є платниками страхових внесків.
Згідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а також кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Частиною 2 ст.5 Закону передбачено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до ч.6 ст.17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 2 ст.20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Пунктом 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно ч. 12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.
Відповідно до Закону України “Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 %, тобто фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (крім сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"), а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.
У грудні 2009 - березні 2010 року відповідач самостійно здійснив розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягали до сплати, та подав їх до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова (а.с.36-47).
У встановлений законом строк відповідач страхові внески не сплатив, внаслідок чого утворилася заборгованість перед Пенсійним фондом.
Статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків, передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану підприємства.
У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції яка була дійсною на момент виникнення спірних правовідносин) рішеннями №777 від 27.12.2010 року «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду», до відповідача були застосовані фінансові санкції а саме: штраф в розмірі 13498,65 грн., пеня - 36478,56 грн. (а.с.5).
Відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
- 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Відповідно до ч.8 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" На недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Зазначене рішення отримане головним бухгалтером особисто, що підтверджується матеріалами справи та не оскаржено, але сума штрафних санкцій відповідачем сплачена не була, внаслідок чого згідно наданого розрахунку сум фінансових санкцій та нарахувань пені залишок боргу по рішенню становить: штраф в розмірі 13498,65 грн., пеня - 36478,56 грн.
Відповідно до ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.
Згідно абз. 5 ст.7 прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" який набув чинності з 01.01.2011 року - стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимоги про її сплату.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 106 Закону та п.8.4. Інструкції, протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги страхувальник зобов'язаний сплатити зазначену у вимозі суму сплати боргу та суму фінансових санкцій.
Абзацом 8 ч.3 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Таким чином, законом встановлено право на звернення відповідного органу Пенсійного фонду з вимогою про сплату недоїмки або до відповідного підрозділу державної виконавчої служби, або до суду. В даному випадку позивач правомірно скористався наданим йому правом звернення до суду, у нього наявне право на підтримання позовних вимог як у відповідного суб'єкта владних повноважень, за захистом інтересів якого звернувся до суду прокурор, який, у свою чергу, здійснює представництво в суді інтересів держави в особі в особі Управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова, що відповідає змісту наданих прокурору прав, передбачених Законом України "Про прокуратуру".
Факт наявності у відповідача заборгованості перед Управлінням пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Харківської області підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, даними картки особового рахунку страхувальника.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
Згідно п. 5.1.3, п.5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове де6ржавне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати, а нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду від виплати заробітної плати (доходу), на які нараховані страхові внески.
Наведені правові норми є спеціальними законодавчими нормами регулювання відносин у сфері нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, через що суд прийшов до висновку, що нараховані за відповідний базовий період страхові внески сплачується страхувальником не пізніше, ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на які нараховані страхові внески.
На теперішній час заборгованість відповідача становить 49977,21 грн., в тому числі штраф - 13498,65 грн., пеня - 36478,56 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 49977,21 грн., суд дійшов висновків про правомірність та обґрунтованість позовних вимог, через що позов підлягає задоволенню.
Відповідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов Прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова до Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" про стягнення заборгованості -задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" (61001, м.Харків, вул.Плеханівська, 96, р/р 2600830121917 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931, код 34859507) заборгованість зі сплати фінансової санкції в сумі 13498.65 грн. та пені 36478.56 грн., з яких:
- 46866,78 грн. на р/р 256003122097 у ВАТ "Державний ощадний банк", МФО 351823;
- 3110,42 грн. на р/р 256093132097 у ВАТ "Державний ощадний банк", МФО 351823.
Загальна сума стягнення становить 49977.21 грн. (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят сім гривень 21 копійка).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У повному обсязі постанова виготовлена 17.06.2011 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.