Справа № 2-7/11
"02" червня 2011 р. Першотравенський міський суд Дніпропетровської області
в складі: головуючої судді Бондарьової Г. М.
при секретарі Кобкі Т.В.
за участю позивача ОСОБА_1,представника відповідача ОСОБА_2,третіх осіб ОСОБА_3,ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першотравенської центральної міської лікарні,третіх осіб Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Першотравенську,Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності про відновлення строку для звернення до суду, визнання рішення комісії з соціального страхування недійсним,визнання акту про нещасний випадок невиробничого характеру недійсним,зобов»язання скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1,
22 жовтня 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом,з врахуванням його доповнень від 15 квітня 2009 року, до Першотравенської центральної міської лікарні,третіх осіб Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Першотравенську,Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності про визнання рішення комісії з соціального страхування недійсним,визнання акту про нещасний випадок невиробничого характеру недійсним,зобов»язання скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те,що рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 08 травня 2007 року було зобов»язано Першотравенську міську лікарню укласти з ОСОБА_1 трудовий договір про роботу на посаді лікаря-терапевта терапевтичних територіальних дільниць терапевтичного відділення поліклініки Першотравенської міської лікарні з 22 вересня 2006 року та допустити її до роботи на вказаній посаді,допустивши рішення суді в цій частині до негайного виконання.
08 травня 2007 року приблизно о 15 годині вона звернулася до старшого інспектора відділу кадрів Першотравенської центральної міської лікарні ОСОБА_5 з вказаним рішенням суду для його негайного виконання,тобто фактично знаходилася з відповідачем у трудових відносинах.
Старший інспектор відділу кадрів надала їй наказ про прийняття її на роботу з 22 вересня 2006 року для ознайомлення,вона його підписала,надала інспектору свою трудову книжку для внесення запису про прийняття її на роботу.На її вимогу щодо внесення запису у журнал реєстрації трудових книжок стосовно прийняття її трудової книжки та її підпису в журналі про те,що дійсно надала трудову книжку,ст..інспектор відділу кадрів лікарні ОСОБА_5 відреагувала неадекватно,стала погрожувати їй,висловлюватися образними словами,потім схватила вазу з робочого столу,замахнулась на неї.Вона зіскочила зі стільця,на якому сиділа та побігла до вхідних дверей з кабінету,в цей час відчула удар по голові в області потилиці.Удар ст..інспектор відділу кадрів ОСОБА_5 нанесла їй телефонною трубкою від радіотелефону.
Вказані події проходили у 15 годин 15 хвилин ,а в 15 годин 40 хвилин вона звернулася за медичною допомогою до лікаря-хірурга.В неї була виявлена ушиблена рана у області потилиці,з якої текла кров.Їй було надано необхідну допомогу,в цей же день вона була оглянута лікарем невропатологом,терапевтом.
Увечері стан її здоров»я погіршився ,вона вимушена була викликати швидку допомогу.
З 10 травня 2007 року по 30 травня 2007 року вона знаходилася на лікарняному,проходила лікування на стаціонарному відділенні 16-ї міської лікарні міста Дніпропетровська з діагнозом :ЗЧМТ,струс головного мозку.
04 червня 2007 року вона надала заяву на ім»я головного лікаря Першотравенської міської лікарні про розслідування нещасного випадку,який стався 08 травня 2007 року з вини працівника лікарні ОСОБА_5 та надання пояснення стосовно даних подій.
06 червня 2007 року комісія Першотравенської міської лікарні у складі голови комісії інженера з техніки безпеки ОСОБА_7,членів комісії в.о. головного лікаря поліклініки ОСОБА_8,представника профспілки ОСОБА_9 склали акт № 7 форми НТ про нещасний випадок невиробничого характеру.
В акті вказано,що нещасний випадок визнати не виробничим,тому що відсутні свідки події,потерпіла не виконувала свої трудові обов»язки,особисті мотиви випадку,посилаючись на п.16 Положення № 1112 від 25.08.2004 року та на Положення № 270 від 22.03.2001 року «Про порядок розслідування та обліку нещасних випадків».
З даним висновком комісії з розслідування нещасного випадку вона не згодна,вважає,що вона знаходилася на вказаний момент 08 травня 2007 року в трудових відносинах,відсутність свідків події нещасного випадку не є підставою для визнання такого випадку невиробничим,випадок стався на робочому місці у Першотравенській міській лікарні після допущення її до роботи на посаді лікаря ,видання наказу про прийом її на роботу з 22 вересня 2007 року,негативна поведінка ст..інспектора відділу кадрів,яка привела до нещасного випадку-травми її голови,ґрунтувалася не на особистих мотивах,а саме стосовно поновлення її судом на робочому місці,тобто мотив її поведінки був пов»язаний з виробництвом.
Вважає,що акт № 7 від 06 червня 2007 року не відповідає вимогам закону та обставинам справи.
після отримання акту від 06 червня 2007 року стан її здоров»я погіршився.Для неї відмова відповідача у визнання випадку виробничим була психологічною та моральною травмою.
07 червня 2007 року у зв»язку з погіршенням стану здоров»я унаслідок отриманої ЧМТ 08 травня 2007 року до лікаря невропатолога,який призначив їй лікування медикаментами амбулаторно,з 07 червня 2007 року по 20 червня 2007 року вона проходила курс лікування.
28 червня 2007 року вона проходила обстеження у лікаря терапевта у зв»язку з хворобою серця,вона пройшла кардіограму,була виявлена негативна динаміка серця,її було направлено на госпіталізацію в Першотравенську лікарню,але вона попросила направити її в обласний діагностичний центр,але їй було відмовлено у зв»язку з протипоказаннями до тривалого пересування.Їй було призначено лікування медикаментами.В липні 2007 року видано направлення до обласного діагностичного центру на консультацію у кардіолога,бо стан здоров»я не змінився.20 липня 2007 року вона була на консультації у кардіолога ОДЦ який направив її на госпіталізацію в кардіологічне відділення ОДЦ на 06.08.2007 року. 15.08.2007 року,17 .08.2007 року вона була обстежена лікарем терапевтом у зв»язку з підвищенням артеріального тиску та алергічною реакцією невстановленого ґенезу.
Їй було призначено лікування.
З 14 вересня 2007 року 28 вересня 2007 року вона знаходилася на стаціонарному лікування лікарні №15 міста Дніпропетровська стосовно погіршення стану здоров»я унаслідок отриманої ЧМТ 08 травня 2007 року.
В жовтні вона зверталася до лікаря терапевта у зв»язку з виниклими болями у нирках.
