Справа №2-85/2011
03 червня 2011 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючої судді - Овчаренко Н.Г.,
при секретареві - Волошиній Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, треті особи -ВГіРФО Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, Служба у справах неповнолітніх Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради, про усунення перешкод у користуванні власність шляхом виселення зняття з реєстрації та зустрічним позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа - Служба у справах неповнолітніх Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради, про визнання договору дарування недійсним, визнання пава власності, -
14.08.2006 ОСОБА_1 звернулась до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2, в її інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, третя особа - відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Кіровського району м. Дніпропетровська, про усунення перешкод в праві власності на квартиру, шляхом виселення з квартири і покладання зобов'язання про зняття особи з реєстрації в квартири, в якій просить суд: усунути їй перешкоди в праві власності на квартиру АДРЕСА_1, шляхом виселення відповідачки ОСОБА_2 з її неповнолітнім сином ОСОБА_3,1995 р. народження з цієї квартири і поклавши обов'язок на відділ ГІРФО Кіровського району м. Дніпропетровська зняти їх обох з реєстрації за квартирою АДРЕСА_1
В обґрунтування заявленого позову позивачка посилається на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 за свідоцтвом на право власності на житло від 23.03.1994 року виданого їй за розпорядженням підприємство Дніпроміськєлктротранс за № Р -82 і зареєстрована в МБТІ м. Дніпропетровська в реєстровій книзі за № 138п-66.
Відповідачка почала мешкати разом з позивачкою в спірній квартирі з 1999 р. разом із своїм неповнолітнім сином ОСОБА_3 У 2001 р. ОСОБА_1 залишила квартиру та почала мешкати в належному їй будинку АДРЕСА_2 де мешкає і до цього часу.
Позивачка посилається на те,що дозволила відповідачці та її сину тимчасово пожити в спірній квартирі з тієї умовою, що ОСОБА_2 буде сплачувати повністю усі комунальні послуги за квартиру від її імені.
ОСОБА_1 посилається нате, що вона пенсіонерка, страждає звуженням судин головного мозку і потребує медичного лікування, для чого потрібні кошти, у зв'язку з цим у неї виникла необхідність продажу квартири АДРЕСА_1.
Вона запропонувала відповідачці добровільно звільнити квартиру і знятися з реєстрації, однак відповідачка не бажає цього робити і вимагає від неї, щоб вона продала свій будинок і віддала їй вартість половину отриманих від продажу будинку грошей.
В травні 2007 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась ОСОБА_2, діюча в своїх інтересах, а також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3,1995 р. народження до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа - опікунська рада Кіровської районної в м. Дніпропетровську Ради про визнання права власності на квартиру і визнання недійсним договору дарування будинку, в якому просить суд: визнати договір дарування між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 30.08.2001 р.,на домоволодіння АДРЕСА_2; зняти з реєстрації ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1.; визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.
В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилається на те, що ОСОБА_1(її тітка) достовірно знала, про її бажання придбати собі квартиру в м. Дніпропетровську для проживання своєї сім'ї (син, чоловік) запропонувала їй придбати у неї за 1700 доларів США, однокімнатну квартиру, АДРЕСА_1, що належить їй,загальною площею 22,7 кв.м.
ОСОБА_2 зі згоди ОСОБА_1 проживала та була зареєстрована в спірній квартирі з 26.05.1994 р., а її неповнолітній син ОСОБА_3 з 17.03.1995 р.
Враховуючи те, що вартість квартири на той період складала, на розсуд ОСОБА_2 , 1700-1800 доларів США, вона зібрала необхідну грошову суму в розмірі 1700 доларів США.
ОСОБА_2 передала гроші 1700 доларів США, в рахунок за придбання нею квартири АДРЕСА_1, продавцю будинку, АДРЕСА_2 ОСОБА_4, який придбала ОСОБА_1
Після придбання, ОСОБА_1, будинку АДРЕСА_2 вона всіляко відмовляла ОСОБА_2 від оформлення належним чином документів на квартиру АДРЕСА_1, яку ОСОБА_2 добросовісно придбала.
