Справа № 2518/2-а-7158/11
27 травня 2011 року смт. Ріпки
Суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Шляхов В. І., розглянувши в порядку скороченого провадження в смт. Ріпки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області - про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Звернувшись до суду з означеним позовом до відповідача позивач обгрунтував вимоги тим, що він постійно проживає в населеному пункті, віднесеному до 4 зони по забрудненню у зв'язку з аварією на ЧАЕС та, згідно ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон N 796-XII), має право на щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, в розмірі мінімальної заробітної плати, виплата якої відповідачем провадиться з порушенням закону, тобто в менших, фіксованих, розмірах. Через викладене просив визнати дії відповідача щодо невиплати в повному обсязі вказаної допомоги неправомірними та зобов'язати УПСЗН Ріпкинської РДА перерахувати і виплатити компенсацію за ст. 37 Закону N 796-XII з 01.10.2010 року та продовжувати виплати.
Ухвалою судді за вимогами відкрите скорочене провадження про що належним чином повідомлено відповідача.
Відповідач надав письмові заперечення та просить відмовити в позові повністю за необґрунтованістю позовних вимог і за відсутністю з їх боку протиправних дій. Обґрунтування заперечень проти позову зводиться до того, що розмір щомісячної грошової допомоги через обмеження споживання продуктів харчування, що передбачено ч. 1 ст. 37 Закону N 796-XII, обрахований ними відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2008 року № 530, від 26.07.96 р. № 836 у сумі 1 грн. 60 коп., тому вважають, що їх дії є правомірними. Також посилаються на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат чорнобильцям у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування, що унеможливлює стягнення з них вказаних коштів, які є шкодою, яка у зв'язку з визнанням актів неконституційними, відповідно до ст. 1175 ЦК України підлягає стягненню з держави, і вони не є належним відповідачем по справі.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, приходжу до висновку, що достатні підстави для прийняття законної і обґрунтованої постанови в порядку скороченого провадження про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що позивач постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю, адже с. М. Велички Ріпкинського району Чернігівської області згідно Додатку № 2 Постанови Кабінету Міністрів Української РСР «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 23.07.1991р. № 106 віднесено до населених пунктів четвертої зони по забрудненню в зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства передбачена ч. 1 ст. 37 Закону N 796-XII в розмірі 30% мінімальної заробітної плати.
Позивачу, згідно його заяви, виплата відповідачем щомісячної грошової допомоги передбаченої ч. 1 ст. 37 Закону N 796-XII, проводиться в розмірі 1 грн. 60 коп. відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В той же час, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, приходжу до висновку, що при визначенні розміру щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування застосуванню підлягає ст. 37 Закону N 796-XII, в його редакції від 05. 10. 2006 року, з якої вбачається, що під час визначення розміру допомоги передбаченої цією статтею за основу їх нарахування береться мінімальна заробітна плата, а не розмір 1 грн. 60 коп., передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26. 07. 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача, тому, заперечення відповідача стосовно правомірності своїх дій є безпідставними.
Таким чином, позивач має право на отримання щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування, передбаченої ч. 1 ст. 37 Закону N 796-XII, в розмірі 30% мінімальної заробітної плати, тому дії відповідача з нарахування та виплати позивачеві щомісячної грошової допомоги передбаченої ч. 1 ст. 37 Закону N 796-XII, не в розмірі Законом передбаченим є неправомірними, але позов задовольнити належить частково, оскільки ст. 37 Закону N 796-XII передбачає розмір доплати 30 % мінімальної заробітної плати щомісяця, а не мінімальну заробітну плату, як просив позивач, отже належить вимоги задовольнити з часу звернення до суду. Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Будь-яких доказів про порушення прав, свобод або інтересів позивача в подальшому щодо нарахування спірних коштів суду не надано, а отже незазначення кінцевої дати позовних вимог свідчить про потребу їх задоволення частково, до дня ухвалення судом рішення..
Відповідно ст. 256 КАС України, вказану постанову слід звернути до негайного виконання. Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 6, 8 - 11, 70, 71, 86, 158-163, 1832, 256 КАС України, суддя -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування, передбачену ч. 1 ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 14 квітня 2011 року по 27 травня 2011 року, у розмірі 30 % мінімальної заробітної плати щомісяця, виходячи із ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», з обов'язковим урахуванням фактично виплачених коштів.
Судові витрати відсутні.
Управлінню праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області виконати постанову належить негайно.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 КАС України.
Суддя В. І. Шляхов