Справа № 2-572/11
іменем України
03 червня 2011 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу
у складі головуючого судді Ан О.В.
при секретарі Плахотіній Л.І.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача та 3-ї особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянув у судовому засіданні в залі суду в м .Кривому Розі справу за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства
«Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про поновлення на роботі, зміни формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу, зміну формулювання причин звільнення скасування розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відшкодування моральної шкоди
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити його на роботі та змінити формулювання причин звільнення. В подальшому позивач неодноразово змінював позовні вимоги, зокрема зазначав, що з 24.11206 року він працював охоронцем 4-го розряду ГЗК «Укрмеханобр»ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча». Після того як він довго лікувався від сухот, адміністрація ГЗК «Укрмеханобр»визнала його не належним працівником та звільнила через хворобу, використовуючи психологічний тиск. Вважає, що притягнення до дисциплінарної відповідальності були спланованою акцією проти нього, самих порушень трудової дисципліни він не скоював. Розпорядження про притягнення його до дисциплінарної відповідальності винесені не правильно. неправильність винесення розпоряджень про накладення на нього дисциплінарних стягнень неправомірне . Звільнення відбулося за згоди профспілкового комітету, який не захистив його права, а підтримав позицію підприємства. Таким чином він отримав моральну шкоду, яку просить відшкодувати, стягнувши з відповідача 40 000 гр-н, стягнути на його користь з підприємства середній заробіток за весь період вимушеного прогулу, що на 21.07.2010 року становило 29385 гр-н. Підстави відміни розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності та яке порушення норм трудового права відбулось при його звільненні позивач не вказує. Про те, щоб позовну вимогу «змінити формулювання причин звільнення в трудовій книжці» залишити без розгляду позивач заяву не подавав.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що 11 липня 2008 року на підставі розпорядження № 93-к його звільнили відповідно ст.40 п. КЗпП України - за систематичне невиконання працівником, без поважних причин обов'язків, кладених на мене трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Звільнення з роботи він вважає незаконним на підставі наступного: з 12.11.2007 року він захворів і йому видали лікарняний лист з тим, щоб він пройшов обстеження з наступним стаціонарним лікуванням в Криворізькому протитуберкульозному санаторії і з цього часу вважає, що став «невигідним працівником»і адміністрація підприємства ГЗК Укрмеханобр»зробила все ,щоб звільнити його з роботи. 01 липня 2008 року він прибув до місця роботи і завітав до начальника охорони ОСОБА_6 з доповіддю про готовність до виконання своїх трудових обов'язків. Замість вітання та дачі розпоряджень, начальник охорони в грубій формі заявив, що позивач звільнений, оскільки хворий туберкульозом та ще й раніше судимий. Незадоволений такою зустріччю та висновком ОСОБА_6 позивач звернувся до начальника кар»єра ОСОБА_7 з повідомленням ситуації що склалася. Начальник кар'єру наказав перевдягтися і приступити до своїх трудових обов'язків охоронця на об'єкті. Перед виходом на пост позивач, згідно інструкції, розписався у книзі нарядів і з'явився в медичний пункт для огляду та обстеження. Але на цей час медсестри вже не було в медпункті. Він доповів про це бригадирові ОСОБА_8. Бригадир наказав йому йти до місця роботи і приступити до охорони об'єкту. До виконання своїх трудових обов'язків він приступив о 7 год. 15хв., а вже о 9 год. 15 хв. він отримав наказ від того ж таки бригадира ОСОБА_8 прибути в приміщення КП автоколони, де позивач в присутності бригадира ОСОБА_8, начальник охорони ОСОБА_6 та інспектор по охороні праці Стоянова написав пояснення та повернувся до об'єкта охорони. Вважає, що таким чином почалась операція по його звільненню. Після робочої зміни позивач зайшов до медичного пункту про те медсестра медичний огляд не проводила. На підставі цього позивача безпідставно було покарано згідно з розпорядженням від 02.07.2008р. № 66- ку. 02 липня 2008 р. в 19.00 позивач приступив на нічне чергування по охороні об'єкта. Для нічного чергування охоронцю повинні надати для зв'язку - радіостанцію і ліхтар. Але бригадир ОСОБА_8 сказав йому, що радіостанції та ліхтаря не має в наявності і звелів заступати на чергування без них з докладом про чергування по телефону з КПП. В 00 годин 30 хв. позивач повинен був доповісти бригадиру про обставини на об'єкті і