Центрально-Міський районний суд м.Макіївки
Справа № 2-662/11
18 травня 2011 року
Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі головуючого судді Яременко І.В.
при секретарі Анохіної Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Макіївці справу
за позовом ОСОБА_1
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-
Міському районі м. Макіївки Донецької області
третя особа Відокремлений підрозділ «Шахта ім. В.М. Бажанова»Державного
підприємства «Макіїввугілля»
про стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Центрально-Міському районі м.Макіївки про стягнення моральної шкоди, в якому зазначив, що 17 березня 2004 року під час його роботи електрослюсаря підземного ділянки ЕМС на підприємстві «Шахта ім. Бажанова»ДП «Макіїввугілля»з ним стався нещасний випадок, його було травмовано, внаслідок чого висновком спеціальної неврологічної МСЕК від 21.07.2004 року йому встановлено 10 % втрати професійної працездатності. В результаті чого йому було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 5000 грн. та просить стягнути з відповідача..
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що з лютого 1999 року по теперішній час він перебуває у трудових стосунках з ОП «Шахта ім.Бажанова»ДП «Макіїввугілля», де працює електрослюсарем підземним ділянки ЕМС. Під час його чергування 17 березня 2004 року з ним стався нещасний випадок: при заміні лампи у світильнику зовнішнього освітлення він впав та травмував ліву ногу. Підприємством було складено акт № 35 про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 та акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5. Він знаходився на лікуванні в міської лікарні № 1 м.Макіївки з 17.03.2004 року по 31.03.2004 року з діагнозом: забій лівої стопи, закритий перелом лівої п'яточної кістки, після чого продовжував лікування в міськлікарні № 3 м.Макіївки з 01.04.2004 року по 21.07.2004 року. На підставі первинного висновку спеціальної неврологічної МСЕК від 21.07.2004 року йому встановлено 10 % втрати професійної працездатності. З моменту травмування він щорічно проходить лікування у міськлікарні № 3, відчуває фізичний біль від отриманого трудового каліцтва, травмована нога часто болить, суглоб набрякає, він не в змозі довго знаходитись на ногах, швидко втомлюється. Також позивач зазначив, що не має можливості продовжувати вести активний та звичний для нього спосіб життя, займатись улюбленими справами. Зазначив, що він є ще молодою людиною, але не може завжди допомогти батькам -пенсіонерам, тому змушений звертатись до сторонньої допомоги, що тягне додаткові витрати. У зв'язку з отриманою травмою він відчуває моральні страждання: працездатність втрачено на 10%, порушені звичайні життєві зв'язки, що відображається на його душевному стані, тому просить стягнути з відповідача 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м.Макіївки ОСОБА_3, що діє за довіреністю, у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що моральна шкода повинна бути стягнута з підприємства, на якому позивач отримав ушкодження здоров'я, що передбачено ст.237-1 Кодексу законів про працю України. Відповідач свої обов'язки перед позивачем виконує належним чином, нараховуючи та виплачуючи останньому щомісячно страхові виплати втраченого заробітку, тому просила відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Представник третьої особи Відокремленого підрозділу «Шахта ім. В.М. Бажанова»Державного підприємства «Макіїввугілля»ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні проти позову не заперечувала, підтвердила, що позивач ОСОБА_1 дійсно працює у Відокремленному підрозділі «шахта ім.В.М. Бажанова»ДП «Макіїввугілля», де з ним 17.03.2004 року під час виконання трудових обов'язків стався нещасний випадок на виробництві, про що було складено акт № 35 про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 та акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5. Вважає, що при встановленні судом наявності заподіяння моральної шкоди позивачу, вона повинна бути відшкодована відповідачем Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м.Макіївки згідно з вимогами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.
Відповідно до ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Акт законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Положення ст.ст. 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (у редакції, що діяла до прийняття Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік") передбачали обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.
За змістом ст.ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
Відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію абзацу четвертого статті 1, підпункту "є" пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей на 2006 рік зупинено.
