Справа № 2-а/1970/1139/11
"17" травня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Саадулаєва А.І. при секретарі Ліщинській М.М.
за участю представників сторін:
від прокуратури: Олійник А.Д.;
від позивача: Савка Н.В.;
від відповідача: не з'явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу
позовною заявою прокурора Шумського району в інтересах держави в особі Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції;
до Шумського районного міжгосподарського підприємства по рибництву;
про стягнення заборгованості, -
Прокурор Шумського району в інтересах держави в особі Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції (далі -позивач, Кременецька МДПІ) звернувся у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Шумського районного міжгосподарського підприємства по рибництву (далі - відповідач) про стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувались узгоджені суми податкових зобов'язань, що призвело до виникнення податкового боргу, сума якого на день звернення до суду становить 10984,98 грн.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Копія даної ухвали надіслана відповідачу 24.04.2011 року за адресою вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців, про що свідчить запис в довідковому листі до справи та повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.05.2011 року.
Згідно абз. 1, 2, 4 ч. 4 ст. 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам -підприємцям -за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи, в судове засідання, яке відбулося 17.05.2011 року, не з'явився і заперечень на позов не подав.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити.
Дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства судом встановлено наступне.
Виходячи зі змісту статей 1-2 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), п. 14.1.137 ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, позивач у справі, Кременецька МДПІ, належить до системи органів державної податкової служби, на які покладено обов'язки щодо здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати податків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідач у справі - Шумське районне міжгосподарське підприємство по рибництву зареєстровано, як юридична особа у Шумській районній державній адміністрації Тернопільської області від 12.05.1998 року, ід. код 05438215, перебуває на обліку як платник податків у Тернопільській ОДПІ.
Відповідно до абз. 1 ст. 67 Конституції України, п. 2-3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-XII (діяв на момент виникнення правовідносин) та ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ на відповідача, як платника податків, покладений обов'язок подавати до державних податкових органів та інших органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251 -12 (діяв на момент виникнення правовідносин) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону «Про плату за землю»від 3 липня 1992 р. № 2535-XII (діяв на момент виникнення правовідносин) (далі -Закон № 2535-XII) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону № 2535-XII суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 2535-XII власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону № 2535-XII нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
Відповідно до п. 14.1.136. ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (далі -Податковий кодекс України) орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів з 1 січня 2011 року застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Податкового кодексу України.
Згідно пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000року (діяв на момент виникнення правовідносин) (далі -Закон України №2181-ІІІ), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Пункт 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ вказує на те, що платники податків зобов'язані своєчасно, в терміни визначені спеціальними законами з питань оподаткування, подавати до контролюючих органів за місцем реєстрації звітність пов'язану з нарахуванням та сплатою податків.
Згідно з абз. 1 п. 5.1 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України №2181-ІІІ, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до абз. 1 ч. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порядку пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ самостійно обчислив суму податкового зобов'язання по орендній платі згідно договору оренди, яку зазначав у податкових деклараціях (а.с.9-32) та подав до контролюючого органу за місцем реєстрації. Самостійно узгоджена сума заборгованості за період з 17.02.2010р. по 18.02.2011 року, з урахуванням переплати за попередні періоди, склала 10984,98 грн.
Виходячи з вищенаведеного та приймаючи до уваги положення п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв на момент виникнення правовідносин та ч. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України відповідач, Шумське районне міжгосподарське підприємство по рибництву, несвоєчасно і не в повному обсязі сплачувало узгоджені суми податкових зобов'язань, що призвело до виникнення податкового боргу, який станом на дату розгляду справи в суді, добровільно непогашений, та в загальній сумі становить 10984,98 грн.
Згідно підпункту 5.4.1 пункту 5.4, статті 5 Закону України № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків у визначені законом строки визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно пп. 2.1.4. п. 2.1, пп. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону України № 2181-ІІІ контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.
Згідно із пп. 3.1.1, п. 3.1, ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Відповідно до положень ст. 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що на день розгляду справи відповідач, має прострочену заборгованість по сплаті платежів до бюджету, яка підтверджується матеріалами справи, в сумі 10984,98 грн. Станом на дату розгляду справи заборгованість відповідачем в добровільному порядку не погашена, а тому, підлягає стягненню в судовому порядку.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд встановив, що відповідачем були порушені норми чинного законодавства України, а саме -Закону «Про плату за землю»від 3 липня 1992 р. № 2535-XII, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000року (закони діяли на момент виникнення правовідносин) та Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, а тому, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та підтверджені належними та допустимими доказами, а отже, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян і держави у судах.
Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Стягнути з Шумського районного міжгосподарського підприємства по рибництву (код 05438215) податковий борг у сумі 10 984(десять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири)грн. 98 коп.
2.Копію постанови надіслати відповідачу у справі.
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Саадулаєв А.І.
копія вірна
Суддя Саадулаєв А.І.