У зв»язку з вказаними обставинами позивачка вважає,що нею пропущено з поважних причин трьохмісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав.
Крім того,позивачка вважає,що рішення комісії з соціального страхування Першотравенської міської лікарні від 22 листопада 2007 року про визнання причини непрацездатності в листку непрацездатності на її ім»я серії ААС № 391358 код 4,пов»язану з виробництвом такими,що не відповідають дійсності не відповідає вимогам закону,оскільки згідно діючих норм закону та відомчих інструкцій причини звільнення від роботи виправленню не підлягають.
Позивачка вважає,що висновок повторної комісійної судово-медичної експертизи Київського обласного бюро СМЕ від 04 лютого 2011 року ,яке на її думку рівнозначне висновку Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України,від проведення експертизи в якому вона відмовилася із-за тривалого терміну проведення в ньому експертизи,а також відмовляється від її проведення з тих же причин на даний час,підтверджено спричинення їй тілесних ушкоджень в адмінкорпусі лікарні 08 травня 2007 року при обставинах на які вона вказує,факт нещасного випадку з нею в адмінкорпусі лікарні уже підтверджено лікарнею складеним актом невиробничого характеру,вона не претендує на встановлення факту нещасного випадку з нею,предметом її вимог є визнання вказаного акту невиробничого характеру недійсним та зобов»язання відповідача скласти акт по формі Н-1.
На її звернення до відповідного органу Держнаглядохоронпраці-територіальному управлінню Держгіпромнагляду по Дніпропетровській області від 17 грудня 2010 року щодо незгоди з висновком з розслідування нещасного випадку,який стався з нею 08.05.2007 року їй надано відповідь від 29 грудня 2010 року про вирішення поставлених нею питань судом.
Позивачка просить суд відновити строк для звернення до суду з позовом про визнання акту про нещасний випадок невиробничого характеру недійсним,визнати акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 06.06.2007 року недійсним,зобов»язати відповідача скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1,який стався 08.05.2007 року в кабінеті старшого інспектора відділу кадрів Першотравенської міської лікарні з ОСОБА_1 та визнати рішення комісії з соціального страхування Першотравенської центральної міської лікарні від 22 листопада 2007 року недійсним.
Представник відповідача у справі Першотравенської центральної міської лікарні позов ОСОБА_1 не визнала у повному обсязі,посилаючись на те,що позивачкою пропущено без поважних причин трьохмісячний строк для звернення до суду,ствердження позивачки про те,що 08 травня 2007 року приблизно о 15 годині вона отримала удар по голові в області потилиці в кабінеті відділу кадрів адміністративного корпусу лікарні від удару старшим інспектором відділу кадрів ОСОБА_5телефонною трубкою від радіотелефону вважає безпідставним,оскільки дійсно ОСОБА_1 08 травня 2007 року приблизно о 15 годині з»явилась до відділу кадрів лікарні з рішенням суду про прийняття її на роботу,жодний із співробітників адміністративного корпусу та лікарні в цілому не був свідком події,а саме нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 у адміністративному корпусі лікарні,але існують свідки,що ОСОБА_1 08 травня 2007 року знаходилась в адміністративному корпусі лікарні у край істеричному стані на відміну від співробітників адмінкорпусу,після того як вона влаштувала «сцену»,стосовно нанесення їй тілесних ушкоджень,вона на протязі 5 хвилин заспокоїлася,ознайомилась із записом у трудовій книжці та самостійно,без допомоги сторонніх осіб швиденько побігла у бік поліклініки.Жодних наочних ознак тілесних ушкоджень /крові/ у ОСОБА_1 не було.У поліклініці,приблизно о 15 годині 30 хвилин позивачка у доброму гуморі розмовляла із заступником головного лікаря з поліклінічної роботи ОСОБА_10 щодо негайного розпочинання роботи,а вже о 15 годині 40 хвилин ОСОБА_1 знаходилася на прийомі у лікаря-хірурга ОСОБА_11 з посиланням на тілесні ушкодження.Лікар-хірург зробив запис,що стан задовільний без особливостей,у потиличній області забита рана5х5мм;лікар-невропатолог ОСОБА_12 даних щодо струсу мозку не виявив;рентгенограма черепу виключає травматичні зміни.
Вказане повністю спростовує ствердження позивачки у судовому засіданні при розгляді справи 05 лютого 2007 року про те,що вона залишила адміністративний корпусу з раною на голові,з допомогою сторонніх осіб дісталася до поліклініки де звернулася до лікаря-хірурга за медичною допомогою.
Всі вище перелічені факти свідчать про те,що тілесних ушкоджень у адміністративному корпусі 08 травня 2007 року ОСОБА_1 не отримувала.
Оскільки 04 червня 2007 року ОСОБА_1 звернулася до адміністрації лікарні з приводу розслідування нещасного випадку,в лікарні була створена комісія з розслідування ,на підставі розслідування якої було 06 червня 2007 року затверджено акт про нещасний випадок невиробничого характеру №7,яким з врахуванням наданих ОСОБА_1 лікарняних листків непрацездатності з приводу лікування черепно-мозкової травми,було визнано травму ОСОБА_1 такою,що не пов»язана з виробництвом,де обставини травмування вказані зі слів самої ОСОБА_1,а оскільки свідків та інших доказів травмування ОСОБА_1саме в адміністративному корпусі лікарні в кабінеті відділу кадрів, не було,травму визнано невиробничою ,про що складено відповідний акт згідно Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру лише на підставі лікарняних листків непрацездатності про лікування ОСОБА_1 від травми.
Вважає також безпідставними вимоги ОСОБА_1 в частині її позовних вимог про визнання рішення комісії з соціального страхування лікарні від 22 листопада 2007 року зміну коду № 4-виробнича травма на код № 5 -невиробнича травма в лікарняному листу непрацездатності 391358,оскільки згідно рішення вказаної комісії від 22 листопада 2007 року комісія не змінювала код в лікарняному листку ,а згідно вимог закону за відсутності акту форми Н-1 у ОСОБА_1 ,а також те ,що код 4 як виробнича травма поставлений в листку непрацездатності зі слів ОСОБА_1,прийняла обґрунтоване рішення про визнання причини непрацездатності у лікарняному листі серії ААС № 391358-нещасний випадок на виробництві та його наслідки/4/-визнати таким,що не відповідає дійсності та призначити допомогу з тимчасової втрати працездатності в розмірі 100% за 11 робочих /календарних/ днів ОСОБА_1 за рахунок коштів фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Представник відповідача вважає наявні у справі висновки судово-медичних експертиз Дніпропетровського ОБЛСМЕ та Київського облСМЕ ,як рівнозначних судово-медичних експериз,мають суттєві суперечності,які можливо було б вирішити лише проведенням судово-медичної експертизи в Головному бюро судово-медичної експертизи МОЗ України,куди призначалася повторна комісійна експертиза від проведення якої позивачка відмовилася і відмовляється на даний час.Крім того,вважають ,що позивачкою заявлення позову є передчасним,оскільки нею порушено встановлений законом спеціальний порядок оскарження порядку розслідування нещасних випадків та складеного акту невиробничого характеру,просить у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Першотравенську вважає позов ОСОБА_1 необґрунтованим та передчасним з тих же підстав,на які посилається представник відповідача.
Представник третьої особи у справі Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності вважає позов ОСОБА_1 необґрунтованим з тих же підстав на які посилається представник відповідача,вважає що комісія із соціального страхування Першотравенської ЦМЛ 22 листопада 2007 року прийняла правомірне рішення,визнавши причину непрацездатності у лікарняному листі № 391358 -нещасний випадок на виробництві та його наслідки/4/ таку,що не відповідає дійсності та призначила допомогу з тимчасової непрацездатності в розмірі 100% за 11 робочих днів ОСОБА_1 за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності згідно вимог чинного законодавства,оскільки у вказаному лікарняному листі кодування/4/вказано зі слів ОСОБА_1,а оскільки на момент оплати лікарняного листка акт форми Н-1 про її травмування на виробництві відсутній,то підстав для його оплати як за виробничу травму за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не було. Комісія із соціального страхування не вносила виправлень чи змін до лікарняного листка,а лише вирішила питання оплати лікарняного листка непрацездатності за рахунок фоштів Фонду тимчасової втрати працездатності згідно вимог чинного законодавства,оскільки акт форми Н-1 відсутній і підстав для іншої оплати вказаного листка непрацездатності не має.
Вислухавши пояснення сторін,свідків,дослідивши матеріали справи суд вважає встановленими слідуючі обставини та відповідні їм правовідносини:
Відповідно до п.п.1 , 7 ,13 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків,професійних захворювань і аварій на виробництві,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1112 від 25 серпня 2004 року- розслідування та ведення обліку нещасних випадків,що сталися на підприємствах установах,організаціях проводиться у разі раптового погіршення стану здоров»я працівника ,одержання ними поранення,травми,у томі числі внаслідок тілесних ушкоджень,заподіяних іншою особою,що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення на іншу/легшу/ роботу не менш як на один робочий день.
За результатами розслідування комісією складається акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 2 у трьох примірниках,а також акт про нещасний випадок,пов»язаний з виробництвом за формою Н-1 згідно з додатком 3 у шести примірниках,якщо цей нещасний випадок визнано таким,що пов»язаний з виробництвом,або акт про нещасний випадок,не пов»язаний з виробництвом,за формою НПВ згідно з додатком 4,якщо цей нещасний випадок визнано таким що не пов»язаний з виробництвом ,і передаються на затвердження роботодавцю.
Відповідно до п.п.1,2,4,11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру,затвердженого постановою КМУ від 22 березня 2001 року № 270 з послідуючими змінами та доповненнями нещасні випадки,які сталися з працюючими особами,розслідуються комісією,утвореною організацією,де працює потерпілий,у складі голови комісії-посадова особа,яку визначає керівник організації,і членів комісії-керівника відповідного структурного підрозділу,представника профспілкової організації,членом якої є потерпілий,або уповноваженого трудового колективу,якщо потерпілий не є членом профспілки.
Факт ушкодження здоров»я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад.
Документом,який підтверджує ушкодження здоров»я особи,є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу.
Рішення щодо розслідування нещасного випадку приймається керівником організації на підставі звернення потерпілого,листка непрацездатності або довідки лікувального-профілактичного закладу.
Розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 календарних днів після утворення комісії.У разі потреби цей термін може бути продовжений керівником органу/організації/,який призначив розслідування.
За результатами нещасного випадку складається акт за формою НТ/невиробничий травматизм/ згідно з додатком 3 до Порядку,який затверджується керівником органу/організації/,що проводив розслідування.
Як вбачається з пояснень сторін та матеріалів справи на підставі заяви ОСОБА_1 від 04 червня 2007 року на ім»я головного лікаря Першотравенської центральної міської лікарні/надалі ЦМЛ/ про її травмування ,що пітверджувалось листками непрацездатності з міської лікарні № 16 міста Дніпропетровська про знаходження ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні вказаної лікарні з 10 травня 2007 року до 18 травня 2007 року та на амбулаторному лікуванні по 30 травня 2007 року з заключним діагнозом ОЗЧМТ, струс головного мозку наказом головного лікаря було створено комісію з розслідування в складі голови-інженера з техніки безпеки лікарні ОСОБА_7,представника профспілки ОСОБА_9,заступника головного лікаря з поліклінічної роботи ОСОБА_8,яка провела розслідування 05 червня 2007 року і за його результатами було складено Акт розслідування нещасного випадку форми Н-5 ,в якому відзначено в розділі 3-Обставини ,за яких стався нещасний випадок-зі слів потерпілої знаходилася у кабінеті ст..інспектора відділу кадрів для оформлення документів з прийняття на роботу/рішення суду/у потерпілої виникла суперечка з інспектором відділу кадрів,зі слів потерпілої ст..інспектор відділу кадрів замахнулася на неї вазою,яка стояла на столі від чого потерпіла піднялася зі стільця на якому сиділа біля столу ст..інспектора відділу кадрів.коли побігла до дверей із кабінету відчула удар по голові телефонною трубкою.При цьому свідків події не було нанесення пошкоджень іншою особою.
Причиною нещасного випадку вказано протиправні дії іншої особи/зі слів потерпілої/.
За висновками вказаного розслідування у розділі 6. акту форми Н-5 вказано -нещасний випадок визнати не виробничим,тому що :1.відсутні свідки події:2.потерпіла не виконувала своїх трудових обов»язків;3.особисті мотиви/п.16 пост.№ 112 від 25.08.04р/
За висновком комісії розслідування згідно акту форми Н-5 визнано нещасний випадок не вважається пов»язаним з виробництвом,не підлягає обліку,складається акт за формою НТ/невиробничий травматизм/пост.№270 від 22.03.2001 року «Порядок розслідування та обліку н/випадків/.
На підставі вказаного акту розслідування нещасного випадку від 05 червня 2007 року форми Н-5 вказаною комісією було складено Акт форми НТ № 7 про нещасний випадок невиробничого характеру зі стислим викладом обставин нещасного випадку зі слів потерпілої,тих же ,з тих же причин та тих же наслідків,що зазначені в акту форми Н-5.
Вказані Акти форми Н-5 та форми НТ № 7 від 05 червня 2007 року затверджені головним лікарем лікарні 06 червня 2007 року.
Свідок у справі ОСОБА_7 показала суду,що вона була головою комісії з рослідування нещасного випадку на підставі заяви ОСОБА_1про нещасний випадок з нею від 08 травня 2007 року.
В ході розслідування ними не була встановлено та обставина,що ОСОБА_1 отримала травму 08 травня 2007 року в кабінеті відділу кадрів адміністративного корпусу лікарні.Але оскільки ОСОБА_1рішенням суду від 08 травня 2007 року зобов»язано лікарню прийняти на роботу ОСОБА_1 з 22 вересня 2006 року,тобто вона знаходилася в трудових відносинах з лікарнею,а також тому,що ОСОБА_1 було надано листок непрацездатності №356843 з 16 міської лікарні міста Дніпропетровська про знаходження ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з 10 травня 2007 року по 18 травня 2007 роу з приводу черепно-мозкової травми вони згідно вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру зобов»язані були розслідувати нещасний випадок з ОСОБА_1 на підставі лише листка непрацездатності.
А оскільки достовірних даних травмування ОСОБА_1 в адміністративному корпусі лікарні не встановлено,вони склали акт форми НТ -невиробничого характеру,в якому обставини травмування вказали зі слів потерпілої,не стверджуючи їх достовірність,оскільки на інші обставини потерпіла не вказувала.
ОСОБА_7 також показала суду,що 08 травня 2007 року біля 15 годин вона знаходилась в адміністративному корпусі лікарні в своєму кабінеті,почула шум,крик,вийшла із кабінету і побачила ОСОБА_1,яка стояла на порозі біля приоткритих дверей кабінету старшого інспектора відділу кадрів і кричала,ОСОБА_1 була збуджена, нервова,розчервоніла.Було зрозуміло з її криків,що вона прийшла з рішенням суду про прийом на роботу.
Телефонна трубка телефону у кабінеті ОСОБА_5 знаходилася на телефоні.
На запитання в судовому засіданні ОСОБА_1 чи була на її,ОСОБА_1 руках кров,свідок ОСОБА_7 показала,що ніякої крові на ОСОБА_1 вона не бачила,тим більше на її руках,оскільки та в її присутності ще розписувалася в бумагах в кабінету відділу кадрів.ОСОБА_1 була збуджена,знервована.
Вона сказала,що її вдарила телефонною трубкою.
На шум та крики вийшли в коридор замглавлікаря ОСОБА_13 та юрист лікарні ОСОБА_2,потім в коридор зайшла головний лікар ОСОБА_14Хто із них де стояв вона не пам»ятає.
Вона бачила,що ОСОБА_1 в коридорі ще розмовляла з головним лікарем ОСОБА_14
Потім ОСОБА_1покинула адміністративний корпус сама без сторонньої допомоги,крові та інших ознак тілесних ушкоджень на ній не було як і скарг на це.
Свідки у справі ОСОБА_8,ОСОБА_9 показали суду,що були членами комісії з розслідування нещасного випадку з ОСОБА_1 на підставі лікарняного листка та проведеного розслідування було складено акт форми НТ невиробничого характеру,оскільки доказів травмування ОСОБА_1 в адміністративному корпусі лікарні встановлено не було.
Свідок у справі ОСОБА_14 показала суду,що 08 травня 2007 року приблизно до 16 годин вона зайшла в адмінкорпус лікарні,де в коридорі ОСОБА_1 сказала,що її поновили на роботі,вона їй сказала йти в поліклініку до завідуючого ОСОБА_10 та приступайте до роботи.ОСОБА_1 була задоволена,що її поновили на роботі,крові чи інших тілесних ушкоджень вона на ній не бачила,та їй на це не скаржилася.ОСОБА_1 пішла своїм ходом без сторонньої допомоги з адмінкорпусу.
Коли появився листок непрацездатності від 16 міської лікарні міста Дніпропетровська з 10 травня 2007 року про лікування ОСОБА_1 від черепно-мозкової травми та заява ОСОБА_1 про розслідування травми,вона видала наказ про створення комісії з розслідування,яка таке розслідування провела та надано до неї акт форми НТ-невиробничого характеру,який вона як головний лікар затвердила 06 червня 2007 року.
Свідок у справі ОСОБА_13 показав суду,що 08 травня 2007 року біля 15 години 20 хвилин він почув в кабінеті відділу кадрів,який знаходиться майже проти його кабінету шум та крики,заморився слухати і втрутився в цю справу.Коли він зайшов до кабінету відділу кадрів ОСОБА_5 сиділа за своїм столом,а лікар ОСОБА_1 стояла напроти і вигукувала,що ОСОБА_5 не робить те,що потрібно,не дає розписку.А де ОСОБА_1 там завжди скандал.ОСОБА_1 була збуджена,знервована.Він сказав ОСОБА_1 якщо не задовольняє результат-звертайтеся до головного лікаря.Вона на нього не відреагувала.Він сказав що визве міліцію,якщо вона не припинить.Він дав вказівку юристу лікарні зайти до кабінету відділу кадрів,після чого пішов до свого кабінету,в кабінету відділу кадрів все затихло в коридорі. Уточнив,коли він вийшов з кабінету і побачив ОСОБА_1,яка зараз же пішла в кабінет відділу кадрів.Він пішов туди і вона там сказала йому що її вдарили трубкою телефону по голові ОСОБА_5.А ОСОБА_5 сказала,що ОСОБА_1 її ображає і заважає їй оформленню документів і вона попросила запросити до кабінету свідка,він дав вказівку юристу,який зайшов до кабінету і в подальшому там був.Скарг зі сторони ОСОБА_1 на здоров»я не було слідів крові чи інших ушкоджень не було.
Свідок у справі ОСОБА_15 суду показала,що вона працює мед регістратором у лікарні і після обіду бачила як ОСОБА_1 йшла від адмінкорпусу лікарні до корпусу поліклініки,вона була без сторонньої домоги,йшла нормально.
