Справа № 2-1201-2011
7 червня 2011 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді -В.Р. Гладуна,
при секретарі -О.В. Оганянц,
за участю представників позивача -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Слов'янську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про стягнення суми боргу, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за договором позики, посилаючись на те, що 2 серпня 2010 року він передав відповідачу в позику 20000 гривень, у зв'язку з чим відповідач видав йому розписку. Вказаною розпискою не встановлено строк повернення позики, тому він змушений був пред'явити відповідачу вимогу від 13.08.2010 року, вказану вимогу відповідач отримав 20 серпня 2010 року. А тому відповідач повинен був повернути борг до 20 вересня 2010 року. Однак по теперішній час відповідач йому не передав вище вказану суму грошей. На день подачі позову до суду сума боргу відповідача складає 20000 грн. - сума позики, 900 грн. - сума інфляції, 194 грн. - 3% річних. Також діями відповідача йому завдана моральна шкода, яку він оцінює в 1700 грн. - оскільки наведеними протиправними діями відповідача, йому була спричинена суттєва моральна шкода. На протязі декількох тижнів, він марно втрачає час на пошуки відповідача, витрачає гроші на мобільний зв'язок намагаючись поспілкуватися з ним, при цьому постійно душевно страждає у зв'язку з тим, що вважає фактично втратив особисті грошові кошти, стан його здоров'я погіршився, з'явилися безсоння та хвороби, тому почав приймати ліки. Порушено нормальний уклад його життя, плани які він намагався здійснити у своєму житті отримавши від відповідача вчасно борг, на теперішній час для нього знищені, що також спричиняє йому моральні страждання. Він вимушений звертатися до суду, а також за отриманням юридичної допомоги. Тому просить суд. стягнути з ОСОБА_3 на його користь заборгованість в розмірі 20000 грн. - сума позики, 900 грн. - сума інфляції, 194 грн. - 3% річних. Також просить суд, стягнути з відповідача на його користь судові витрати по наданню юридичної допомоги у сумі 1500 грн., судовий збір у сумі 227,94 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120 грн.
В судовому засіданні позивач уточнив раніше заявлені вимоги, стосовно збільшення суми інфляційних на 920 грн. та 3% річних на 178 грн. станом на час розгляду справи, в іншій частині позовні вимоги залишив без змін. В обґрунтування позову вказав, що все було так як вказано в позові, відповідач зайняв у нього гроші на ремонт автомобілю, але до теперішнього часу борг не повертає.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, суду пояснив, що його примусили написати вказану розписку про отримання ним 20000 грн., однак гроші він не отримував, написав розписку під моральним впливом, оскільки у нього в той час боліла голова та у нього був струс мозку. Також пояснив, що розписка написана та підписана ним власноручно.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню за наступних підстав.
Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Позивач ОСОБА_2 надав суду для підтвердження договору позики розписку відповідача, написану власноручно відповідачем ОСОБА_3 від 2 серпня 2010 року (а.с. 36).
Пунктом 2 частини 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
В даному випадку договором не встановлений строк повернення позики, у зв'язку з чим, позивач-позикодавець 18 серпня 2010 року направив відповідачеві-позичальнику, вимогу, щодо повернення позики (а.с. 9-10,13), яку відповідач отримав 20 серпня 2010 року (а.с. 12).
Однак відповідач а ні 20 вересня 2010 року, а ні по теперішній час позику позивачеві не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Таким чином в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що 2 серпня 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, відповідно якого відповідач ОСОБА_3 позичив у позивача ОСОБА_2 20000 гривень. На вимогу позивача про повернення позики відповідач не відреагував, позику до 20 вересня 2010 року та по теперішній час не повернув. У підтвердження укладання договору відповідач видав позивачу розписку (а.с. 36).
З огляду на вище викладене суд приходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з відповідача ОСОБА_3 суми основного боргу (позики) в розмірі 20000 гривень.
Приймаючи дане рішення суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що його примусили написати розписку про отримання ним 20000 грн., на те, що гроші він не отримував, написав розписку під моральним впливом, оскільки у нього в той час боліла голова та у нього був струс мозку, оскільки дані посилання відповідача об'єктивно ні чим не підтверджені, на то місць у справі присутня копія відповіді прокурора м. Слов'янська, стосовно викладених відповідачем обставин, згідно якої прокуратурою м. Слов'янська була проведена перевірка за зверненням ОСОБА_3, щодо факту примусу його до складання боргової розписки перед ОСОБА_2 на суму 20000 грн., перевіркою прокурора м. Слов'янська, факту примусу до складання відповідного документу - виявлено не було; крім того, вказаним листом прокурора м. Слов'янська ОСОБА_3 було роз'яснене його право звернення з заявою про проведення дослідчої перевірки та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності - до органів МВС України, також ОСОБА_3 було роз'яснене його право оскарження наданої відповіді прокуратури, однак ОСОБА_3 рішення прокурора м. Слов'янська не оскаржував, до органів внутрішніх справ не звертався, а отже в порушення ч. 3 ст. 10 та ст. 60 ЦПК України, позивач не довів тих обставин, на які він посилався, як на підставу-доказ своїх заперечень. Суд також не приймає, як доказ по даній справі надані відповідачем копії довідок (а.с. 38), згідно яких дійсно у відповідача був виявлений струс головного мозку, оскільки вказаний струс головного мозку був виявлений у відповідача 3 серпня 2010 року о 12 годині 55 хвилин, тобто наступного дня після укладання договору позики, та у травмпункт відповідач звернувся тільки у обідній час.
Крім того, в порушення ст. 1051 Цивільного кодексу України, відповідач ОСОБА_3 договір позики не оспорював, до суду з позовом, або зустрічним позовом про оспорювання даного договору позики - не звертався.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.
Відповідно до частин 1,2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
А тому, суд вважає, належним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 372 грн. та інфляційні за весь час прострочення в розмірі 1820 грн.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини, які виникли між сторонами, випливають із договору позики, а відтак ст. 1167 ЦК України, яка поширюється на позадоговірні правовідносини, не може бути застосована при вирішенні цього спору.
У зв'язку з цим у суду не має підстав для стягнення сум на відшкодування моральної шкоди, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про стягнення моральної шкоди - необхідно відмовити.
Приймаючи рішення стосовно стягнення судових витрат, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення; 2) витрати на правову допомогу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Зважаючи на те, що сума судового збору по даній справі, сплачена позивачем при подачі позову до суду складає 228 грн. (а.с. 1), а в своєму позові позивач просить стягнути з відповідача суму судового збору в розмірі 227 грн. 94 коп., суд вважає належним стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2, саме цю суму судового збору в розмірі 227 грн. 94 коп.
Також з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2, належать стягненню, понесені позивачем при подачі позову до суду (а.с. 2), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Витрати позивача ОСОБА_2 на правову допомогу в порушення ч. 1 ст. 88 ЦПК України - не підтверджені документально, а отже в задоволенні позовних вимог, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про стягнення витрат позивача на правову допомогу в розмірі 1500 грн., слід відмовити.
Зважаючи на вище викладене, у суду є всі підстави для задоволення позову -а саме стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики та судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 625,1046-1050 ЦК України, ст.ст. 10,11,79,81,84,88,209,212,214-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, проживаючого АДРЕСА_2, суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми в розмірі 22192 (двадцять дві тисячі сто дев'яносто дві) гривні.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, проживаючого АДРЕСА_2, судові витрати в сумі 1847 (одна тисяча вісімсот сорок сім) гривень 94 копійки.
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області.
Повний текст рішення виготовлений 9 червня 2011 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду В.Р. Гладун