для цього прийшов на КПП ДСФ до телефону для доповіді і отримати дозвіл для прийняття їжі. Але, ледве з'явившись на КПП і не встигши взяти телефон для доповіді, побачив як зненацька, дуже швидко, до КПП з»явився сам бригадир ОСОБА_8 в супроводі іншого охоронника і зажадав від охоронців, що знаходились на КПП, пояснень того, що ОСОБА_5 робить на КПП. Виявилось що за діями позивача на об'єкті, який він охороняв, впродовж майже години спостерігав посланий охоронець, який доповів бригадиру про те, що позивач пішов до КПП покинувши пост охорони. За виявлене «порушення трудової дисципліни» позивач знову був покараний (розпорядження від 07.07.2008р. № 68-ку). До справи про порушення позивачем трудової дисципліни «виготовили»пояснення охоронців ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також службовою запискою бригадира охорони ОСОБА_8. Серед працівників охорони розповсюджуються чутки про тяжку форму туберкульозу, що нібито виявили у позивача , розповідається «байка»про його судимість, що колись мала місце. І в кінці кінців його звинуватили в порушенні трудової дисципліни, а саме в грубому ставленні та приниженні працівників ГЗК «Укрмеханобр», спровокував сварку між начальником караулу та бригадиром і цей факт було нібито зафіксовано на диктофоні. Позивач вважає, що його спровокували, підтасовуючи факти, зробили з нього порушника трудової дисципліни. Профспілковий комітет не підтримав і не захистив його та прийняв постанову про згоду на звільнення позивача по п.З ст.40 КЗпП України. Того ж таки числа, 11.07.2008р. позивача звільнили з роботи і розрахували. Таким чином позивач вважає, що виконуючи протизаконні дії та підтасовуючи факти відповідачем було порушено положення ст.29 КЗпП України: «до початку роботи власник роботодавець повинен - визначити працівнику робоче місце та забезпечити його необхідними для роботи засобами». Йому 02 липня 2008р. перед початком чергування навмисне не видали радіостанцію і звеліли доповідати по телефону, а потім звинуватили позивача в самовільному покиданні посту. Навмисне не стали перевіряти стан його здоров'я в медпункті, звинувативши в порушенні Порядку проходження медичного контролю. За вимушений прогул (з 11.07.2008р. по 01.06.2010р.) в 22 місяці, відповідач повинен сплатити йому 29 385,4 грн. з розрахунку (1335,70 х 22 міс). Крім того відповідачем позивачу нанесена тяжка моральна шкода. В зв'язку з настанням подій, і, змінилось на гірше його життя. Він втратив віру в порядність людей, в совість і справедливість. Позивач хоче, щоб йому компенсували моральну шкоду сплативши 40 000грн.
Представник відповідача та 3-ї особи на стороні відповідача ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову, подала письмові заперечення, в яких вказала, що вважає, що вимоги громадянина ОСОБА_5 (надалі позивач) є незаконними та необґрунтованими. Оскільки звільнення з роботи згідно п.З ст. 40 КЗПП України проведено відповідно до вимог діючого законодавства. В своїй позовній заяві Позивач вказує на те, що «...З 26.11.2007 я знаходився на стаціонарному лікуванні в Криворізькому протитуберкульозному диспансері до 20 травня 2008 року. З 10 червня 2008 року я повинен був приступити до роботи, але з причини раптової хвороби - гострий двосторонній гайморит - був негайно госпіталізований 09 червня 2008 року за добу до початку роботи, і знаходився в лікарні до ЗО червня 2008 року...». Дане твердження Позивача не відповідає дійсності, оскільки лікарняний лист Криворізького протитуберкульозного диспансеру був виданий 26 листопада 2007 року до 15 травня 2008 року з позначкою стати до роботи 21 травня 2008 року. Наступний лікарняний лист було видано міською лікарнею №5 з 09 червня 2008 року до 27 червня 2008 року з позначкою стати до роботи 28 червня 2008 року. З чого вбачається, що з самого початку своєї позовної заяви надає суду неправдиві відомості щодо суті спору та навмисно вводить суд в оману стосовно того, що він став «невигідним працівником», саме з причини своєї хвороби. Всі ці посилання Позивача є необґрунтованими та хибними та такими, що не відповідають дійсності. Також з вищезазначеного постає питання, чому якщо в останньому лікарняному листі вказано - приступити до роботи 28.06.2008р., ОСОБА_5 прибув на роботу лише 01 липня 2008 року. Даний факт підтверджує сам Позивач в своїй позовній заяві: «... 01 липня 2008 року я прибув до місця роботи і завітав до начальника охорони ОСОБА_6 з доповіддю про готовність до виконання своїх трудових обов'язків...». Даний факт є порушенням трудової дисципліни та розцінюється як прогул без поважних причин, але адміністрація підприємства прийняла рішення не фіксувати даний факт порушення та допустити працівника до виконання ним до своїх трудових обов'язків, що свідчить про не упереджене ставлення керівництва підприємства до Позивача. Вважає, що звільнення ОСОБА_5 з роботи згідно п.З ст. 40 КЗПП України проведено відповідно до вимог діючого законодавства. Тому припущення Позивача про те, що дії керівництва ГЗК «Укрмеханобр»носили навмисний характер і були направлені на порушення його конституційних прав є неправомірними та необґрунтованими. Перше порушення трудової дисципліни (Розпорядження від 02.07.2008р. №66-ку) було допущене Позивачем 01.07.2008р., ОСОБА_5 не з'явився на проходження перед змінного медичного огляду, про що свідчить докладна записка медичної сестри ОСОБА_11 В позові ОСОБА_5 посилається на інструкцію, згідно якої працівник спершу повинен отримати наряд, а вже потім проходити медичний огляд. Дане твердження є хибним та необґрунтованим. Оскільки всі працівники підприємства спочатку мають пройти перед змінний медичний огляд, а вже потім отримувати від свого керівника наряд-допуск на працю, тому що без проходження медичного огляду працівник позбавляється права на отримання наряду. Тобто Позивач повинен був в першу чергу пройти перед змінний медичний огляд, а вже потім йти до начальника служби охорони для отримання наряду. В позові Позивач вказує, що «... Після робочої зміни я зайшов до медичного пункту і приготувався до після змінного медичного огляду, але медична сестра сказала мені що все в порядку і, не провівши медичного обстеження, пообіцяла відмітити мене і веліла мені йти, бути вільним. Як стало відомим потім, медсестра написала доповідну про те, що я не пройшов не попередній ні після змінний медогляд, і взагалі не приходив після зміни до медпункту...». Дане твердження Позивача є хибним та таким, що не відповідає дійсності, оскільки факти не проходження ОСОБА_5 є докладна медичної сестри, яка не має та могла мати ніякого відношення до служби охорони та її працівників, протягом дня до неї приходять всі працівники кар'єру «Північний», наприкінці зміни вона лише подає зведені відомості про не проходження медичного огляду працівниками підприємства, тому її дії не могли бути навмисно спрямовані проти Позивача. Крім того, факт не проходження Позивачем після змінного медичного огляду також підтверджуються тим, що ОСОБА_5 цього дня не отримав питну воду, яка видається всім працівникам підприємства під час проходження медичного огляду, а отримав її лише наступного дня під час дійсного проходження ним медичного огляду. Друге порушення трудової дисципліни (Розпорядження від 07.07.2008р. №68-ку) було допущене Позивачем 03.07.2008р., тим що він працюючи в першу зміну згідно виданого наряду самовільно залишив пост охорони з 00 годин 20 хвилин до 01 години 05 хвилин (45 хвилин), чим порушив Положення про нарядну систему підприємства. В якості обґрунтування своїх вимог Позивач також вказує на те, що «... Для нічного чергування охоронцю повинні надати для зв'язку - радіостанцію та ліхтар. Але бригадир ОСОБА_8 сказав мені, що радіостанції та ліхтаря не має в наявності і звелів заступати на чергування без них з докладом про чергування по телефону з КПП». З вищезазначеним погодитись не можна. Оскільки для ведення нормальної роботи служби охорони на той час і на сьогодні на підприємстві в наявності є всі необхідні засоби, а саме радіостанції та ліхтарі, у кількості необхідній для ведення чергування в одній зміні. Згідно розпорядження начальника служби охорони всі ці засоби завжди знаходились і знаходяться на КПП в спеціально відведених для цього місцях і заступаючи на зміну кожен охоронець самостійно брав рацію та ліхтар. Тому думка Позивача про те, що йому ці засоби повинен був видати бригадир зміни є хибною і складається враження, що Позивач навмисно їх не взяв з собою, оскільки бригадир зміни під час видачі наряду роз'яснював ОСОБА_5 порядок видачі засобів та ведення чергування. Посилання Позивача про те, що «... В 00 годин 20-30 хв. Я повинен був доповісти бригадиру про обставини на об'єкті і для цього прийшов на КПП ДСФ до телефону для доповіді і отримати дозвіл для прийняття їжі. Але, ледве з'явившись на КПП і не встигши взяти телефон для доповіді, побачив як зненацька, дуже швидко, до КПП з'явився сам бригадир ОСОБА_8 в супроводі іншого охоронника і зажадав від охоронців, що знаходились на КПП, пояснень того, що я роблю на КПП...»є хибним та необґрунтованим. Оскільки як вбачається з докладних записок охоронців ОСОБА_10 та ОСОБА_9, Позивач прийшов до КПП в 00 годин 20 хвилин та знаходився там до приходу за плановим об'їздом начальника зміни до 01 години 05 хвилин, тобто 45 хвилин, за весь цей час ОСОБА_5 лише розмовляв з охоронцем ОСОБА_9 і навіть не намагався подзвонити бригадиру зміни з доповіддю та отриманням дозволу для прийняття їжі. Пояснення, щодо допущенного порушення ОСОБА_5 надавати відмовився, про що було складено відповідний акт. Свої пояснення ОСОБА_5 надав до приймальні підприємства лише 07.07.2008р., з порушенням строків надання пояснень. Втретє ОСОБА_5 порушив трудову дисципліну 03.07.2008р. тим, що вів себе грубо, ображав працівників ГЗК «Укрмеханобр», провокував сварку між начальником караулу та бригадиром, чим порушив пункт 3.