Справа № 2-999, 2008р.
26 березня 2008 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді: О.В. Копичинського
При секретарі: Є.Ф. Кузьменко
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 як законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 про відшкодування шкоди та судових витрат по справі,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2., яка є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 662гр., моральної шкоди в сумі 2.000гр. та витрат по оплаті послуг адвоката в сумі 100гр.
Позов мотивований тим, що постановою Сакського міськрайсуду від 24.02.05р. неповнолітній ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні разом з неповнолітніми ОСОБА_4 і ОСОБА_5 крадіжки грошей в сумі 1.662гр.50коп., які належали ОСОБА_1. Батьки неповнолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_5 добровільно відшкодували свою частку заподіяної шкоди, залишок якої склав 662гр., яку відповідачка пообіцяла відшкодувати добровільно, але своєї обіцянки не дотримала.
Факт скоєння крадіжки, спонука її через цю крадіжку позичати гроші на операцію у сторонніх осіб, а також небажання відповідачки відшкодувати заподіяну шкоду у добровільному порядку протягом довгого часу, заподіяли їй і моральну шкоду.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, які просила задовольнити.
Відповідача позов визнала в частині відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди у меншому розмірі, та заперечувала проти позову в частині стягнення судових витрат по справі з причин важкого майнового стану її сім'ї.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши і дослідивши матеріали справи та надані документи, суд дійшов висновку про можливість задовольнити позов частково з наступних підстав.
З пояснень сторін і матеріалів справи судом встановлено, що постановою Сакського міськрайсуду від 24.02.05р. неповнолітні ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 визнані винними у скоєнні злочину, передбаченому ч.3 ст.185 КК України, а саме у крадіжці грошей в сумі 1.662гр.50коп., які належали ОСОБА_1., а.с.3.
Батьки неповнолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_5 добровільно відшкодували позивачці свою частку заподіяної шкоди, залишок якої склав 662гр., яку відповідачка пообіцяла відшкодувати добровільно, але своєї обіцянки не дотримала.
На підставі зазначеного суд визнає обґрунтованими вимоги позивачки про відшкодування їй зазначеної шкоди тому, що у відповідності до ст.1166 ЦК України - шкода, заподіяна майну фізичної особи, відшкодовується в повному об'ємі особою, що заподіяла його.
*
З пояснень сторін і матеріалів справи судом встановлено, що відповідачка є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_3, 11 лютого 1992р.н.
На теперішній час неповнолітній ОСОБА_3 навчається в школі, не працює, не має особистого майна і доходу, у зв'язку з чим знаходиться на утриманні своєї матері.
Приймаючи до уваги зазначене вище суд вважає за необхідне стягнути зазначену шкоду на користь позивачки саме з відповідачки тому, що згідно ч.2 ст.1179 ЦК України - у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
*
Судом встановлено, що шкоду позивачці було завдано спільними діями неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5
Батьки неповнолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_5 добровільно відшкодували позивачці свою частку заподіяної шкоди, залишок якої склав 662гр., яку відповідачка пообіцяла відшкодувати добровільно, але своєї обіцянки не дотримала.
На підставі зазначеного суд визнає обґрунтованою позицію позивачки про стягнення з відповідачки зазначеної частки невідшкодованої шкоди тому, що згідно ч.1 ст.1182 ЦК України - шкода, завдана спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду.
*
З пояснень позивачки і матеріалів справи, а.с.4, судом встановлено, що через крадіжку грошей, а також небажання відповідачки відшкодувати заподіяну шкоду у добровільному порядку, позичка була змушена позичати гроші на операцію у сторонніх осіб.
Приймаючи до уваги зазначене вище суд вважає за можливе визнати, що позивачка випробувала моральних страждань у зв'язку з вищезазначеними діями, і тому відповідачка зобов'язана відшкодувати їй грошову компенсацію у відшкодування моральної шкоди тому, що:
-у відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України - моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, що заподіяла його, за наявності його вини;
-Згідно ст.23 ГК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті порушення його прав.
Моральна шкода полягає: в душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відносно його самої і у зв'язку із знищенням або пошкодженням його майна.
Але відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України - розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Приймаючи до уваги зазначене вище суд вважає за необхідне визначити суму грошової компенсації у відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачці, у 500гр., яка, на думку суду, відповідна ступеню моральних страждань позивачки і ступеню вини відповідачки, які фактично мали місце і знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
*
Враховуючи зазначене вище і відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає, що судові витрати по справі підлягають стягненню в дохід держави з відповідачки.
Проте, згідно ч.3 ст.82 ЦПК Україну - суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою звільнити від сплати судових витрат.
Приймаючи до уваги зазначені вище обставини справи, пояснення сторін про сімейний стан відповідачки, суд вважає за можливе визнати, що на теперішній час відповідачка перебуває у важкому майновому стані.
У зв'язку з цим суд вважає за можливе звільнити відповідачку від сплати судових витрат по справі, у зв'язку з чим віднести їх на рахунок Держави.
Але відповідно до вимог ст.84 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивачки понесені нею витрати по оплаті правової допомоги адвоката по справі згідно квитанції, а.с.5.
*
На підставі ст.ст. 23,1166,1167,1179,1182 ЦК України і керуючись ст.ст. 10,11,60,82,84,88,209,212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1:
- матеріальну шкоду в сумі 662гр.;
- моральну шкоду в сумі 500гр.;
- витрати по оплаті правової допомоги адвоката в сумі 100гр.;
- всього - 1.262гр.
Позов в іншій його частині залишити без задоволення.
*
Судові витрати по справі віднести на рахунок Держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АРК. заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк з дня проголошення рішення і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: