Справа №2-1929/2011
01 червня 2011 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючої судді - Овчаренко Н.Г.,
при секретареві - Волошиній Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриваБанк», про визнання договорів недійсними,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, про визнання договорів недійсними.
В підтвердження позивних вимог позивач посилається на те, що 07 грудня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № DNC0GK00000065 про отримання позивачем кредитних коштів на придбання нерухомості у сумі 28 000,00 дол.США а також 4 480,00 дол.США на сплату страхових платежів з 07.12.2006 року до 07.12.2022 року та сплати процентів у розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту щомісяця у розмірі 0,2 % від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п.3.1.1. договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2 договору.
07 грудня 2006 року між сторонами був укладений договір іпотеки № DNC0GK00000065.
Позивач вважає, що кредитний договір не відповідає вимогам діючого законодавства України і підлягає, як правочин, разом із договором забезпечення його виконання, визнанню недійсними з наступних підстав.
Позивач вважає, що положення кредитного договору суперечать положенням законів України з огляду на наступне. Ст. 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражено в грошовій одиниці України - гривні. Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовуюється в проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня. Використання іноземної валюти на території України як засобу платежу потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України, відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
На момент укладення договору кредиту від 07.12.2006 курс гривні до долару США становив 505 гривень за 100 дол.США, до цього часу такий курс тримався в Україні протягом останніх шести років. Працівники банку запевняли позивача, що кредит для нього в іноземній валюті є найбільш вигідним, що він не обтяжений великими процентами, а курс є стабільним. Таким чином, позивач отримав кредитних коштів 28 000,00 дол.США на придбання нерухомості, що на той період становило 141 000 гривень.
На сьогодні курс гривні до долару становить приблизно 799,90 грн. за 100 доларів. Подальше виконання договору порушує співвідношення майнові інтереси позивача та відповідача, бо позивач поверне відповідачу значно більшу суму, чим була домовленість.
Позивачу до моменту отримання не було письмово надано переліку умов (процентна ставка, валюта платежу, графік погашення кредиту, комісії, термін розгляду видачі кредиту кредитним комітетом та умови забезпечення кредиту та інше) на яких буде укладатись кредитний договір, що суперечить ст.11 Закону України «Паро захист прав споживачів»
Несправедливі положення Кредитного договору, відповідно до ч. 6 статті 19 Закону України „Про захист прав споживачів" можуть бути визнані недійсними, коли вони здійснені з використанням нечесної підприємницької практики.
Відповідно до умов договору банк в односторонньому порядку даним договором залишив за собою право в будь-який час підвищувати процентну ставку, а також передбачив право, в разі незгоди позичальника, чи взагалі без згоди, вимагати повернення всієї суми кредиту.
Договір іпотеки має похідний характер від основного зобов'язання і має бути визнаний недійсним, в разі недійсності основного правочину.
Просить визнати недійсним з моменту укладення кредитний договір № DNC0GK00000065 від 07.12.2006, укладений між позивачем і відповідачем; визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки № DNC0GK00000065 від 07.12.2006, укладений між позивачем і відповідачем; зобов'язати приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_2 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження двокімнатної квартири, загальною площею 46,4 кв.м., житловою площею 30.10 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка була передана в іпотеку за договором іпотеки № DNC0GK00000065 від 07.12.2006 року, укладеним між позивачем та відповідачем; зобов'язати відповідача прийняти у позивача суму у розмірі 2778,34 грн. та стягнути судові витрати.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та, посилаючись на ті самі підстави, просив суд їх задовольнити.
Представник ПАТ КБ «ПриватБанк»у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі та заперечення на позов в яких посилається на те, що банк, як кредитор, виконав свої зобов'язання щодо надання кредиту, відповідно позичальник зобов'язаний належно виконувати всі свої зобов'язання за кредитним договором, повернути суму кредиту, а також сплачувати проценти за користування кредитними коштами в тій валюті, в якій їй було надано кредит.
Позивачем було складено анкету-заявку на видання кредиту, яка свідчить про те, що позивач ознайомлена з усіма умовами надання кредиту, а саме: з розміром кредиту, відсотками за користування кредитними коштами та строком, на який виданий кредит -тобто всі істотні умови надання кредиту.
Дозвіл на право здійснення операцій, визначених п.п.1-4 ч.2 та ч.4 ст.47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», що діє на даний момент, видано ПАТ КБ «ПрибатБанк»за № 22-3 від 21.09.09 р. До перейменування банку діяла банківська ліцензія № 22 від 04.01й.01 р., на право здійснення банківських операцій та письмовий дозвіл з додатком до нього № 22-2 від 29.07. 2003 року на право здійснювати операції з валютними цінностями. Таким чином, банк має право здійснювати операції з іноземною валютою, в тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті, а тому вираження в іноземній валюті грошового зобов'язання за договором відповідає вимогам законодавства і не вимагає індивідуальної ліцензії, які видаються, якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Законодавством не встановлені будь-які обмеження чи вимоги щодо сум та термінів кредитів в іноземній валюті резидентами України, що підтверджується листом НБУ від 29.05.2001 року № 28-313/2178 з посиланням на норми Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що 07 грудня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № DNC0GK00000065 про отримання позивачем кредитних коштів на придбання нерухомості у сумі 28 000,00 дол.США а також 4 480,00 дол.США на сплату страхових платежів з 07.12.2006 року до 07.12.2022 року та сплати процентів у розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту щомісяця у розмірі 0,2 % від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п.3.1.1. договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2 договору.
07 грудня 2006 року між сторонами був укладений договір іпотеки № DNC0GK00000065.
Відповідно до ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно.
Дозвіл на право здійснення операцій, визначених п.п.1-4 ч.2 та ч.4 ст.47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», що діє на даний момент, видано ПАТ КБ «ПрибатБанк»за № 22-3 від 21.09.09 р. До перейменування банку діяла банківська ліцензія № 22 від 04.01.01 р., на право здійснення банківських операцій та письмовий дозвіл з додатком до нього № 22-2 від 29.07. 2003 на право здійснювати операції з валютними цінностями. Таким чином, банк має право здійснювати операції з іноземною валютою, в тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті, а тому вираження в іноземній валюті грошового зобов'язання за договором відповідає вимогам законодавства і не вимагає індивідуальної ліцензії, які видаються, якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Законодавством не встановлені будь-які обмеження чи вимоги щодо сум та термінів кредитів в іноземній валюті резидентами України, що підтверджується листом НБУ від 29.05.2001 року № 28-313/2178 з посиланням на норми Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Щодо позовних вимог про порушення прав позивача, як споживача, то отримуючи кредит, позивач не пред'явив вимог щодо зміні визначення валюти кредитування, порядку та строків сплати кредиту. Загальні умови кредитного договору є суттєвими і оговорені в самому договорі, а його форма та зміст відповідають положенням ст.203 ЦК України. Позивач погоджувався зо всіма умовами кредитного договору, про що свідчить факт повернення ним кредитних коштів разом із нарахованими відсотками у повному обсязі.
Твердження позивача, щодо ненадання йому інформації у відповідності до ст.ст.1,10,11,15,19 та 21 ЗУ «Про захист прав споживачів»суд вважає необґрунтованими, оскільки при укладенні вказаних договорів, попередньо позивачу була повідомлена вся інформація у письмовому вигляді, про що позивач зазначив у анкеті-заяві позичальника та власноручно засвідчив своїм підписом.
Суд вважає, що кредитний договір відповідає вимогам закону, а позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 203, 526, 530, 1054 ЦК України, ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриваБанк», про визнання договорів недійсними -відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.Г. Овчаренко