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку. Даний факт порушення трудової дисципліни зафіксований на диктофоні В позові Позивач вказує на те, що цеховий профспілковий комітет «... на підприємстві виявився «кишеньковим». Дана думка є необґрунтованою та хибною. Оскільки засідання цехового профспілкового комітету з подання власника розглядалося у присутності працівника, на якого воно внесено, з додержанням всіх вимог трудового законодавства України, також додатково, для забезпечення достовірності фактів, було використано диктофон. Враховуючи вищенаведене, вбачається, що ОСОБА_5, розпорядженням від 11.07.2008р. №93-к, був звільнений з займаної посади згідно п.З ст.40 КЗПП України з додержанням всіх вимог чинного законодавства України. Тому припущення позивача про те, що дії керівництва ГЗК «Укрмеханобр»носили навмисний характер і були направлені на порушення його конституційних прав є неправомірними та необґрунтованими. Посилання ОСОБА_5 на те, що відповідно до ст.20 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз»власник взагалі не мав права звільняти його з займаної посади, оскільки Позивач до теперішнього часу приймає таблетки, тобто як він вважає проходить лікування вдома, є хибним. Стаття 20 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз»передбачає, що вперше виявленим хворим на активні форми туберкульозу та хворим із рецидивом туберкульозу листок непрацездатності може видаватися на весь визначений лікарем період проведення основного курсу лікування. Хворим на туберкульоз у стані ремісії листки непрацездатності видаються на загальних підставах. На весь період лікування хворого на туберкульоз за ним зберігається місце роботи. Власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації усіх форм власності не має права звільнити працівника у зв'язку з його захворюванням на туберкульоз (Стаття 21 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз»). «Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», яка затверджена Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року N 455 встановлено порядок видачі листків непрацездатності в разі захворювання та травми. Пунктами 2.1., 2.15. вищезазначеної Інструкції передбачено, що листок непрацездатності у разі захворювання чи травми видається на весь період тимчасової непрацездатності, до її відновлення або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК), хворим на туберкульоз, психічні і венеричні захворювання листок непрацездатності видається лікарем відповідної спеціальності. З цього вбачається, що по закінченню тимчасової непрацездатності хворого йому видається листок непрацездатності, в якому зазначається дата початку та закінчення хвороби. Листок непрацездатності ОСОБА_5 по хворобі туберкульоз видано з 12.11.2007р. по 20.05.2008р. з вказівкою приступити до роботи 21.05.2008р., підтвердженням того, що Позивач має право працювати на посаді охоронця є наданий ним висновок ВКК №176 від 19.05.2008р. Стосовно заявленої Позивачем моральної шкоди, позов не визнала. Відповідно до ст. 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно Позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. При недотриманні позивачем зазначених вимог настають наслідки, передбачені ст. 139 ЦПК. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Представник відповідача звернула увагу суду на те, що позовна заява ґрунтується лише на припущеннях ОСОБА_5 без надання належних доказів на підтвердження своїх вимог. Ст. ст. 27, 60 Цивільно-процесуального кодексу України передбачає, що особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати
Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що працює в відділі кадрів ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»ГЗК «Укрмеханобр», може пояснити, що ОСОБА_5 прийняли на роботу на посаду охоронника в листопаді 2006 року. Вона запропонувала ОСОБА_5 після закриття лікарняного піти у відпустку для того, щоб він зміцнів і в зв»язку з тим, що на підприємстві видають досить велику доплату - близько 65 %. Коли позивач знаходився у відпустці він захворів на гайморит. Адміністрація витребувала з лікарняного закладу довідку про стан здоров»я позивача що убезпечити співробітників, про це не свідчить про зухвале відношення до позивача.. Позивач, мав вийти на роботу в травні 2008 року. Про розпорядження , на які посилається позивач сказати нічого не може - дуже давні події. З кожним з розпоряджень вона ознайомила позивача в день їх надходження.
