14 червня 2011 р. Справа № 2a-1870/2755/11
Сумський окружний адміністративний суд в особі судді - Глазько С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом прокурора Середино-Будського району в інтересах держави в особі Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства агрофірми "Журавка" про стягнення заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені за нестворені робочі місця для інвалідів у загальному розмірі 8570 грн. 85 коп.,-
Прокурор Середино-Будського району в інтересах держави в особі Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства агрофірми "Журавка" адміністративно-господарські санкції та пеню у загальному розмірі 8570 грн. 85 коп.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач, всупереч вимог ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», маючи середньооблікову чисельність працюючих інвалідів менше ніж встановлено нормативом, передбаченим ст. 19 даного Закону, не сплатив у передбаченому Законом розмірі до 16 квітня 2011 року 8504 грн. 55 коп. адміністративно-господарських санкцій. За порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачу була нарахована пеня в розмірі 66 грн. 30 коп.
Представник позивача надіслав суду клопотання (а.с.16) в якому зазначав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив розгляд справи проводити без його участі.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (а.с.15), в судове засідання не з'явився, всупереч вимог ч.2 ст.40 КАС України про причини неявки суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог не надсилав.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст.ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Приватне підприємство агрофірма "Журавка", зареєстроване як юридична особа та відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі по тексту - Закон) перебуває на обліку за місцем реєстрації в СОВ Фонду соціального захисту інвалідів, що вбачається з позовної заяви та підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.8).
Відповідно до ст. 4 Закону діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, соціально-побутових і соціальне-психологічних умов для задоволення їх здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності.
Статтею 18 Закону передбачено обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, (до них відноситься і відповідач) виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з листа Середино-Будського районного центру зайнятості від 12 травня 2011 року № 116 (а.с.7), Приватне підприємство агрофірма "Журавка" протягом 2010 року звіт про наявність вакансій форми № 3-ПН не надавало.
Статтею 19 Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік (а.с.5) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства у 2010 році становила 22 особи, тому відповідно до ст. 19 Закону, норматив числа робочих місць для працевлаштування інвалідів для відповідача становить 1 робоче місце, фактично ж у 2010 році на підприємстві не було створено жодного робочого місця для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша ніж установлена нормативами зазначеними вище, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Таким чином, відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, чим порушив вищезазначені вимоги Закону та не перерахував у повному обсязі встановлені Законом адміністративно-господарські санкції за нестворене 1 робоче місце у розмірі 8504 грн. 55 коп. (середньорічна заробітна плата штатного працівника помножена на кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів).
Стаття 20 Закону передбачає, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Як вбачається з розрахунку суми позову (а.с.6), за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій була нарахована пеня в розмірі 66 грн. 30 коп.
Враховуючи, що адміністративно-господарські санкції за нестворене 1 робоче місце для працевлаштування інваліда в 2010 році у розмірі 8504 грн. 55 коп. та пеня у розмірі 66 грн. 30 коп., залишаються несплаченими відповідачем, що підтверджується письмовими поясненнями представника позивача (а.с.16), доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з Приватного підприємства агрофірми "Журавка" адміністративно-господарських санкцій та пені у загальному розмірі 8570 грн. 85 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов прокурора Середино-Будського району в інтересах держави в особі Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства агрофірми "Журавка" про стягнення заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені за нестворені робочі місця для інвалідів у загальному розмірі 8570 грн. 85 коп. -задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Приватного підприємства агрофірми "Журавка" (і.к.30903248) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (40030 м. Суми, вул. Горького, 2, отримувач: ГУДКУ у Сумській області, банк отримувача: ГУДКУ у Сумській області, рахунок 31212230700002, МФО 837013, код ЄДРПОУ 23636315) заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені за нестворені робочі місця для інвалідів у загальному розмірі 8570 грн. 85 коп. у тому числі: 8504 грн. 55 коп. адміністративно-господарських санкцій та 66 грн. 30 коп. пені.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.М. Глазько