Свідок у справі ОСОБА_10 суду показав,що 08 травня 2007 року після 15 годин до нього звернулася ОСОБА_1 з повідомленням що приступає до роботи,просила відкрити двері кабінету,ніяких скарг з приводу стану здоров»я від неї не було,виглядала вона нормально,в поліклініку зайшла сама без допомоги.Він пішов до сестри хазяйки за ключами,був відсутній хвилин 15-20,коли повернувся шукав ОСОБА_1,заглянув в кабінет № 39 там її не було,вона була в кабінеті у лікаря-хірурга Ляшенка,була в нормальному стані,ніяких прохань не було,йому вона про травму нічого не говорила.
Свідок у справі ОСОБА_11 суду показав,що він працює лікарем-хірургом в міській лікарні. 08 травня 2007 року до нього звернулася ОСОБА_1.о 15 годин 40 хвилин зі скаргою на рану в області потилиці,тошноту ,рвоту.Він оглянув ранку розміром до пів сантиметра,провів туалет ранки.
Він зробив відповідний запис в амбулаторній карточці ОСОБА_1,рекомендував рентгенограму черепа та консультацію у невропатолога ,для видачі лікарняного листка непрацездатності підстав не вбачав.
Свідок у справі ОСОБА_12показав суду,що 08 травня 2007 року приблизно о 16 годині він оглядав ОСОБА_1 як лікар-невропатолог зі скаргами на рану в області потилиці,яка була вже оброблена лікарем-хірургом,тошноту,слабкість.На момент огляду переконливих даних про струс головного мозку не виявлено,діагноз черепно-мозкова травма не був встановлений,було рекомендовано рентгенограму черепа та консультація терапевта.
Струс головного мозку проявляється функціональними розладами напротязі доби з моменту травми,потім вони практично в усіх випадках відновлюються,залишається вегетативно-судинний синдром та астеноневротичний синдром без очагової симптоматики.
Свідок у справі ОСОБА_5 показала суду,що вона працює старшим інспектором кадрів Першотравенської міської лікарні,де лікарем працювала ОСОБА_1Потім ОСОБА_1 звільнилася з роботи як сумісник,та подала заяву про прийом на роботу в чому їй було відмовлено адміністрацією у зв»язку з небажанням ОСОБА_1 пройти медичну комісію.ОСОБА_1 не погодилася з відмовою адміністрації лікарні в прийомі її на роботу,тому звернулася до суду рішенням якого від 08 травня 2007 року було зобов»язано заключити трудовий договір з ОСОБА_1 з 22 вересня 2007 року.З моменту коли ОСОБА_1 не прийняли на роботу вона на протязі восьми місяців стала проклинати її ОСОБА_5 та членів її сім»ї та ображати,але конкретних дій не застосовувала.
08 травня 2007 року ОСОБА_1 біля 15 годин ОСОБА_1 прийшла з рішенням суду про прийом її на роботу на посаду лікаря терапевта з вимогою прийняти її на роботу,ображаючи її ОСОБА_5,принижуючи її гідність,виражаючись при цьому нецензурною лайкою.Вона попросила ОСОБА_1 зупинитися її ображати,оскільки вона їй нічого поганого не зробила,а також намагалася її заспокоїти.Але ОСОБА_1 продовжувала її ображати.ОСОБА_1 двічі вдарила її по обличчю рішенням суду,потім в істериці зіскочила зі стула і стала кричати,що ніби-то вона,ОСОБА_5, вдарила її телефоном по голові і побігла до дверей,яка була приоткрита.Потім в кабінет зайшов зам.головного лікаря ОСОБА_13 і також зробив їй попередження,тоді вона заспокоїлася і припинила скандал.Потім до кабінету зайшла юрист лікарні ОСОБА_2.
Коли ОСОБА_1 знаходилася в кабінеті відділу кадрів то ніхто її,в тому числі вона,ОСОБА_5, не ображав і фізичного насилля до неї не застосовував.
Пізніше їй стало відомо,що крики та образи ОСОБА_1 чули та бачили інші працівники лікарні,зокрема ОСОБА_7,ОСОБА_16
Після того як ОСОБА_1 вийшла вона,ОСОБА_5, відчула погіршення стану здоров»я і намагалася заспокоїтися за допомогою медичних препаратів,на деякий час від яких їй стало легше,але по дорозі додому стан здоров»я погіршився і вона звернулася на прийомний покій лікарні міської лікарні,де їй була надана медична допомога з приводу гіпертензивного неускладненого кризу,оскільки підвищенням артеріального тиску вона до цього не страдала.
Свідок у справі ОСОБА_16 суду показав,що 08 травня 2007 року він біля 15 годин прийшов в адміністративний корпус лікарні,хотів зайти до кабінету відділу кадрів у зв»язку з особистою необхідністю.Доходячи до дверей кабінету він почув з кабінету крики через приоткриті двері.Відчинивши двері він побачив ,що ОСОБА_1 свариться з ОСОБА_5ОСОБА_1 в грубій формі,виражаючись нецензурно тикала в обличчя ОСОБА_5 бумаги.
Він вирішив не заходити до кабінету та пішов з адмінкорпусу,але коли їхав на автомобілі додому,бачив що ОСОБА_1 самостійно без сторонньої допомоги спокійно йшла від адмінкорпісу лікарні в напрямку поліклініки.
По дорозі додому він побачив біла магазину АТБ ОСОБА_5,з вигляду якої він зрозумів,що їй погано,запропонував свою допомогу та відвіз її на прийомний покій лікарні.
В процесі цього ОСОБА_5 розповідала,що ОСОБА_1 проклинала та ображала її,тикала в обличчя рішення суду про прийом на роботу.
Із наданих суду ксерокопій виписок із амбулаторної карточки ОСОБА_1 вбачається,що вона була оглянута хірургом лікарні ОСОБА_11 08 травня 2007 року зі скаргами на наявність ушибленої/забійної/ рани в області потилиці,тошноту ,рвоту,зі слів ОСОБА_1 травма хуліганська 08 травня 2007 року.Виявлено в потиличній області забійну рану 0,5х0,5 см,проведену її обробку,з діагнозом забійна рана голови рекомендовано рентгенограму черепа,огляд невропатолога.
Із ксерокопії амбулаторного запису невропатолога від 08 травня 2007 року в 16 годин 05 хвилин вбачається,що ОСОБА_1 мала скарги на головний біль,тошноту ,слабкість,наявність забійної рани на голові,наявності гематоми.
В результаті огляду переконливих даних про струс головного мозку не виявлено,рекомендовано рентгенограму черепа в 2-х проекціях ,направлена на прийомний покій лікарні для огляду терапевтом.