Суд дослідив матеріали справи:
- Заява ОСОБА_5 (на а.с. 8а, 25 , 8194 т.1) про визнання не дійсним заяви про звільнення; здане ГЗК «Укрмеханобр»02.07.2008р.
- Заява ОСОБА_5 голові профкому від 07.07.08р.( на а.с.9) в якій він оскаржує дії ОСОБА_6.;
- копія заява ОСОБА_5 начальникові ГЗК «Укрмеханобр» від 14.07.08( на а.с. 13, 44 т.1) з проханням розібратися та вважати його працівником підприємства;
- заява ОСОБА_5 начальникові ГЗК «Укрмеханобр» ( на а.с. 14) про відмову медсестри проводити огляд;
- пояснювальна записка ОСОБА_5 ( на а.с.15 т.1) про події в ніч з 2 на 3 липня 2008 року;
- виписний епікриз ( на. а .с. 16 т.1) згідно якого ОСОБА_5.з 19.06 по 27.06.08 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом гострий двохсторонній гайморит;
- Виписка з історії хвороби ( на.а.с. 17т.1) , згідно якої ОСОБА_5 перебував на лікуванні в протитуберкульозному санаторії з 14 квітня по 14 травня 2008року;
- Медична карта хворого на туберкульоз ( на а.с. 18) .згідно якої ОСОБА_5 проходив лікування в 2007 році;
- Копія листа з трудової книжки ( на а.с. 19 т.1) з записом про звільнення в зв»язку з систематичним порушенням працівником без поважних причин зобов»язань, покладених на нього трудовим договором;
- Лист ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»( на а.с. 20) про розрахунок заробітної плати ОСОБА_5;
- Виписка з протоколу засідання цехового комітету ГЗК «Укрмеханобр» ( на.а.с. 21,41 т.1) про дачу згоди на звільнення ОСОБА_5;
- Розпорядження № 93-к про припинення трудового договору від 11.07.2008 року ( на а.с 22 т.1) згідно якого ОСОБА_5 звільнено за ст.40 п.3 КЗпроП України;
- Посадова інструкція ( на а.с. 23 т.1) , згідно якої охоронник зобов»язаний добросовісно виконувати покладені зобов»язання , добросовісно нести по охороні об»єкту, особливо вночі та в погану погоду. В разі захворювання чи інших причин , які вимагають піти з об»єкту, повідомити начальника служби охорони і діяти по його розпорядженню, регулярно проводити обхід охороняємого об»єкту на протязі міни, виконувати правила, норми та інструкції по охороні праці та техніці безпеки;
- Розпорядження ( на а.с.40 т.1) згідно якого звільнено ОСОБА_5 за ст.40 п.3 КЗпро П України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов»язків займаної посади чи правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше приймались міри дисциплінарного чи громадського стягнення за погодженням з трудовим колективом;
- Звернення начальника ГЗК «Укрмеханобр»до профспілкового комітету за згодою про звільнення ОСОБА_5;
- Службова записка начальника караулу ОСОБА_6 від 03.07.2008року про негативну та зухвалу поведінку ОСОБА_5 на зборах в кінці зміни, прояв неповаги, не виконання вимог що до надання пояснень тощо;
- Висновок ЛКК ( на а.с. 45 т1),згідно якого ОСОБА_5 епідеміологічно не небезпечний;
- Лікарняні листи ОСОБА_5 ( на а.с. 46- 50 т.1), згідно яких останній лікарняний лист по 20.05.2008 року, в подальшому з інших лікарень;
- Розпорядження № 66-к від 02.07.2008 року про порушення трудової дисципліни на а.с. 51 т.1) згідно якого охороннику ОСОБА_5, який не пройшов медичне дослідження, чим порушив вимоги розпорядження № 126 від 15.05.2006 року « Про проведення медичного дослідження особам, виконуючим роботи з підвищеною небезпекою»оголосити догану та позбавити 100% премії за результатами роботи за липень 2008 року
- Подання ( на а.с. 52 т.1) про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- Доповідна записка начальника караулу ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_5 1.07.2008 року з 7.00 до 9.45 не пройшов медичний огляд, відмовлявся писати пояснювальну записку, чим зайняв годину робочого часу, команди бригадира ОСОБА_8 та самого ОСОБА_6 не виконує;
