Справа № 2 - 153 - 2011
17 лютого 2011 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Неминущого Г.Л.
при секретарі - Тальмонт Р.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Словважмаш»до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та стягнення заборгованості по квартплаті та комунальним платежам,-
23 листопада 2010 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ПАТ «Словважмаш»є власником гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в цьому гуртожитку, зареєструвався, але з 2004 року в ній не проживає, особистих речей відповідача в кімнаті немає. Вказав на те, що реєстрація відповідача в кімнаті гуртожитку створює позивачу перешкоди у користуванні та розпорядженні кімнатою. Окрім цього, відповідач не сплачував за гуртожиток та комунальні платежі і в результаті утворилась заборгованість в розмірі 3965,9 грн. Просив суд визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача заборгованість по квартплаті та комунальним платежам в розмірі 3965,9 грн.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог позивача, надав суду письмові заперечення. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що позивачем пропущено строк позовної давності та обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог не відповідають дійсності, а отже позовні вимоги є необґрунтованими.
На підтвердження позовних вимог та заперечень проти позову сторонами були надані письмові докази, які долучені судом до матеріалів справи. За клопотанням відповідача в судовому засіданні допитані як свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що протягом останніх 5-ти років працювала в житлово-експлуатаційній організації, яка обслуговує гуртожиток по АДРЕСА_1. В АДРЕСА_1 ніхто не проживав, ОСОБА_1 зареєстрований в цій кімнаті давно, про що заведена відповідна карта обліку, однак на якій підставі здійснено реєстрацію вона вказати не може, чи був у ОСОБА_1 ордер на кімнату не знає.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що мешкала зі своїми родичами в гуртожитку до 2006 року в кімнатах АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3. В АДРЕСА_1 проживала ОСОБА_6 Після 2006 року ОСОБА_5 приходила до своїх знайомих в гуртожитку і знає в АДРЕСА_1 ніхто не проживав.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що була зареєстрована і проживала з дочками в АДРЕСА_1 з 1998 до 2002 року. Після чого написала заяву про переселення її з дочками в інший гуртожиток, здала кімнату і переселилася.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що з 1986 року проживала в гуртожитку на 5-ому поверсі, в 2008 році переселилася з двома доньками та онуком в кімнати АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2. В АДРЕСА_1 ніхто не проживав і зараз не проживає.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що з 1999 до 2008 року працювала начальником житлово-експлуатаційної організації, яка обслуговувала вказаний гуртожиток. В АДРЕСА_1 проживала ОСОБА_6, ОСОБА_1 ніколи в цій кімнаті не проживав. Підтвердила, що ОСОБА_6 здала кімнату та ключі і переїхала в інший гуртожиток. Чи був зареєстрованим ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 і на якій підставі не пам'ятає.
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що є депутатом Слав'янської міської ради. Під час відвідування гуртожитку, двері АДРЕСА_1 відчинила жінка, яка надала квитанції про сплату квартирної плати та комунальних послуг. Як згодом з'ясувалось цією жінкою була ОСОБА_9, ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 не проживав.
Судом надана оцінка кожному доказу, щодо їх належності, допустимості та достовірності.
Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.
Позовні вимоги позивача про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням АДРЕСА_1 гуртожитку, що знаходиться по АДРЕСА_1, обґрунтовуються тим, що відповідач з 2004 року не проживає в зазначеній кімнаті. Ця обставина визнається відповідачем, навіть більше того, відповідач вказує на те, що він взагалі ніколи не проживав у вказаній кімнаті, його майна в кімнаті не має.
Відповідно до витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 06.07.2005 року право власності на будівлю гуртожитку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належить Відкритому акціонерному товариству «Словважмаш», форма власності -колективна.
Згідно з п. 1.1 Статуту Публічне акціонерне товариство «Словважмаш»є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариста «Словважмаш»відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства»від 11.09.2008 року за № 514-VІ.
За таких обставин, суд вважає, що будівля гуртожитку не належить до будинків державного або громадського житлового фонду.
Відповідно до ст. 163 Житлового кодексу України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.
Статтею 71 ЖК України встановлено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Заперечення відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог стосуються лише вимог щодо стягнення заборгованості по квартплаті та комунальним платежам.
Заперечення відповідача щодо пропуску строку позовної давності не ґрунтується на нормах матеріального права, а відтак не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. До позовних вимог щодо визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні власністю, витребування майна з чужого незаконного володіння позовна давність не застосовується, оскільки право власності включає в себе право володіння, користування і розпорядження. Передача майна у користування або володіння не припиняє права власності, а отже власник майна може не залежно від часу порушення вимагати захисту свого права власності.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Словважмаш»про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням кімнатою АДРЕСА_1 гуртожитку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.
Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по квартплаті та комунальним платежам позивач обґрунтовує тим, що відповідач був зареєстрований за вказаною адресою, не сплачував за комунальні послуги, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 3965,9 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.
Статтею 129 ЖК України встановлено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Відповідно до ст. 820 ЦК України розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла.
Підставою для стягнення квартирної плати або плати за користування житлом в гуртожитку є наявність заборгованості, що підтверджується відповідним розрахунком, виходячи з розміру плати встановленої у договорі найму або встановленої наймодавцем за умови фактичного проживання та користування громадянином цим житлом. Факт реєстрації не може прийматися судом, як доказ фактичного проживання та користування ОСОБА_1 АДРЕСА_1 у гуртожитку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Інших доказів, що підтверджують факт проживання та користування відповідачем АДРЕСА_1 у гуртожитку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 позивач суду не надав. Натомість, показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_10 підтверджуються заперечення відповідача про те, що він у вказаній кімнаті ніколи не проживав.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Словважмаш»про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по квартплаті та комунальним платежам в розмірі 3965,9 грн. не підлягають задоволенню у зв'язку з необґрунтованістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що судом задоволено лише одне з двох позовних вимог, з відповідача на користь позивача присуджується 50 % понесених та документально підтверджених позовних вимог.
Враховуючи те, що позивача згідно з рішенням Слов'янської міської ради від 26.02.2010 року за № 200-ХLIII-5 звільнено від сплати держмита, а відповідача, інваліда 2 групи безстроково також звільнено від сплати держмита, то у відповідності до ч. 2 ст. 88 ЦПК України витрати на оплату судового збору компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 820 ЦК України, ст. 71, 72, 128, 129, 163 Житлового кодексу України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Словважмаш»- задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням кімнатою АДРЕСА_1 гуртожитку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
В іншій частині позовних вимог -відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Словважмаш» витрати з інформаційно-технічного розгляду справи у розмірі 18,5 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області, протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Г.Л. Неминущій