Справа № 2518/2-а-6919/11
26 травня 2011 року смт. Ріпки
Суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Шляхов В. І., розглянувши в порядку скороченого провадження в смт. Ріпки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області, про визнання дій відповідача незаконними та стягнення коштів,
встановив:
Звернувшись до суду з означеним позовом до відповідача позивач обгрунтував вимоги тим, що він є потерпілим від чорнобильської катастрофи (категорія 4), постійно проживає в населеному пункті, віднесеному до 4 зони по забрудненню у зв'язку з аварією на ЧАЕС та, згідно ст. 37 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон N 796-XII), має право на щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, в розмірі 30% мінімальної заробітної плати, виплата якої відповідачем провадиться з порушенням закону, у розмірах менших, ніж передбачено законом. У зв'язку з цим, позивач просив визнати дії відповідача щодо невиплати в повному обсязі вказаної допомоги неправомірними, тобто такими, що не відповідають ст. 37 ОСОБА_2 N 796-XII, Конституції України та стягнути з УПСЗН Ріпкинської РДА на його користь належні за ст. 37 ОСОБА_2 N 796-XII недоотримані кошти за період з 18.09.2010 року.
Ухвалами судді вимоги адміністративного позову поза шестимісячним строком звернення до суду залишені без розгляду та в решті вимог відкрите скорочене провадження про що належним чином повідомлено відповідача.
Відповідач надав письмові заперечення та просить відмовити в позові повністю за необґрунтованістю вимог і за відсутністю з їх боку протиправних дій. Обґрунтування заперечень проти позову зводиться до того, що розмір щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування, передбаченої ч.1 ст. 37 ОСОБА_2 N 796-XII, обрахований ними відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2008 року № 530, від 26.07.96 р. № 836 у сумі 1 грн. 60 коп., тому вважають, що їх дії є правомірними. Також посилаються на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат чорнобильцям у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування, що унеможливлює стягнення з них вказаних коштів, які є шкодою, яка у зв'язку з визнанням актів неконституційними, відповідно до ст. 1175 ЦК України підлягає стягненню з держави, і вони не є належним відповідачем по справі.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, приходжу до висновку, що достатні підстави для прийняття законної і обґрунтованої постанови в порядку скороченого провадження про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що позивач постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю, адже с. Кислі Ріпкинського району Чернігівської області, яке відповідно до Додатку № 2 Постанови Кабінету Міністрів Української РСР «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 23.07.1991р. № 106 віднесено до населених пунктів четвертої зони по забрудненню в зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства, розмір якої відповідно ст. 37 ОСОБА_2 N 796-XII становить 30 процентів від мінімальної заробітної плати.
Постановами КМУ № 836 від 26.07.96 та № 530 від 28.05.08 усупереч ОСОБА_2 № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, які визначаються ОСОБА_2, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема для доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в зоні посиленого радіологічного контролю -160 тис.крб. ( 1,6 грн. за гр. реф.) у той час як розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 01.07.2010 року -888 грн., з 01.10.2010 року -907 грн. і в подальшому збільшувався.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Згідно ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
ОСОБА_2 N 796-XII вказані виплати визначено в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. ОСОБА_2 (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього ОСОБА_2, якими є постанови КМ №987 від 20.06.2000 року та №936 від 20.09.2005 року, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим ОСОБА_2, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає ОСОБА_2 N 796-XII.
Частиною 4 ст. 9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. За обставин, коли постанова КМ України суперечить ОСОБА_2 N 796-XII, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Згідно Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.2000 р. № 987 та Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 20.09.2005 р. №936, розпорядниками коштів за ст. 37 ОСОБА_2 нижчого рівня визначено управління праці та соціального захисту населення, тобто управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської райдержадміністрації, тому відповідачем за виплатами, передбаченими ст. 37 ОСОБА_2 N 796-XII, і є управління праці та соціального захисту населення РДА. Зважаючи що розмір нарахованих відповідачем доплат не відповідає кратному розміру визначеному ОСОБА_2 N 796-XII, то вимога про їх нарахування і виплату за період відносно якого відкрите провадження в розмірах визначених ОСОБА_2 N 796-XII, підлягає задоволенню. Виходячи з положень статтей 11, 21, 105, 162 КАС України суд (суддя) може визнати дії відповідача законними чи незаконними та в разі незаконності його дій -зобов'язати провести нарахування /перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не стягувати конкретні суми щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування. Оскільки позивач просив про захист його
права шляхом стягнення недоотриманих коштів, належить з метою повного захисту прав позивача вийти за межі вимог і захистити права позивача шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії, та в зв'язку з цим задовольнити позов частково. Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Будь-яких доказів про порушення прав, свобод або інтересів позивача в подальшому щодо нарахування спірних коштів суду не надано, а отже незазначення кінцевої дати позовних вимог свідчить про потребу їх задоволення до дня ухвалення судом рішення.
Відповідно ст. 256 КАС України постанова підлягає зверненню до негайного виконання.
Від сплати судового збору сторони звільнені: позивач -п.18 ст.4, відповідач -п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.
Керуючись статтями 1832, 267 КАС України, суддя, -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації з виплати позивачеві щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування, передбаченої ч. 1 ст. 37 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не у розмірі 30% мінімальної заробітної плати неправомірними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської райдержадміністрації провести донарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування, передбаченої ч.1 ст. 37 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у розмірі 30 % мінімальної заробітної плати, який визначається виходячи із ст. 53 ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст. 22 ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», за період з 20 вересня 2010 року по 26 травня 2011 року з обов'язковим урахуванням фактично виплачених коштів.
У задоволенні решти вимог відмовити за їх безпідставністю, судові витрати відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України управлінню праці та соціального захисту населення Ріпкинської райдержадміністрації Чернігівської області належить постанову виконати негайно.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 КАС України.
Суддя В. І. Шляхов