Справа № 2518/2-а-3487/11
( в п о р я д к у с к о р о ч е н о г о п р о в а д ж е н н я )
27 травня 2011 року суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Сташків В.Б.,
розглянувши в смт. Ріпки в приміщенні суду, в порядку скорченого провадження, адмін.справу
за позовомОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області
провизнання незаконними дії і бездіяльність відповідача, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, та доплати до пенсії, та їх довічну виплату
ОСОБА_1 звернулася до УПФУ в Ріпкинському районі з вищевказаним адміністративним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії, непрацюючою пенсіонеркою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю. Вказує, що розміри призначених і виплачуваних їй щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, та доплати до пенсії не відповідають розмірам, передбаченим Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому просить:
- визнати незаконними дії і бездіяльність відповідача щодо не нарахування і невиплати їй за період з 2 вересня 2010 по 2 березня 2011 роки додаткової пенсії в розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком та доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, як особі, віднесеної до категорії 4, нарахування і виплата яких передбачена статтями 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із змінами та доповненнями, внесеними рішеннями Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 року і від 09.07.2007 року №6-рп/2007;
- визнати незаконними дії і бездіяльність відповідача щодо не нарахування і невиплати їй за період з 2 вересня 2010 по 2 березня 2011 роки щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30 процентів від мінімальної заробітної плати, як особі, віднесеної до категорії 4, нарахування і виплата якої передбачена ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із змінами та доповненнями, внесеними рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 року і від 22.05.2008 року №10-рп/2008 року;
- зобов'язати відповідача здійснити їй нарахування додаткової пенсії за період з 2 вересня 2010 по 2 березня 2011 роки в розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком та доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, як особі, віднесеної до категорії 4, встановлених статтями 39 і 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із змінами та доповненнями, внесеними рішеннями Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 року і від 09.07.2007 року №6-рп/2007, та забезпечити виплату вказаних додаткової пенсії і підвищення, врахувавши суми вже виплачених додаткової пенсії і підвищення до пенсії, встановлених ст. ст. 39 і 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати відповідача здійснити їй нарахування щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з 2 вересня 2010 по 2 березня 2011 роки в розмірі 30 процентів від мінімальної заробітної плати, як особі, віднесеної до категорії 4, встановленої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із змінами та доповненнями, внесеними рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 року і від 22.05.2008 року №10-рп/2008 року, та забезпечити виплату вказаної допомоги, врахувавши суми вже виплаченої допомоги, встановленої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалами судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2011 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до УПФУ в Ріпкинському районі за період з 2 вересня 2010 року по 08.09.2010 року включно залишено без розгляду, та відкрито скорочене провадження за період з 09.09.2010 року.
Копію ухвали відкриття скороченого провадження відповідач отримав 29 березня 2011 р., але в 10-денний строк заперечень проти позову не подав, відсутні вони і на час винесення постанови.
Оцінивши повідомлені позивачкою обставини, приходжу до висновку, що достатні підстави для прийняття законної і обґрунтованої постанови, в порядку скороченого провадження, про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з таких мотивів.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою, яка постійно проживала на території зони посиленого радіологічного контролю у 1986 - 1992 роках (Категорія 4), з 26.04.1986 р. по даний час проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української РСР «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 23.07.1991р. №106 віднесено до четвертої зони по забрудненню в зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС, є непрацюючою пенсіонеркою, яка перебуває на пенсійному обліку в УПФУ в Ріпкинському районі та отримує доплату до пенсії, на підставі статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 5 грн. 20 коп. відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі відповідно до Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В той же час, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачає, що:
- пенсія непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території зони посиленого радіологічного контролю підвищується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (ст. 39);
- додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 4 призначається у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком (ст.. 51).
Верховною Радою України не приймались закони, якими зупинялась на 2010 р. дія ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», або іншим чином обмежувалась їх дія.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами:
- при визначенні розміру пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення за основу їх нарахування береться мінімальна заробітна плата, а не постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», й від 28.05.2008 р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, а саме 5 грн. 20 коп.;
- при визначенні розміру додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір мінімальної пенсії за віком для даної категорії громадян, а саме 15 % мінімальної пенсії за віком, яка визначається ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на відповідний рік, а не розмір, 5 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, обрахований відповідно до Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання підвищення до пенсії відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»на рівні 1 мінімальної заробітної плати, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»на рівні 15 % мінімальної пенсії за віком, тому позов слід задовольнити, а дії відповідача щодо обрахування розмірів та виплати у занижених розмірах доплати до пенсії, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, які передбачені ст. 39, ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачці за період з 09 вересня 2010 р. по 27 травня 2011 р., тобто по день винесення постанови слід визнати протиправними.
У зв'язку з цим, враховуючи ст.. 11 КАС України, те, що відповідачка вказала кінцеву дату проведення вказаних виплат -2 березня 2011 року, знаходжу за можливе вийти за межі позовних вимог і захистити права позивачки шляхом зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачці: доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, за період з 09 вересня 2010 р. по 27 травня 2011 р., тобто по день винесення постанови, оскільки з 3 березня 2011 р. по даний час продовжують порушуватись права позивачки.
В той же час, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області в частині виплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва слід відмовити, виходячи з таких мотивів.
Так, ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», закріплено право громадян, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю на щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, в розмірі 30% мінімальної заробітної плати.
При цьому, порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. N 936 визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінпраці.
П.п. 5 п. 4 та п. п. 5 вказаного вище Порядку, передбачено, що виплата щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»проводтться не органами Пенсійного Фонду, а органами праці та соціального захисту населення.
Таким чином, не оспорюючи право позивачки на отримання щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 30% мінімальної заробітної плати, знаходжу, що УПФУ в Ріпкинському районі позивачці компенсацію не проводить, і проводити не зобов'язаний, тобто по вказаним вимогам УПФУ в Ріпкинському районі не є належним відповідачем по справі, тобто особою, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами і порушила права позивачки, що виключає можливість визнання їх дій протиправними, та задоволення позовних вимог про зобов'язання провести перерахунок і виплату вказаної щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва.
Керуючись ст.ст. 39, 49, 51, 71 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ч.ч. 2 ст. 19, ст. 22, ч.1 ст.46, ст. 50 Конституції України, ст.. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 52, 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст.ст. 21, 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», й ст.ст. 1, 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», ст.ст. 6, 8 - 11, 70, 71, 86, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо обрахування розмірів та виплати у занижених розмірах доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ОСОБА_1 за період з 09 вересня 2010 р. по 27 травня 2011 р. -протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 09 вересня 2010 р. по 27 травня 2011 р.:
- доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, який визначається виходячи із ст.. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»й ст. 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», з обов'язковим урахуванням фактично виплачених коштів;
- додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, який визначається виходячи із ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та встановлюється у розмірах прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених ст.. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», й ст.. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», з обов'язковим урахуванням фактично виплачених коштів.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області в частині виплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва -відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст.. 256 КАС України, покласти на Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області обов'язок виконати вказану постанову негайно.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.Б.Сташків