Справа № 2-а-131/11
іменем України
"19" січня 2011 р.
Дзержинський районний суд в складі: Сільченко В. Є.,
при секретарі Алісовій Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку ст. 41 КАС адміністративну справу за позовом позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Дзержинському районі міста Кривого Рогу про поновлення пропущеного строку звернення до суду, про визнання неправомірною бездіяльність , зобов»язання суб»єкта владних повноважень нарахувати і виплатити 30 % надбавку до пенсії як дитині війни , -
ОСОБА_2 звернулась до суду 01.12.2010 року із позовом, зазначивши, що вона, відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-ІV від 18.11.2004 «Про соціальний захист дітей війни» (далі Закон) є дитиною війни та відповідно до ст. 6 цього закону має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Така допомога їй виплачувалась з 01.01.2008 року у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком. Ці дії відповідача суперечить Конституції та Законам України, рішенню Конституційного Суду України № 6- рп/2007 від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 р. № 10 р-рп. Просить визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу (далі УПФУ) щодо невиплати щомісячної соціальної допомоги «дитині війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії, зобов'язати нарахувати та виплатити недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2006 р. по 01.12.2010 року, та нараховувати у подальшому.
Ухвалою суду від 19.01.2011 р. позовні вимоги що стосуються періоду з 01.01.2006 року по 31.05.2010 року включно залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Відповідач надав письмові заперечення на позов, просив відмовити у позові. Позовні вимоги не визнає, оскільки розмір надбавки дитині війни виплачуються за рахунок коштів державного бюджету, на день розгляду справи він становить 49,80 грн., відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Мінімальний розмір пенсії за віком, який визначається згідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які втратили працездатність, і який позивач вважає, що повинен бути застосований, не має відношення до визначення розміру надбавки «дітям війни», оскільки застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. У 2006 році надбавка такій категорії пенсіонерів не виплачувалась взагалі, через відсутність механізму проведення виплат, а з 2007 р. виплати проведені, згідно із законом про бюджет на відповідний рік, в яких визначено розмір видатків, що направляються Пенсійному фонду України для проведення виплат особам, що мають статус «дитина війни». Просив в позові відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.
Судом встановлено, що позивачка є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”№2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та має статус “дитини війни” (а.с. 5 - копія пенсійного посвідчення).
Згідно статті 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року. Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України №2195-ІV в новій редакції. Отже з 22.05.2008 р. було відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV, яка не була більше призупинена чи змінена, у тому числі і у 2010 р.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суд вважає, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає застосуванню щодо спірних правовідносин, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Ст. 52. Закону України «Про державний Бюджет на 2010 рік» установлено у 2010 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Відповідно ст. 21 ЗУ «Про державний Бюджет на 2011 рік» установлено у 2011 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.
Таким чином, виплата позивачці у 2010 році надбавки у розмірі 49,80 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, суперечить встановленим ст. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірам та порушує права позивача. Враховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, вимоги щодо визнання неправомірною бездіяльність щодо не виплати надбавки «дитині війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов'язання провести такий перерахунок і виплатити недоотриману суму ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись па відсутність коштів, як на підставу невиконаний своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону.
Суд , також вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про покладення зобов"язання на відповідача здійснювати у подальшому виплати що встановлені Законом України «“Про соціальний захист дітей війни”№2195-ІV від 18 листопада 2004 року, оскільки, порядок та підстави нарахування зазначеного виду компенсацій можуть бути змінені законодавством, тому суд не може застосувати такий спосіб захисту прав на майбутнє, як визначення обов"язку суб"єкта владних повноважень здійснювати виплати у конкретному розмірі.
При цьому суд відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає можливим вийти за межі її позовних вимог та конкретніше сформулювати резолютивну частину постанови з метою можливості її виконання в подальшому.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІV із змінами та доповненнями, ст.ст. 5,28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV із змінами та доповненнями, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року, ст.. 52 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст.ст. 86,159-162, 183-2 КАСУ, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу щодо невиплати ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.06.2010 р по 01.12.2010 року , розрахованого з урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу здійснити ОСОБА_2 перерахунок і нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як «дитині війни» за період з 01.06.2010 року , відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, до зміни законодавчих норм , що регулюють призначення пенсії цього виду , з урахуванням фактично отриманих сум.
В іншій частині позову відмовити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга в Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови
Суддя:В. Є. Сільченко