Із наданої суду ксерокопії запису в амбулаторній карточці ОСОБА_1 вбачається,що 08 травня 2007 року вона звернулася на прийомний покій лікарні о 17 годині 20 хвилин зі скаргами на головокружіння,головний біль,тошноту,де їй зміряно артеріальний тиск,який становив 180/120,де їй вказано діагноз:гіпертонічна хвороба 11 ст.Астеноневротичний синдром?.
Із акту судово-медичного дослідження/обстеження/ ОСОБА_1 від 05 червня 2007 року № 308 вбачається,що згідно медичної карти стаціонарного хворого № 3529/547 16-ї міської лікарні міста Дніпропетровська 1-хірургічного відділення вбачається ,що ОСОБА_1 поступила в 1-е хірургічне відділення 10 травня 2007 року о 10 годині 40 хвилин і оглянута черговим хірургом зі скаргами на головний біль,біль у місці ушибу,головокружіння,тошноту,загальну слабкість,шаткість при ходьбі,на тремтіння рук.
При обстеженні інших слідів травми у вигляді гематом чи пошкоджень костей не виявлено.Вказано діагноз: ОЧМТ,ушиби м»яких тканин голови,струс головного мозку.
За висновком судово-медичного дослідження ОСОБА_1 встановлено,що у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми,супроводжуючої забійною раною потиличної області,струсом головного мозку.
За висновком комісійної судово-медичної експертизи № 91 від 09 червня 2010 року Дніпропетровського ОКЗ «Бюро судово-медичної експертизи»:
- на підставі наданої медичної документації за період часу до 08 травня 2007 року у ОСОБА_1 мали місце наступні хронічні захворювання:
-ішемічна хвороба серця:стенокардія напруги,функціональний клас 2-3,кардіосклероз атеросклеротичний,порушення ритму за типом екстрасистоліїї,порушення кровообігу 11 ст.Гіпертонічна хвороба 11 ст,гіпертензивне серце.
Дисциркуляторна енцефалопатія 11 ст.Хронічна венозна недостатність;
-хронічний калькульозний холецистит,хронічний панкреатит,сечокам»яний діатез,хронічний цисти;
-деформуючий остеоартроз колінних і гомілкових суглобів.Розповсюджений остеохондроз хребта;
-за даними наданої амбулаторної картки станом на 08.05.07р при зверненні в поліклініку Першотравенської міської лікарні була зафіксована наявність забійної рани 0,5х0,5см в потиличній області.Будь-які об»єктивні ознаки закритої черепно -мозкової травми,струсу головного мозку на період звернення відсутні.
Визначити механізм виникнення вказаного тілесного ушкодження можливо під час проведення відтворення обстановки та обставин подій за участю судово-медичного експерта.
Враховуючи скарги хворої на час звернення 08.05.2007 року дані об»ективного обстеження/високі цифри артеріального тиску/,вірогідно,що хворобливий стан був обумовлений наявною у потерпілої серцево-судинною патологією,який безумовно потребував надання їй медичної допомоги.
-на час звернення за медичною допомогою 10.05.07р у потерпілої мали місце перелічені вище хронічні захворювання.Об»єктивні дані за діагноз: «закрита черепно-мозкова травма,струс головного мозку»-відсутні.
Діагноз,що було встановлено під час перебування на лікуванні в 16-й міській лікарні м.Дніпропетровська з 10.05.07р по 18.05.07р базується лише на скаргах хворої.Окрім того,в вказаній історії хвороби маються численні виправлення та невідповідності,як то,стосовно наявності тілесних ушкоджень/в історії хвороби відсутні будь-які посилання на тілесні ушкодження у потиличній ділянці голови/,,так і стосовно неврогічної симптоматики.Причини наявності вказаних виправлень та невідповідностей експертній комісії невідомі.У зв»язку з чим,визначитись із можливістю виникнення виявленого 08.05.07р ушкодження за даними медичної документації 16-ї міської лікарні,можливо після проведення необхідних слідчих дій.
/том.2 а.с.99-119/.
В судовому засіданні 27 липня 2010 року позивачка ОСОБА_1 надала клопотання про невідповідність показань свідка ОСОБА_12 відносно тривалості мозкової симптоматики хворих при струсі головного мозку,які суперечать протоколу надання медичної допомоги хворим зі струсом головного мозку ,затвердженого наказом МОЗ України від 25.04.2006 року № 245,та підтримала надане до суду 14 липня 2010 року письмове клопотання про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи,проведення якої доручити Запоріжському обласному СМЕ або бюро СМЕ при Головному управлінні охорони здоров»я Міністерства охорони здоров»я України,посилаючись на те,що висновок комісійної судово-медичної експертизи Дніпропетровського облСМЕ є необґрунтованим та таким ,що суперечить наявним медичним документам,наданим для проведення експертизи,викликає сумнів в його правильності,докладно виклавши своє клопотання у письмову вигляді,яке долучено до матеріалів справи.
Позивачка просила поставити на вирішення експертизи питання:
-які є об»єктивні медичні дані про наявність у ОСОБА_1 ЧМТ,струсу головного мозку у наслідок забійної рани в області потилиці,спричиненої їй 08.05.2007 року?
Представники відповідачів у справі заперечень проти призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи заперечень не мали.
Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 27 липня 2010 року було призначено повторну комісійну судно-медичну експертизу ,проведення якої доручено Головному бюро судово-медичної експертизи МОЗ України.
Оскільки позивачку ОСОБА_1 не влаштовував тривалий час проведення вказаної експертизи цивільна справа за її заявою була відізвана на адресу суду.
В судовому засіданні 12 листопада 2010 року позивачка заявила клопотання про проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи Київським обласним бюро судово-медичної експертизи ,за адресою 04112 м.Київ вул.Оранжерейна,7,на проведенні якої вона наполягає,згодна на її оплату.
За висновком повторної комісійної судово -медичної експертизи Київського обласного бюро-судово-медичної експертизи від 04 лютого 2011 року при вивченні наданої медичної документації на ім»я ОСОБА_1 встановлено,що за період амбулаторного нагляду з 1997 року до вказаного у постанові часу нанесення їй тілесних ушкоджень /08 травня 2007 року/вона зверталася за медичною допомогою з приводу таких хронічних захворювань:
-ішемічна хвороба серція,стабільна стенокардія напруги,атеросклеротичний кардіосклероз з порушенням сердечного ритму;
-гіпертонічна хвороба 11 ступеню з розвитком дисциркуляторної енцефалопатіїї,гіпертензивного серця,гіпертензивної ангіопатіїї судин сітківки;
-гіпоплазія щитоподібної залози,еутиреоз;
-розповсюджений остеохондроз хребта;
-хронічний поліпозний риносинусит,хронічний субатрофічний фарингіт,хронічний бронхіт;
-виразкова хвороба дванадцятипалої кишки з рубцевою деформацією її цибулини,дуоденогастральний рефлекс,недостатність за ворітника/на російській мові «приватник»/,хронічний гастрит,помірний бульбіт,хронічний панкреатиит,стан після холецистектоміїї у 2005 році з приводу хронічного калькульозного холециститу/жовч нокам»яної хвороби/,постхолецистектомічний синдром;
-хронічний пієлонефрит,сечокам»яна хвороба,селокислийд іатех;
-хронічний двобічний сальпінгооофорит,спайковий процес органів малого тазу;
-варикозна хвороба судин нижніх кінцівок;
-остеоартроз крупних суглобів.
