79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.06.11 Справа№ 5015/2757/11
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фермерського господарства «ОСОБА_1», с. Тартаків Сокальського району Львівської області
до відповідача: Сокальського районного суду Львівської області, м. Сокаль Львівської області
про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 - представник
Від відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.
Суть спору:
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Фермерського господарства «ОСОБА_1», с. Тартаків Сокальського району Львівської області до відповідача: Сокальського районного суду Львівської області, м. Сокаль Львівської області про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду від 25.05.2011 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.06.2011року.
В судовому засіданні 16.06.2011р. здійснювалась технічна фіксація судового процесу.
Позивачем явку представника в судове засідання забезпечено, позов підтримано з підстав викладених у позовній заяві та виражено прохання про його задоволення.
Відповідачем явки представника в судове засідання не забезпечено, подано заперечення на позовну заяву в якому відповідачем виражено про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки згідно ч.5 ст. 1176 ЦК України, шкода заподіяна фізичній особі або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили..
Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Заслухавши представника позивача та проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне:
На початку 2003 року фермерське господарство через першого віце-президента міжнародної академії Бюенерготехнологій, академіка Бойко А.Г. вело переговори із зарубіжними інвесторами про інвестиції і спільну діяльність. Фермерським господарством проведено необхідну роботу і згідно бізнес-плану в серпні 2003 року мало початись фінансування даного проекту загальною сумою інвестування 16,2 мільйона грн., але у зв'язку з діями даних посадовців і публікації в пресі 15.08.2003 року отримало листа підписаного першим віце-президентом МАБЕТ Бойко А.Г. в якому вказано, що при позитивному рішенні та кінцевому узгодженні надання ФГ «ОСОБА_1»інвестицій, по клопотанню аграріїв України, згідно бізнес-плану, як сільськогосподарському виробнику, у зв'язку із статтею в газеті „Суботня пошта" відмовлено в рішенні і виділенні ФГ «ОСОБА_1»інвестицій. Підставою відмови є те, що ФГ «ОСОБА_1»не повністю вирішено і не дооформлено права на землю і ставок , який знаходиться в межах землі.
В результаті винесення суддею Побережником В.Г. незаконного рішення, по заяві фермерського господарства, призвело до приниження ділової репутації і підриву довіри до діяльності фермерського господарства і фермерське господарство понесло не тільки моральні, а і матеріальні збитки. А саме: згідно бізнес плану фермерського господарства по використанню інвестицій фермерське господарство не отримало чистого прибутку в 2005 році - 0.098 млн. грн., в 2006 році - 0.182 млн. грн. а в 2007 році - 1,12 млн. грн.
Мінімальна сума прибутків, яка могла бути отримана фермерським господарство від інвестицій в сумі 16,02 млн. грн. і це коли фермерське господарство просто помістило б дані кошти на депозитний рахунок в банк.
Згідно довідки за вих.№5/1174 від 04.06.2008 року Сокальського відділення №6333 ВАТ „Ощадний банк України" відсоткова ставка по депозитах юридичних осіб в національній валюті в 2006-2008 роках становила 12,5% річних.
16 020 000 X 12,5% : 100% = 2 002 500 грн. в рік
2 002 500 : 12 місяців =166 875 грн. в місяць
Тобто фермерське господарство кожного місяця втрачає по 133 500 грн.
26.10.2006 року фермерське господарство направляє скаргу в Сокальський районний суд. Згідно ст. 236-2 КПК України дана скарга розглядається суддею одноособово не пізніше десяти днів з дня її надходження до суду. Аж 06.03.2007 року, тобто через 129 днів, суддя Побережник В.Г. розглянув дану скаргу. Тобто в період з 26.10.2006 року по 06.03.2007 року Сокальський районний суд Львівської області, в порушення ст.236-2 КПК України, не прийняв законного рішення у вказані терміни по даній скарзі в результаті чого було нанесено збитки фермерському господарству:
4 міс. х 166 875 грн. = 667 500 грн.
06.03.2007 року суддя Побережник В.Г. приймає завідомо неправосудну ухвалу в результаті чого фермерське господарство подало апеляційну скаргу 15.06.2007 року колегія суддів скасовує дану постанову, і в результаті прийняття завідомо неправосудної ухвали фермерському господарству нанесено збитки :
3 міс. х 166 875 грн. = 500 625 грн.
В результаті порушення термінів розгляду заяви та прийняття завідомо неправосудної постанови при розгляді даної скарги фермерському господарству нанесено шкоди (недоодержано доходів) на суму 1 168 125 гривень.
Судом дані позовні вимоги спростовуються наступним:
Відповідно до п. 5 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Особливий порядок відшкодування шкоди закріплений у ч.5 ст.1176 ЦК України відносно шкоди, завданої фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі. Для настання відповідальності за даною нормою необхідно встановити наявність в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду. Тобто обов'язковою підставою деліктної відповідальності є наявність вини.
Позивачем не подано доказів складу злочину за обвинувальним вироком судді. І як з'ясовано в засіданні суду такі докази відсутні. Тобто вину судді не доведено, яка є обов'язковою підставою деліктної відповідальності, а тому, позов задоволенню не підлягає.
Крім цього, у відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У ст. 1166 ЦК України міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина. Отже, суб'єктивною підставою деліктної відповідальності є вина. А оскільки, вину судді за обвинувальним вироком суду не доведено, то і відшкодування шкоди не наступає.
Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 82, 84, 85, 87 ГПК України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного господарського суду.
Рішення оформлене і підписане 17.06.2011р.
Суддя