Справа № 2-1726-2011
09 червня 2011 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого -судді Гусинського М. О.,
при секретарі Моїсеєвої О.І.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Слов'янську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського Учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, відшкодування понесених витрат, -
19.05.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Слов'янського Учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тими обставинами, що вона з 13.11.2007 року по 16.04.2010 року працювала в Слов'янському УВП УТОГ на посаді технолога та заступника директора по виробництву. Під час роботи в Слов'янському УВП УТОГ їй не регулярно та не в повному обсязі виплачувалась заробітна плата. В порушені ст.116 КЗпП України відповідач їй не виплатив заробітну плату, заробітну плату по листку непрацездатності та компенсацію за невикористану відпустку при звільнені. Вона неодноразово зверталась до адміністрації Слов'янського УВП УТОГ про сплату їй заробітної плати, але до теперішнього часу їй заробітну плату не виплатили. Також протиправними діями відповідача її заподіяно моральну шкоду на суму 3000 грн., яка полягає в душевних стражданнях, вона змінила свій образ життя та вимушена була звертатися до суду, за юридичною допомогою та до адміністрації підприємства. Вона вимушена була оформити кредит, так як знаходилась на лікуванні. Просила задовольнити позов та стягнути з відповідача заборгованість з заробітної плати у сумі 5000,00 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 20986,00 грн., моральну шкоду в сумі 3000,00 грн. та витрати на правову допомогу у сумі150 грн.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, дала пояснення, які співпадають з наведеним у позові, просить суд позовні вимоги задовольнити, додатково пояснила, що вона з власної ініціативи довгий час не зверталася до суду з цим позовом, так, як розраховувала на добровільну виплату відповідачем заборгованості, не бажала відповідачеві додаткових витрат; що моральна шкода, яка завдана їй відповідачем складається з того, що у неї не було грошей, вона була вимушена брати гроші в кредит, потім розраховуватися, що фактично вона просить відшкодувати не моральну шкоду, а матеріальну, але вирішила саме таким чином компенсувати власні додаткові витрат; стосовно розміру відшкодування моральної шкоди, то такий розмір визначив адвокат при складанні позову, а вона з цим розміром, 3000,00 грн., погодилася. За день до судового засідання вона була у відповідача, керівник їй пропонував виплатити тільки борг по заробітній платі в обмін на відмову від позову, але вона відмовилася, так, як бажає стягнення не тільки заборгованості із заробітної плати, а й середній заробіток за час затримки її виплати, відшкодування моральної шкоди та понесених витрат.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, але від в.о. директора Слов'янського УВП УТОГ надійшла заява про розгляд справи без їх участі, та письмові пояснення, в яких зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 Слов'янське УВП УТОГ не визнає, пояснюючи, що під час роботи позивача у відповідача з вини позивача підприємству відповідача було завдано матеріальну шкоду.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних обставин:
Як встановлено у судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 з 13.11.2007 р. по 01.08.2009р. працювала в Слов'янському УВП УТОГ на посаді технолога, з 01.08.2009 року по 16.04.2010 року на посаді заступника директора по виробництву (а.с. 3-4).
Згідно наданої позивачем копії довідки про середню заробітну плату, заробітна плата ОСОБА_1 за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року складає 10419,64 грн., середньоденна заробітна плата складає 57,25 грн. (а.с. 16).
Згідно довідки № 91 від 02.06.2011 року, наданої відповідачем на запит суду, заборгованість по заробітній платі перед позивачем складає 3086,41 грн., остання виплата заборгованості із заробітної плати була виплачена позивачеві 17.05.2011 року у сумі 1500, 00 грн. (а.с. 25).
Згідно довідки № 104 від 08.06.2011 року, наданої відповідачем на запит суду, середньомісячна заробітна плата позивача складає 874,96 грн., середньоденна заробітна плата -29,16 грн. (а.с. 30).
Суд, розглядаючи справу, виходив з наступного чинного законодавства України:
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не реже двух разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.
Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Згідно ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення -в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно до ст. 237 1 КЗпП України стягнення моральної шкоди робітнику здійснюється, якщо порушення законих прав робітника власником призвели до моральних страждань, втраті нормальних життевих зв'язків та вимогають від робітника додаткових зусіль для організації свого життя.
Під час розгляду справи суд не приймає пояснення відповідача про те, що позивач під час роботи у відповідача завдала збитків підприємтву, так, як зазначена обставина не є предметом судового розгляду, відповідач до суду із будь-яким зустрічним позовом до позивача ОСОБА_1 не звертався; для розгляду справи стосовно стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ці обставини не є суттевими.
Суд, з урахуванням данної конкретної справи, виходячи з того, що позивач була звільнена з роботи у відповідача за п. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін) 16.04.2010 року і саме в цей день дізналася про порушення її прав в частині відмови у виплаті розрахунку при звільненні, а звернулася до Слов'янського міськрайонного суду з даним позовом 19.05.2011 року (тобто по закінченню 13 місяців та 2 днів після звільнення), позивач із заявою про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та його поновлення не звертався, надані позивачем пояснення стосовно того, що вона бажала розрішити проблему затримки виплати заробітної плати (розрахунку при звільненні) іншим шляхом, ніж в судовому порядку, тому раніше і не зверталася до суду, суд вважає, що позивачем пропущений передбачений ст. 233 КЗпП України строк звернення до суду із вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку.
Вимоги про стягнення заборгованості із заробітної плати підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача потрібно стягнути заборгованість по заробітній платі тільки в суммі 3086 грн. 41 коп., так, як саме ця сума заборгованості із заробітної плати підтверджена документально, а заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості із заробітної плати у сумі 5000,00 грн. не підтверджені документально та знайшли будь-якого підтвердження під час судового розгляду справи.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування на її користь моральної шкоди хоча й обґрунтовуються на діючєму законодавстві України, але вони не можуть буди задоволені у повному обсягу, так, як позивачем не доведено ані розміру завданої моральної шкоди, ані обставин за якими вона була завдана. Пояснення позивача про те, що розмір моральної шкоди вона визначила відповідно до розміру завданої матеріальної шкоди, яка пов'язана з виникненням у неї необхідності укладання кредитів, не підтверджені документально і не можуть розцінюватися саме як завдана діями відповідача моральна шкода. Враховуючи вимоги розумності та справедливості суд вважає, що сама констатація порушення відповідачем права позивача на отримання заборгованості із заробітної плати при звільненні і є необхідною і достатньою компенсацією моральної шкоди і, в даному випадку, не може викладатися у грошовому виразі.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 150 грн. в відшкодування понесених витрат з надання правової допомоги також задоволенню не підлягають, оскільки особа, яка надавала таку правову допомогу, не приймала участь в судових засіданнях, відшкодування витрат на складання позовної заяви не врегульовано законодавчо.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 51,00 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 115, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України , суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов'янського Учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, відшкодування понесених витрат, - задовольнити частково.
Стягнути з Слов'янського Учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих, яке розташоване за адресою: м. Слов'янськ, вул. К.Маркса, буд. 11, р/р. № 26009060299393 у Донецькій філії ФАБ «ПриватБанк», МФО 335548, КОД ОКПО 05539726:
· на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі в сумі 3086 грн. 41 коп. (Три тисячі вісімдесят шість гривен 41 копійка);
· на користь держави судовий збір у сумі 51 грн.00 коп. (П'ятдесят одна гривна 00 копійок) в рахунок місцевого бюджету р/р 31417537700075, банк УДК в Донецькій області, МФО 834016, КОД ЄДРПОУ 34686605;
· витрати з інформаційно -технічного забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120 грн. 00 коп. (Сто двадцять гривен 00 копійок) на р/р 31212259700075 у банку ГУДКУ у Донецькій області, ОКПО 34686605, МФО 834016, код 22050001 одержувач платежу державний бюджет м. Слов'янська. Призначення платежу: „Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області»
Решту позовних вимог залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 14 червня 2011 року.
Суддя Слов'янського міськрайонного суду М. О. Гусинський