- Пояснювальна записка ОСОБА_5 ( на а.с. 54 т.1) про події 1.07.08 року, порушення його прав ОСОБА_6
- Службова записка ОСОБА_8 від 01.07.08р. ( а а.с. 54, 77т.1) , згідно якого ОСОБА_5, вийшовши на роботу з лікарняного не пройшов медичний огляд, відмовився писати пояснювальну записку; -
- Доповідна записка медсестри ОСОБА_11 ( на а.с. 56 т.1) . згідно якої 1.07.2008 року ОСОБА_5 не пройшов медичний огляд завчасно, пройшов в 9.45;
- Пояснювальна записка ОСОБА_5 від 03.07.2008 року( на а.с. 57 т.1), згідно якої він пройшов медобстеження в кінці зміни ;
- Розпорядження № 68-ку від 07.07.2008 року ( на а.с. 58 т.1) про оголошення догани ОСОБА_5 А порушення положення про нарядну систему ( самовільно залишив пост охорони ); -
- Службова записка ОСОБА_6 ( на а.с. 59,93 т.1) , про те, що ОСОБА_5 самовільно залишив пост охорони та перебував на КПП з 0.20 до 1.05, не попередивши начальника зміни;
- Акт ( на а.с.60 т.1), згідно якого ОСОБА_5 самовільно залишив пост охорони та перебував на КПП з 0.20 до 1.05, не попередивши начальника зміни, відмовився писати пояснювальну записку;
- Доповідні ОСОБА_9 (на а.с.61 т.1) , ОСОБА_10 (на а.с.62 т.1) ОСОБА_8 ( а а.с. 63 т.1) , про те, що ОСОБА_5 3.07.2008року залишив свій маршрут охорони без догляду, знаходився на КП фабрики до 1.05, відмовився писати пояснювальну записку;
- - пояснювальну записку ОСОБА_5 ( на а.с. 64 т.1) , згідно якої останній визнає, що самовільно залишив пост охорони, про те зробив це щоб поїсти, та перебував на КПП з 0.20 до 1.05, не попередивши начальника зміни;
- протокол засідання цехового комітету ГЗК « Укрмеханобр»первинної організації профспілки «Металургів та гірників України ЗАТ «ММК ім.Ілліча»( на а.с.78 т.1) згідно якого надано згоду на звільнення ОСОБА_5 ;
- довідку №182 від 12.09.2008року ( на а.с.79 т.1) згідно якої середньоденна заробітна плата ОСОБА_5 складає 7.22 гр-ні;
- характеристика на ОСОБА_5 ( на а.с. 80 т.1) .згідно якої останній характеризується як неврівноважена особа про те, що ОСОБА_5 самовільно залишив пост охорони та перебував на КПП з 0.20 до 1.05, не попередивши начальника зміни;
- про те, що ОСОБА_5 самовільно залишив пост охорони та перебував на КПП з 0.20 до 1.05, не попередивши начальника зміни;
- розпорядження № 154-к від 24.11.2006 року ( на а.с.82 т.1) про прийняття ОСОБА_5 на роботу охоронником 4 розряду;
- положення про Гірничо-збагачувальний комплекс (ГЗК) «Укрмеханобр»( на а.с. 8-88 т.1) згідно якого керівник ГЗК в межах своєї компетенції приймає на роботу, звільняє з роботи відповідних працівників ГЗК, приймає міри заохочення та накладає стягнення;
- Постанова профкому( на а.с.89,90 т.1 ) про надання профспілковим підрозділам повноважень профкому ;
- Правила внутрішнього трудового розпорядку ( на а.с. 95- 97) згідно якого грубість, приниження , сварка є дисциплінарним проступком
- Інструкцію про охорону праці ( на а.с. 124-127 т.1) згідно якого передбачено до початку зміни необхідно проходити медичний огляд
- Висновок ЛКК ( на а.с. 208 т.) згідно якого ОСОБА_5 перебував на амбулаторному лікуванні з 21.05.2008 року по 22.07.2008 року;
- Довідку ( на а.с. 214т.1) згідно якого середньомісячний заробіток ОСОБА_5 складає 1335 гр-н 70 коп.;
- Наказ по ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»( на а.с. 19 т.2) про зміну назву з ВАТ на ПАТ;
- розпорядження про проходження медичного огляду осіб, виконуючих роботи з підвищеною небезпекою ( на а.с. 78 т.2) згідно якого медичний огляд проводиться перед і по закінченню робочої зміни. Особи, що ухилились від медичного контролю притягати до відповідальностіі як порушників трудової дисципліни;
- перелік осіб, які підлягають медичному огляду (на а.с. 79 т.2) згідно якого охоронники підлягають медичному огляду;
- Службова записка ОСОБА_6.за20.03.2008р.(на а.с.80 т.2) про необхідність забезпечення переговорними засобами; -
- Службова записка (на а.с. 81) про придбання 5 рацій в квітні 2008 року;
- Довідку ( на а.с.82 т.2) про кількість та забезпечення переговорними засобами та раціями -72 шт. Службова записка від 30.06.2008 року;( на а.с. 8 т.2) про необхідність забезпечення охорони залізничних шляхів, стрілочних переводів особливо у нічний час ;
- Службова записка ( на а.с. 86 т.2) про проходження чергування та порядок відлучення з місця охорони для прийняття їжі;
Оцінивши докази суд критично відноситься на пояснення ОСОБА_5 як свідка та вважає, що не може прийняти його свідчення як докази, оскільки вони не базуються на письмових чи інших доказах та спростовуються службовими записками працівників ГЗК «Укрмеханобр»та поясненнями самого ОСОБА_5 Так в своїй пояснювальній записці ОСОБА_5 визнає той факт, що до початку роботи ( до отримання наряду) медичного огляду він не пройшов, позивач визнає, що він самовільно покинув об»єкт, який він охороняв та не повідомив про це керівника служби охорони. Суд встановив, що підприємство мало достатню кількість технічних засобів, визначений порядок отримання охоронниками технічних засобів,, тому посилання позивача про те, що йому не надали радію суд не приймає. Позивач визнає, що під час зборів він обурювався, зазначив при цьому, що його провокували на конфлікт, про те вказав, що збори були не в робочий час.
Суд не приймає виписку з трудової книжки ( на а.с. 18 т.1) як доказ, оскільки копія не завірена у відповідності до оригіналу, відсутні відомості кому належить трудова книжка, з якої зроблено витяг. Суд не приймає як доказ посилання відповідача на свідків, оскільки заяви, яка б відповідала вимогам ст. 136 ЦПК України позивач до суду не подавав.
Решту доказів суд вважає належними, допустими та приймає їх.
Вивчивши докази, суд встановив факт працевлаштування позивача ОСОБА_5 охоронником 4-го розряду ГЗК «Укрмеханобр»ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», факт неодноразового порушення позиваче трудових обов»язків охоронника та Правил внутрішнього трудового розпорядку ( не проходження медогляду 02.07.2008 року, самовільне залишення об»єкту, який він охороняв 03.07.2008 року та не належна, груба поведінка, відмова виконувати вимоги керівника в кінці зміни 03.07.2008 року. Кожне з порушень передбачене в нормативних документах підприємства як дисциплінарний проступок. ( розпорядження № 126 від 15.05.2006 року «Про проведення медичного огляду осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки», Правил внутрішнього трудового порядку, вимог Колективного договору, Інструкції про охорону праці. При накладенні стягнення відповідачем порушення вимог норм ст. 147, 147-8, 148, 149 КУпро П не порушено Відповідно до вимог ст. 150 КЗпро П України ОСОБА_5 дисциплінарне стягнення не оскаржував. ОСОБА_5 до комісії по трудовим спорам не звертався. Вимоги про скасування розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності вперше висунув в позовній заяві від 21.07.2010 року тобто в супереч вимогам ст. 225 КЗпро П України порушив 3-х місячний строк оскарження без поважних причин.
