36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
19.05.2011р. Справа № 18/1143/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг", вул.Миру, 29, кв.28, м.Дніпропетровськ, 49083
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 795,09 грн.
Суддя Іваницький Олексій Тихонович
Секретар судового засідання Нечипоренко А.П.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 795,09 грн. боргу за договором поставки №298-ПОЛ від 16.02.2010 року.
Відповідач наданими йому процесуальними правами, передбаченими статтею 22 ГПК України не скористався, свого представника в судове засідання не забезпечив.
Ухвала про порушення провадження від 20.04.2011 року повернулась до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання").
Відповідно до ч. 4 п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами і доповненнями), у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" ( далі - ТОВ "Арда-Трейдинг") та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1.) 16 лютого 2010 року укладено договір поставки №298-ПОЛ ( далі - Договір).
Відповідно до умов Договору поставки ТОВ «ТД «Арда»зобов'язується поставляти і передавати у власність Відповідачу товар, а Відповідач зобов'язується приймати та оплачувати його.
Асортимент, кількість та ціна товару вказується в накладних, які є невід"ємною частиною Договору. Право власності на товар від Постачальника до Покупця переходить з моменту фактичної передачі, що засвідчується підписанням уповноважними представниками Сторін накладної.
ТОВ «ТД «Арда»на виконання договірних зобов"язань поставило відповідачу товар на суму 795,09 грн. На підтвердження поставки товару позивачем надано суду видаткову накладну №923130710 від 13.07.2010 року, з відміткою представника Відповідача про отримання товару ( а.с.13)
Відповідно до п. 4.2 Договору, Покупець зобов"язаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 21 днів з дати її поставки.
Відповідач договірні зобов"язання не виконав, за поставлений товар не розрахувався.
27.11.2010р. між ТОВ «ТД «Арда»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»був укладений договір уступки вимоги. Згідно з цим договором ТОВ «ТД «Арда»передає Позивачу, а Позивач набуває право вимоги, належне ТОВ «ТД «Арда»на підставі Договору поставки укладеного між ТОВ ТД «Арда»та Відповідачем.
13.12.2010р. на Виконання ст. 517 Цивільного кодексу України Позивачем було направлене Відповідачу письмове повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні за Договором поставки.
Таким чином, Позивач став кредитором та отримав права вимагати виконання зобов'язань від Відповідача покладених на нього договором поставки.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі матеріалами і доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 689 ЦК України, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно із ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із статтями 526 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із статтею 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадній кімнаті суд, дійшов висновку що позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36,38 ГПК України було обґрунтовано обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень в зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" ( вул.Миру, 29, кв.28, М.Дніпропетровськ, 49083, ЄДРПОУ 37029549) - 795,09 грн. боргу, держане мито в розмірі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.
Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, а також подані ним додаткові докази, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 3,4, 4'-43,45- 47, 18,19,21-22, 32-34 , 36, 38, 43, 44, 45, 49, 69, 74, 75, 77, 81-1, 82, 82-1, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" ( вул.Миру, 29, кв.28, М.Дніпропетровськ, 49083, ЄДРПОУ 37029549) - 795,09 грн. боргу, держане мито в розмірі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 25.05.2011р.
СУДДЯ Іваницький О.Т.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.