ОСОБА_1 вводила в оману ОСОБА_2 щодо вартості оформлення права власності, тим паче, юридичні документи на продаж квартири відсутні та спірна квартира продовжує документально бути оформленою на ім'я ОСОБА_1
В спірній квартирі ОСОБА_1 не мешкає з 01.06.2001. Грошей на утримання та оплату комунальних послуг не перераховує. Особистих речей в квартирі немає.
У судовому засіданні позивачка по первісному позову ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги та спросила суд задовольнити їх.
Відповідачка ОСОБА_2 вона ж позивачка по зустрічній позовній заяві в судовому засіданні проти позову ОСОБА_1 заперечувала та просила в позові їй відмовити, свої позовні вимоги ОСОБА_2 підтримала і просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 заперечував проти визнання договору дарування від 30.08.2001 між ним та ОСОБА_1 на будинок АДРЕСА_2
Представник опікунської Ради Кіровської районної в м. Дніпропетровську ради в судовому засіданні від 12.09.2007 р. заперечувала проти зняття з реєстрації неповнолітньої дитини без надання іншого житла, в подальшому просила розглянути справу без участі третьої особи.
Третя особа - відділ ГІРФО Кіровського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області просив розглянути справу без його представника.(л.с.27)
Суд заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, а саме: свідоцтво про право власності на житло на ім'я ОСОБА_1(л.с.9); довідку РЄД -2(л.с.12); договір дарування жилого будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_1(л.с.15); довідки КП»ДМБТІ»(л.с.59-60); заслухавши та проаналізувавши пояснення свідків: ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8 прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 по первісному позову не можуть бути задовільні з наступних підстав.
Судом по справі встановлено,що ОСОБА_1 належить на праві власності однокімнатна квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23.03.1994 р. В тому ж 1994 році ОСОБА_1 вселила в якості члена сім'ї до себе свою племінниця ОСОБА_2 та прописала її 26.05.1994 р., а 17.03.1995 р. прописала її сина ОСОБА_3 Надалі ОСОБА_1 виписалась з власної квартири в 2001 році та перхала на постійне проживання в придбаний нею будинок будинку АДРЕСА_2
На підставі ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним мають право користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення ,
Яке вони мають право займати визначається його власником.
Згідно ст.. 64 ч.2 ЖК України до членів сім'ї наймача належить дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача можуть бути визнано і інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть спільне господарство.
Позивачка ОСОБА_1 всиливши ОСОБА_2 та її дитини у належну їй квартиру АДРЕСА_1 та зареєструвавши їх по цьому ж адресу визнала їх членами своєї сім'ї і визначила, що вони можуть займати її квартиру, а сама виїхала на друге постійне місце проживання.
Тож немає ніяких законних підстав для виселення ОСОБА_2 та її неповнолітнього сина ОСОБА_3 на тій підставі, що проживання членів сім'ї не заважає ОСОБА_1 розпоряджатися своєю квартирою як власністю.
Суд також вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 діючої в своїх інтересах ,а також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, 1995 р.н. до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа - опікунська рада Кіровської районної в м. Дніпропетровську Ради про визнання права власності на квартиру і визнання недійсним договору дарування будинку не підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків ст. 61 цього Кодексу.
Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі - продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку(квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Суд вважає, що ОСОБА_2 не довела ті обставини, які викладені нею в позовній заяві, а саме передачу грошей в сумі 1700 доларів США ОСОБА_1 та укладення договору купівлі - продажу спірної квартири.
Керуючись ст.ст. 10-12, 27,30, 58-62,209,212-215 ЦПК України,ст. 64 ч. 2 ЖК України, ст.405,657 ЦК України,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, треті особи -ВГіРФО Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, Служба у справах неповнолітніх Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради, про усунення перешкод у користуванні власність шляхом виселення зняття з реєстрації та зустрічним позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа - Служба у справах неповнолітніх Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради, про визнання договору дарування недійсним, визнання пава власності -відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.Г. Овчаренко