Справа № 2-а-596/09
22 червня 2009 року
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Якутюка B.C.,
при секретарі Давиденко М. В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Богуславі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Чернігівського взводу ДПС ДАІ ОСОБА_2 про визнання неправомірною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії СВ № 04895 від 04 березня інспектора Чернігівського взводу ДПС ДАІ ОСОБА_2, про накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 270 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУАП, посилаючись на те, що начебто він, 04 березня 2009 року біля 13 години, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався на 135 км автошляху Київ-Яриковичи зі швидкістю 72 км за годину при обмеженні 50 км на годину, чим перевищив швидкість більш ніж на 20 км на годину і швидкість вимірювалась приладом «Беркут».Він вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення винесена без достатніх доказів, поскільки хоча він і розписався у протоколі, але лише за те, що ознайомився з ним, хоча з порушенням був не згідний, йому протокол про порушення ПДР та постанова про накладення штрафу не вручались, а тому просив її скасувати і закрити провадження по адміністративній справі.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, але письмово повідомив суд про розгляд справи без його участі, свої позовні вимоги підтримав і просив суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився і не повідомив суд про причину неявки, хоча був судом повідомлений про час розгляду справи.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити із слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 04 березня 2009 року біля 13 години ОСОБА_1 дійсно на автомобілі НОМЕР_2 рухався по автошляху Київ-Яриловичи і був зупинений відповідачем ОСОБА_2 за порушення ПДР.
Суд вважає, що поскільки в постанові по справі про адміністративне правопорушення зазначено доказом вини водія ОСОБА_1 щодо перевищення ним швидкості руху більш ніж на 20 км за годину є дані, які були зафіксовані приладом "Беркут", який не відноситься до апаратури відеоспостереження, а тому цей доказ не можна приймати до уваги.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що відповідач ОСОБА_2 діяв поспішно при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1, оскільки на місці вчинення правопорушення постанова про накладення адміністративного стягнення виноситься лише в випадках, зазначених в ч. 1 ст. 258 КУпАП, якою визначено перелік таких адміністративних правопорушень, серед яких відсутня ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Відповідно до ст. 257 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення, а згідно ст. 276 ч, 2 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122 ч. 1 КУпАП можуть розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушника.
В даному випадку, відповідач повинен був направити протокол до відділу ДАІ по обслуговуванню Богуславського району ГУ МВС України в Київській області, а в разі коли посадова особа - відповідач по справі прийняв рішення розглянути справу про адміністративне правопорушення за місцем його вчинення, відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП, то він повинен був провести підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 278 КУпАП та дотриматись порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення згідно ст. 279 КУпАП.
Суд вважає, що враховуючи поспішність дій посадової особи ОСОБА_2 щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, вчиненого ОСОБА_3, за відсутності інших доказів, не можна надати перевагу лише постанові по справі про адміністративне правопорушення, складеної посадовою особою, про винність позивача ОСОБА_3 та відхилити при цьому покази правопорушника, який заперечує факт вчинення порушень правил дорожнього руху.
В даному випадку, за вказаних обставин в діях ОСОБА_3 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, оскільки доказів його вини у вчиненні даного правопорушення посадова особа в постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначила та не довела його вину, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1І, підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення щодо нього по ст. 122 ч. 1 КУпАП підлягає закриттю відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі ст. ст. 122, 247, 257, 258, 276, 278, 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення та керуючись ст. ст. 6, 17, 18, 19, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати дії інспектора ДПС Чернігівського взводу ДАІ ОСОБА_2 щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення неправомірними.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 270 грн., винесену інспектором ДПС Чернігівського взводу ДПС ДАІ ОСОБА_2 04 березня 2009 року і провадження в адміністративній справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.