Справа № 2518/2-228/11
30 травня 2011 рокуРіпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-суддіОСОБА_1,
при секретаріОСОБА_2,
за участюОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду справу
за позовомОСОБА_3
доОСОБА_4
простягнення аліментів,
ОСОБА_3 звернулась до ОСОБА_4 з зазначеним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви, і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що з 2 серпня 2003 р. по 1 червня 2010 р. вони перебували у шлюбі, від якого мають спільну дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач в порушення ст.. 180 СК України дитину не утримує, чим порушує його права на належне утримання батьком, вона хоча працює, але отримує невелику зарплату.
Позивачка в судовому засіданні підтримала позов з викладених в ньому підстав та просила позов задовольнити, визнала факт щомісячного одержання від відповідача на дитину 500 грн..
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 позов визнав частково, а саме в розмір ј частин від його доходу,, не заперечуючи обов'язку платити аліменти, вважає, що визначений позивачкою розмір аліментів є занадто великим, оскільки він оплачує кредит в банку, має хворого батька. Вказав на те, що він сплачує щомісячно на дитину по 500 грн.
Вислухавши пояснення позивача та відповідача, показання свідка ОСОБА_6, яка також підтвердила факт одержання позивачкою 500 грн. на дитину, та вказала на неможливість при наявності хворого її чоловіка і батька відповідача сплачувати більше на дитину, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони з 2 серпня 2003 р. по 1 червня 2010 р. перебували у зареєстрованому шлюбі, та мають спільного сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно частини другої статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Згідно ч. 1 статті 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 р. (набрала чинності для України 27 вересня 1991 р.), та ст.. 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Зважаючи на те, що відповідач надає дитині щомісячно матеріальну допомогу в розмірі 500 грн., що визнається сторонами, враховуючи, при цьому, матеріальне становище позивачки, яка утримує дитину самостійно, отримуючи невелику заробітну плату, та знімаючи житло в м.Чернігові, матеріальне становище платника аліментів, що підтверджується довідкою про його доходи, той факт, що відповідач позов визнає частково, надав докази про те, що ним сплачується кредит, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідача підлягають стягненню аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача на одну дитину. В задоволені решти вимог відмовити. Стягнути з відповідача в доход держави витрати на ІТЗ, а сплати судового збору його звільнити, на підставі п.18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 180 -184 Сімейного кодексу України, ст. ст. 3, 10, 60, 81, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України суд,
Позов ОСОБА_3 -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_5) аліменти на утримання неповнолітньої дитини -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з дня подання позовної заяви, тобто з 16 травня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволені решти вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а від сплати судового збору його звільнити, на підставі п.18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд Чернігівської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Головуючий В.Б. Сташків