3 метою приведення окремих норм законів у відповідність із Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" зупинено на 2007 рік дію абзацу четвертого статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку), підпункту "є" пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28; абзацу десятого пункту 7 частини сьомої статті 17 та пункту 7 частини першої статті 22 в частині надання підприємствам фінансової допомоги на безповоротній основі; частини третьої статті 34; частини п'ятої статті 47 (в частині знижок та надбавок до розміру страхового внеску) Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.”
У судовому засіданні встановлено, що з 01.02.1999 р. позивач працює у Відокремленному підрозділі «шахта ім.В.М. Бажанова»ДП «Макіїввугілля», з 01.03.2003 року переведений електрослюсарем підземним п'ятого розряду з повним робочим днем в шахті на ділянку енерго-механічної служби, де працює по теперішній час (арк.с.5-6).
З акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом № 35 від 19 березня 2004 року за формою Н-1 вбачається, що 17.03.2004 року о 15.00 годин ОСОБА_1 в другу зміну отримав наряд від головного енергетика ОСОБА_5 на заміну лампи накалювання в світильнику зовнішнього освітлення біля будівлі холодильної установки на проммайданчику шахти. Після заміни лампи ОСОБА_1 опускаючись зі стовба оступився та травмував п'ятку лівої стопи о грунт. Основна причина нещасного випадку в п.7 вказано: Особиста необережність постраждалого; діагноз потерпілого в п. 9 «забій лівої п'яточної кістки, закритий перелом лівої п'яточної кістки»(арк.с. 7-8).
Згідно висновку комісії з розслідування нещасного випадку, що стався 17 березня 2004 року о 15.00 годин з ОСОБА_1 причиною нещасного випадку є особиста необережність постраждалого, оскільки він порушив п. 1.9 «Інструкції з охорони праці для електрослюсаря підземного», що вбачається з акту розслідування нещасного випадку форми Н-5 (арк.с. 9).
21.07.2004 року позивачеві ОСОБА_1 вперше встановлено втрату професійної працездатності 10% внаслідок трудового каліцтва 17.03.2004 року та він обмеженний в праці по лінії ВКК (арк.с.10).
Згідно карти хворого ОСОБА_1., він з грудня 2004 року щорічно отримує курс фізіолікування з приводу зрізшогося перелому лівої п'яточної кістки (арк.с.12-16).
Статтею 23 ЦК України закріплені загальні положення про відшкодування моральної шкоди, зокрема п.1 ч.2 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Таким чином, судом встановлено факт моральної шкоди, завданої позивачеві в результаті пошкодження його здоров'я внаслідок отриманого ним забію лівої п'яточної кістки, закритого перелому лівої п'яточної кістки, вказане ушкодження здров'я позивачем було отримано при виконанні трудових обов'язків на виробництві під впливом шкідливих умов праці. У зв'язку з втратою працездатності позивач постійно випробовує фізичні та моральні страждання, оскільки відчуває фізичний біль, стан його здоров'я погіршився, він вимушений постійно проходити лікування, позивачеві встановлено стійку втрату професійної працездатності 10% і це обумовило неможливість відновлення його здоров'я і викликало моральні страждання, стан його здоров'я не дозволяє йому напружуватися, виконувати фізичні навантаження, змушений систематично проходити курси лікування, ушкодження здоров'я вплинуло на нормальні звичні для позивача умови життя, він не може виконувати певну чоловічу роботу по дому. Між тим, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд, враховуючи вимоги розумності і справедливості, беручи до уваги глибину фізичних та душевних страждань позивача, характер негативних наслідків, неможливість відновлення втраченого здоров'я та обставини отриманої травми позивачем під впливом шкідливих умов праці, особисту необережність позивача, що має істотне значення для визначення розміру моральної шкоди, вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 3000 грн., а не 5000 грн., як просить позивач, задовольнивши його позов частково.
На підставі викладеного, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст. 23 ЦК України і, керуючись ст.ст. 15, 57, 209, 212-215 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області, третя особа - Відокремлений підрозділ «Шахта ім. В.М. Бажанова»Державного підприємства «Макіїввугілля»про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 3000 (три тисячі) гривен.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про стягнення моральної шкоди в сумі 2 000 (двох тисяч) гривень відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії через Центрально-Міський районний суд м.Макіївки.
Суддя І.В. Яременко