Згідно із записами лікарів,які оглядали ОСОБА_1 08.05.2007 року у цей період часу у неї була відмічена наявність забійної рани в потиличній ділянці,клінічні ознаки гіпертонічної хвороби/АТ 180/120/;також пацієнтка виказувала скарги на головний біль,головокружіння,нудоту,слабкість,які можуть свідчити як за наявність у неї гіпертонічного кризу,так і на спричинення їй черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку з місцем прикладання травмуючої сили в потиличній ділянці з ушкодженням шкірних покривів у вигляді забійної рани.
Виходячи із заключення консультанта-нейрохірірга КОБ СМЕ,записів лікарів,що оглядали ОСОБА_1 10.05.2007 року та описали наявний у неї на той час об»активний неврологічний статус/позитивний симптом Гуревича-Мана,кординаторні порушення/,з урахуванням позитивної динаміки цього статусу при подальшому лікуванні хворої/згідно з медичною картою № 3529/547,регрес неврологічної симптоматики на 10 добу після травми/,та із співставленням цих даних із описом неврологічного статусу пацієнтки до подій 08.05.2007 року,слід вважати,що у медичній документації є достатньо даних для твердження,що у ОСОБА_1 мало місце тілесне ушкодження-закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку.Описана у медичній документації на ім»я ОСОБА_1 об»ективна неврологічна документація,що вказує на наявність у неї закритої черепно-мозкової травми у вигляду струсу головного мозку,не могла виникнути внаслідок наявних у неї хронічних захворювань,у тому числі патології з боку серцево-судинної системи та системи травлення.
Приймаючи до уваги вищенаведене,а також те,що у матеріалах цивільної справи відсутні дані про можливу повторну травматизацію ОСОБА_1 у період часу між її оглядами лікарями 08 та 10.05.2007 року, слід вважати,що описані у медичній документації на ім»я ОСОБА_1 тілесні ушкодження -забійна рана у потиличній ділянці та закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку могли бути нанесені постраждалій у вказаний у постанові строк/08.05.2007р/.Зазначену ушкодження спричинені травматичною дією тупого твердого предмету/предметів/,визначити індивідуальні особливості якого/яких/ не є можливим,що не виключає ймовірність їх спричинення при вказаних у постанові та в медичній документації обставинах травми/удар телефонною трубкою по голові/.
Записи лікарів від 08.05.2007 року свідчать про навність у ОСОБА_1 на момент їх огляду об»ективної клінічної симптоматики хронічного захворювання-гіпертонічної хвороби.Цей факт може вказувати на те,що інші наявні у хворої вищеописані хронічні захворювання на момент її оглядів 08.05.2007 року не проявляли себе об»ективною клінічною симптоматикою,тобто були наявні у пацієнтки,але знаходились у фазі ремсіїї/не прогресували на те були у фазі загострення/.Відповідно станом на 10 травня 2007 року у ОСОБА_1 мали місце всі вищевказані хронічні захворювання,але знаходились у стані ремісії без об»ективних клінічних проявів.
Виходячи з того факту,що тілесні ушкодження ОСОБА_1могли бути спричинені саме 08 .05.2007 року,слід вважати ,що в неї внаслідок спричинення їй черепно-мозкової травми мала місце втрата працездатності як 08.05.2007 року після нанесення ушкоджень/ так і 10 .05.2007 року.Вирішення питань щодо необхідності видачі ОСОБА_1 внаслідок подій її травмування 08.05.2007 року листка непрацездатності та правильності його заповнення-не входить до компетенції судово-медичної експертизи.
/том.2 а.с._________________/.
В судовому засіданні 02 червня 2011 року ОСОБА_1вважає висновок Київського облбюро СМЕ від 04 лютого 2011 року об»ективним ,а висновок Дніпропетровського ОКЗ «СМЕ» вважає необґрунтованим,вважає,що позовні вимоги нею доведені повністю,відмовляється від проведення повторної судово-медичної експертизи в Головному бюро судово-медичної експертизи МОЗ України із-за тривалих термінів її проведення,просить позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача та третіх осіб вважають висновки Дніпропетровського облСМЕ та Київського облСМЕ суперечливими та вважають,що суперечності може усунути лише висновок Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України,від проведення якого позивачка відмовилася та відмовляється на даний час.
Крім того,вважають,що позов ОСОБА_1 заявлений передчасно ,оскільки розслідування нещасних випадків проводиться у спеціальному визначеному законом порядку,який не дотрималася позивачка,просять у задоволенні позову відмовити.
Як вбачається з висновків вищезазначених судово-медичних експертиз Дніпропетровського облСМЕ та Київського облСМЕ,тобто практично рівнозначних судово -медичних експертиз, за висновком судово-медичної експертизи Дніпропетровського облСМЕ встановлено численні виправлення та невідповідності історії хвороби 16-ї міської лікарні м.Дніпропетровська,об»ективні дані за діагноз:закрита черпно-мозкова травма,струс головного мозку відсутні,вказаний діагноз базується лише на скаргах хворої,тоді як висновок Київського облСМЕ вважає доведеним наявності у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень забійної рани потиличної ділянки голови та закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку.
При наявності вказаних суперечностей ОСОБА_1 відмовилася від проведення судово-медичної експертизи в Головному бюро судово-медичної експертизи МОЗ України,на необхідність проведення якої вказували відповідач та треті особи з метою усунення істотних суперечностей.
Як вбачається з огляду відмовного матеріалу Першотравенського ГУМВС України/оглянутого судом при розгляді справи/,копія постанови якого долучена до матеріалів справи, постановою від 14 травня 2007 року в порушенні кримінальної справи за заявами ОСОБА_5 та ОСОБА_1 по факту подій від 08 травня 2007 року було відмовлено за відсутністю складу злочину,вказана постанова заінтересованими особами,в тому числі позивачкою,не оскаржена у встановлені законом строки і по цей час.
