36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
15.06.2011 р. Справа № 18/1170/11
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 39600, АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добро-Полтава", 36009, м. Полтава, вул. Хлібозаводська, буд. 7
про стягнення 15254 грн. 63 коп.
Суддя Безрук Т.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2
від відповідача: не з'явився
Розглядається позовна заява про стягнення 15254 грн. 63 коп., у тому числі 5264,19 грн. основного боргу за товар, поставлений згідно договору від 02.08.2010р., 9580,82 грн. пені, 339,17 грн. - інфляційних, 70,45 грн. -3% річних.
Відповідач правом на подання відзиву згідно ст. 59 ГПК України не скористався, заперечень по суті спору суду не надав; свого повноважного представника в судове засідання не направив. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 22.04.2011р., від 19.05.2011р., від 03.06.2011р. (залучені до матеріалів справи).
Зважаючи на те, що про час і місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалася, наявні в справі документи дають можливість вирішити спір без присутності сторін, тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 15.06.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між Фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добро-Полтава" (відповідачем) був укладений договір від 02.08.2010 року (далі - Договір).
За умовами п. 1.1 Договору позивач (продавець) зобов'язується продати (передати у власність), а відповідач (покупець) прийняти та оплатити кондитерські вироби в кількості, узгодженій сторонами за заявкою покупця.
Згідно п. 1.2 Договору покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в кількості, асортименті та згідно з цінами відповідно до товарної накладної.
В п. 2.2 Договору визначено, що товар на склад покупця доставляється централізовано продавцем або само вивозом покупцем зі складу продавця.
Відповідно до п. 3.1 Договору розрахунок за товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 14 календарних днів з моменту поставки, або іншими способами розрахунків.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що поставив позивачу товар на загальну суму 5264 грн. 19 коп. за видатковими накладними № 1678, 1679, 1684, 1674, 1675 від 04.08.2010 р., № 1715, 1718, 1719, 1720, 1712, 1713, 1714, 1706, 1705 від 07.08.2010 р.,№ 1755, 1754, 1753, 1752, 1745, 1747, 1749 від 11.08.2010 р., № 1791, 1792, 1786, 1784 від 14.08.2010 р., № 1832, 1833, 1835, 1824 від 18.08.2010 р., № 1867, 1868, 1870, 1869, 1859, 1866 від 21.08.2010 р., але відповідач оплати товару не провів.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Позивачем не надано суду доказів погодження з відповідачем цін на товар, що є предметом поставки. Також позивачем не надано суду заявок відповідача на постачання спірного товару.
Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Відповідно до ст.62 Закону України “Про господарські товариства” діяти від імені товариства з обмеженою відповідальністю без доручення має право генеральний директор цього товариства.
Позивачем не надано суду довіреностей, які б підтверджували повноваження осіб на прийняття товару для відповідача, зазначеного у спірних видаткових накладних.
За ч. 8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи.
Відповідно до частин першої та другої ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року N 996-XIV (зі змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Надані позивачем видаткові накладні № 1678, 1679, 1684, 1674, 1675 від 04.08.2010 р., № 1715, 1718, 1719, 1720, 1712, 1713, 1714, 1706, 1705 від 07.08.2010 р.,№ 1755, 1754, 1753, 1752, 1745, 1747, 1749 від 11.08.2010 р., № 1791, 1792, 1786, 1784 від 14.08.2010 р., № 1832, 1833, 1835, 1824 від 18.08.2010 р., № 1867, 1868, 1870, 1869, 1859, 1866 від 21.08.2010 р. не містять прізвищ та посад осіб, які їх підписали.
Оскільки вказані накладні підписані невідомими особами, дані накладні не є належним доказом продажу (передачі) товару відповідачу згідно вимог законодавства.
У вказаних накладних пунктом відвантаження товару зазначено: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4; АДРЕСА_5; АДРЕСА_6; АДРЕСА_9; АДРЕСА_7; АДРЕСА_8; АДРЕСА_10; АДРЕСА_11. В той же час дана адреса не співпадає з юридичною адресою відповідача (м. Полтава, вул. Хлібозаводська, буд. 7). Доказів узгодження з відповідачем відвантаження товару на вказаних у накладних адресу позивачем суду не надано.
Відповідно до п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за N 293/1318 (далі -Інструкція) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Пунктом 13 Інструкції визначено, що довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку.
При централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.
Позивачем не надано довіреностей, за якими відповідач уповноважував свого представника на одержання вказаного у накладній товару.
Позивачем не надано суду доказів здійснення централізовано-кільцевих перевезеннях товару відповідачу, та не надано доказів надходження від відповідача повідомлення про прізвища уповноважених осіб та про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завірятиме на супровідних документах свій підпис про одержання цінностей.
Інших доказів в підтвердження факту передачі товару на вказану суму саме відповідачеві позивач суду не надав.
Також, позивачем не надано жодних доказів наступного схвалення відповідачем правочину, вчиненого невідомими особами за видатковими накладними № 1678, 1679, 1684, 1674, 1675 від 04.08.2010 р., № 1715, 1718, 1719, 1720, 1712, 1713, 1714, 1706, 1705 від 07.08.2010 р.,№ 1755, 1754, 1753, 1752, 1745, 1747, 1749 від 11.08.2010 р., № 1791, 1792, 1786, 1784 від 14.08.2010 р., № 1832, 1833, 1835, 1824 від 18.08.2010 р., № 1867, 1868, 1870, 1869, 1859, 1866 від 21.08.2010 р.
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, відсутнє підтвердження факту отримання відповідачем зазначених в даних накладних товару на загальну суму 5264,19 грн.
Таким чином, позивачем не доведено факту поставки товару відповідачу та прийняття цього товару відповідачем за вказаними накладними на загальну суму 5264,19 грн. А отже, й не доведено факту наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за вказаними у позові поставками на заявлену суму.
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем зобов'язань з оплати товару, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 5264,19 грн. основного боргу з відповідача є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
У позові в частині стягнення 9580,82 грн. пені, 339,17 грн. інфляційних, 70,45 грн. - 3% річних теж слід відмовити, оскільки дані вимоги є похідними від вимог про стягнення основного боргу, правомірність яких не доведена позивачем.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Суддя Безрук Т.М.
Повне рішення складено та підписано: