Справа № 2518/2-а-6326/11
( в п о р я д к у с к о р о ч е н о г о п р о в а д ж е н н я )
27 травня 2011 року суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Сташків В.Б.,
розглянувши в смт. Ріпки в приміщенні суду, в порядку скорченого провадження, адмін.справу
за позовомОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області
провизнання дій неправомірними, зобов'язання зробити перерахунок та виплату щомісячної компенсацію сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи,
ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є дружиною померлого, із числа потерпілих першої категорії, смерть, якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою та отримує щомісяця до пенсії за віком щомісячну компенсацію сім'ям за втрату годувальника, виплата якої передбачена ст. 52 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Зазначаючи те, що розміри призначеної і виплачуваної їй щомісячної компенсації сім'ям за втрату не відповідають розмірам, передбаченим цим Законом просила:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови від проведення перерахунку щомісячної компенсації по втраті годувальника відповідно до ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком,
- зобов'язати відповідача зробити перерахунок їй та виплату щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з встановлених розмірів відповідно до ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме 50 % мінімальної пенсії за віком, за відрахуванням вже сплачених сум.
Ухвалами судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2011 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до УПФУ в Ріпкинському районі за період з 01.10.2010 року по 06.10.2010 року включно залишено без розгляду, та відкрито скорочене провадження за період з 07.10.2010 року.
Копію ухвали відкриття скороченого провадження відповідач отримав 21 квітня 2011 р., але в 10-денний строк заперечень проти позову не подав, відсутні вони і на час винесення постанови.
Оцінивши повідомлені позивачкою обставини, приходжу до висновку, що достатні підстави для прийняття законної і обґрунтованої постанови, в порядку скороченого провадження, про задоволення позовних вимог, виходячи з таких мотивів.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною померлого, із числа потерпілих першої категорії, смерть, якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою та отримує щомісяця до пенсії за віком щомісячну компенсацію сім'ям за втрату годувальника, передбачену ст. 52 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - відповідно до Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який станом на 1 березня 2011 року становив 75 грн..
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
Верховною Радою України в 2010, 2011 р.р. не приймались закони, якими зупинялась на 2010, 2011 р.р. дія ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», або іншим чином обмежувалась її дія.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, застосуванню підлягає ч. 1 ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з яких вбачається, що під час визначення розміру передбачених цими статтями виплат за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на відповідний рік, а не розмір, який станом на 1 березня 2011 року становив 75 грн. відповідно до Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.
Таким чином, знаходжу, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини за період з 7 жовтня 2010 р. по 27 травня 2011 р., тому його дії щодо обрахування розмірів та виплати у занижених розмірах щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої ч. 1 ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачці за період з 7 жовтня 2010 р. по 27 травня 2011 р., слід визнати протиправними, задовольнивши позов в цій частині.
У зв'язку з цим, враховуючи ст.ст. 21, 105, 162 КАС України, знаходжу, що УПФУ в Ріпкинському районі Чернігівської області слід зобов'язати перерахувати та виплатити позивачці щомісячну компенсацію сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з встановленого, відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розміру 50 процентів мінімальної пенсії за віком, за період з 7 жовтня 2010 р. по 27 травня 2011 р., тобто по день винесення по справі постанови, оскільки в позові кінцевої дати проведення виплати не вказано.
Керуючись ст. 52 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ч.ч. 2 ст. 19, ст. 22, ч.1 ст.46, ст. 50 Конституції України, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», й ст.. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», ст.ст. 6, 8 - 11, 70, 71, 86, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області -задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо обрахування розмірів та виплати у занижених розмірах щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої ч. 1 ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1, за період з 7 жовтня 2010 р. по 27 травня 2011 р. - протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1, за період з 7 жовтня 2010 р. по 27 травня 2011 р. щомісячну компенсацію сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з встановленого, відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розміру 50 процентів мінімальної пенсії за віком, яка визначається ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених ст.. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», й ст.. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», з обов'язковим урахуванням фактично виплачених коштів.
Відповідно до ч. 1 ст.. 256 КАС України, покласти на Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області обов'язок виконати вказану постанову негайно.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.Б.Сташків