Також відсутні звернення позивачки до суду в приватному порядку відносно події 08 травня 2007 року ,на які вона посилається.
З доданої позивачкою ксерокопії відповіді першого заступника теруправління Держгіпромнагляду по Дніпропетровській області від 29 грудня 2010 року за зверненням ОСОБА_1 до теруправління щодо незгоди з висновками комісії з розслідування нещасного випадку,який стався з нею 08.05.2007 року вбачається що належного рішення належної форми вказаним органом на звернення ОСОБА_1 не прийнято,а повідомлено,що рішення за її питаннями буде винесено судом.
Зі звернення позивачки вбачається,що нею також оскаржується акт про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ,тоді як саме розслідування та акт форми Н-5,на підставі якого складено акт форми НТ № 7 нею не оскаржується.
Належного рішенням органом Держнаглядохоронпраці належного рішення за зверненням не прийнято.
ОСОБА_1 вказане рішення відповідного органу Держнаглядохоронпраці до суду не оскаржено належним зверненням до суду з вказівкою відповідачем також органу рішення якого вона оскаржує,та з вказівкою іншого предмету спору та іншої підстави спору.
Як вбачається зі звернення ОСОБА_1 до відповідного органу Держнаглядохорон праці,вказане звернення нею здійснено в грудні 2010 року,тобто уже після звернення її до суду,та після неодноразових судових засідань по розгляду її позову в суді.
В заявленому позові до суду позивачкою також не містяться її вимоги відносно оскарження акту форми Н-5 ,на підставі якого був складений акт форми НТ,який вона оскаржує.
Аналізуючи вищезазначені обставини справи суд виходить з того,що згідно ч.І ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до ч.б та 7 ст.13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 р. - факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці". Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
На підставі ст. 22 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен організовувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
Згідно з п. 13 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, обстеження місця нещасного випадку, одержання пояснень потерпілого, свідків та причетних до нещасного випадку осіб, з'ясування обставин і причин нещасного випадку, визначення, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом, установлення осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці та складання акту розслідування нещасного випадку віднесено до компетенції утвореної роботодавцем комісії з розслідування нещасного випадку.
У пункті 26 Порядку зазначено, що нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався).
У судовому порядку факт нещасного випадку встановлюється лише у разі ліквідації підприємства-роботодавця (ч. 2 п. 26 Порядку).
Отже, законом визначено порядок установлення факту нещасного випадку на виробництві.
Відтак, вимога про встановлення фактів нещасного випадку на виробництві не підлягає розгляду в суді.
Крім того, у пункті 13 Порядку також визначено, що комісія протягом трьох діб зобов'язана скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 2 у трьох примірниках (далі - акт форми Н-5), а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 3 у шести примірниках (далі - акт форми Н-1), якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ згідно з додатком 4, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом (далі - акт форми НПВ), і передати їх на затвердження роботодавцю.
Відповідно до п. 37 Порядку, контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.
Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи і представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.
Зазначені у цьому пункті органи та особи мають право вимагати у межах своєї компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1, якщо ними виявлено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів з охорони праці.
Також п.38 Порядку передбачено , що посадова особа органу Держнаглядохоронпраці має право у разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт форми Н-5, акт форми Н-1 (або форми НПВ) чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта форми Н-5, акта форми Н-І (або форми НПВ), надходження скарги або незгоди з висновками розслідування про обставини та причини нещасного випадку чи приховання нещасного випадку видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду - у разі нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, приписи за формою Н-9 згідно з додатком 8 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання чи невизнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1 (або форми НПВ).
Рішення посадової особи органу Держнаглядохоронпраці може бути оскаржено у судовому порядку
Таким чином, у разі незгоди потерпілого зі змістом акта про нещасний випадок питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, чиє рішення може бути оскаржене у судовому порядку (ч.ч. З, 4 ст. 22 Закону України "Про охорону праці", пп. 37, 38 Порядку).
Звертаючись з позовом до суду про визнання недійсним акту № 7 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ комісії з розслідування нещасного випадку від 06 червня 2007 року та зобов»язання відповідача скласти акт за формою Н-1, позивач не врахувала того, що п.п. 13,26,37 Порядку, розслідування та складання відповідних актів нещасного випадку за формами Н-5 а також Н-1 або НПВ, належить до компетенції спеціальної комісії, а не суду.
Позивачкою взагалі не заявлені позовні вимоги про оспорювання акту розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 06 червня 2007 року,на підставі якого складено акт форми НТ № 7,який оспорює позивачка без оспорювання акту форми Н-5.
Звернення позивачки до відповідного органу Держнаглядохоронпраці у грудні 2010 року,тобто уже після пред»явлення позову до суду та його неодноразового розгляду судом у судових засіданнях,також містить вимоги лише про перевірку законності складання акту за формою НТ невиробничого характеру,її звернення також не містить вимог про зобов»язання відповідача проведення повторного розслідування нещасного випадку з нею на виробництві,зобов»язання складання акту форми Н-5,Н-1 чи НПВ,оскільки складання акту форми Н-1 неможливе без складання акту розслідування нещасного випадку форми Н-5 та оскарження його змісту.
Відповідь відповідного органу Держнаглядохоронпраці від 29 грудня 2010 року на звернення ОСОБА_1 в неналежній формі, ОСОБА_1 в належному порядку до суду не оскаржено з зазначенням всіх необхідних відповідачів у справі,в тому числі відповідного органу Держнаглядохоронпраці,що може бути предметом судового розгляду в іншому процесі у зв»язку зі зміною предмету та підстав спору,що неможливо при розгляді даної справи відповідно до вимог ч.2 ст.31 ЦПК України в редакції з 30 липня 2010 року.
Таким чином ,для вирішення зазначеного спору позивачкою не був дотриманий встановлений діючим законодавством спеціальний порядок,а тому вирішення цього питання у судовому порядку є передчасним,тому у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного,керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,224-226 ЦПК України,суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Першотравенської центральної міської лікарні,третіх осіб Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Першотравенську,Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності
- про визнання рішення комісії з соціального страхування Першотравенської центральної міської лікарні від 22 листопада 2007 року недійсним,про визнання акту про нещасний випадок невиробничого характеру від 06 червня 2007 року недійсним,зобов»язання відповідача скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1,який стався 08 травня 2007 року в кабінеті старшого інспектора відділу кадрів Першотравенської міської лікарні з ОСОБА_1 -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи ,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:Г. М. Бондарьова