Позивач не надав суду доказів про те, що в ПАТ ««Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» комісію по трудовим спорам не обрано, а отже порушив вимоги ст. 232 КЗпро П України в частині вимог про відміну розпоряджень про накладення дисциплінарних стягнень.
Дослідивши докази суд встановив, що ОСОБА_5 тричі під ряд порушив трудову дисципліну, що суд може розглядати як неодноразове ( систематичне) порушення. За два попередні проступки позивачу призначалось покарання у вигляду догани. Підстав для скасування розпоряджень про накладення адміністративного стягнення суд не вбачає. Звільнення ОСОБА_5 було погоджено з компетентним профспілковим органом.
ОСОБА_5 в порушення вимог ст. 60 ЦПК України не надав суду доказів, які дали б підстави для задоволення його вимог.
Суд також не вбачає підстав для зміни формулювання причин звільнення ОСОБА_5 з займаної посади, вказане в перших позовних заявах. Заяву про відмову ( залишення без розгляду) зазначених вимог не подавав.
Звільнення відбулося згідно п.З ст. 40 КЗПП України проведено відповідно до вимог діючого законодавства.
Припущення позивача про те, що дії керівництва ГЗК «Укрмеханобр»носили навмисний характер і були направлені на порушення його конституційних прав є неправомірними та необґрунтованими. Посилання ОСОБА_5 на те, що відповідно до ст.20 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз»власник взагалі не мав права звільняти його з займаної посади, оскільки Позивач до теперішнього часу приймає таблетки, тобто як він вважає проходить лікування вдома, є хибним. Стаття 20 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз»передбачає, що вперше виявленим хворим на активні форми туберкульозу та хворим із рецидивом туберкульозу листок непрацездатності може видаватися на весь визначений лікарем період проведення основного курсу лікування. Хворим на туберкульоз у стані ремісії листки непрацездатності видаються на загальних підставах. На весь період лікування хворого на туберкульоз за ним зберігається місце роботи. Власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації усіх форм власності не має права звільнити працівника у зв'язку з його захворюванням на туберкульоз (Стаття 21 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз»). «Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», яка затверджена Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року N 455 встановлено порядок видачі листків непрацездатності в разі захворювання та травми. Пунктами 2.1., 2.15. вищезазначеної Інструкції передбачено, що листок непрацездатності у разі захворювання чи травми видається на весь період тимчасової непрацездатності, до її відновлення або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК), хворим на туберкульоз, психічні і венеричні захворювання листок непрацездатності видається лікарем відповідної спеціальності. З цього вбачається, що по закінченню тимчасової непрацездатності хворого йому видається листок непрацездатності, в якому зазначається дата початку та закінчення хвороби. Листок непрацездатності ОСОБА_5 по хворобі туберкульоз видано з 12.11.2007р. по 20.05.2008р. з вказівкою приступити до роботи 21.05.2008р., підтвердженням того, що Позивач має право працювати на посаді охоронця є наданий ним висновок ВКК №176 від 19.05.2008р.
Позивач не надав доказів причиненя йому моральної шкоди, провини відповідача та причинно -наслідкового зв»язку між причиненою моральною шкодою та винними діями відповідача.
Тому в задоволенні вимог ОСОБА_5 про поновлення його на роботі, зміну формулювання підстав звільнення, стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, відміні розпоряджень про притягнення до дисциплінарної відповідальності належить відмовити.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати відносно позовних вимог про поновлення на роботі та витрати на ІТЗ належить віднести за рахунок держави. При прийнятті позовної заяви ОСОБА_5 не сплатив держмито за позовними вимогами про зміну формулювання причин звільнення ( 8 гр-н 50 коп,, стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу 51 гр-ню, скасування розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності ( 8 гр-н 50 коп.) відшкодування моральної шкоди 8 гр-н 50 коп.) Тому суд вважає, що можливим стягнути з позивача на користь держави 76 гр-н 50 коп. судового збору
На підставі викладеного, керуючись ст. 147,147-1,148, 149, 150, 221, 231, 232, 237-1 КЗ про П України, ст. 88, 208, 213- 215 ЦПК України , суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про поновлення на роботі, зміни формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу, зміну формулювання причин звільнення скасування розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відшкодування моральної шкоди відмовити
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 76 гр-н 50 коп. судового збору.
Судові витрати відносно позовних вимог про поновлення на роботі віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом 10днів з моменту винесення апеляційною скаргою.
Головуючий суддя