Справа №2а-463/11/0407
01 червня 2011р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі судді Болоніної М.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії дітям війни,
17.05.2011 р. до суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління ПФУ в м.Вільногірську про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії дітям війни, де просить:
- визнати дії відповідача Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області протиправними у тому, що у 2011 році надбавка до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачувались у розмірі 10% мінімальної пенсії, замість 30% передбачених законодавством;
- стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області розмір недоплаченої надбавки до пенсії як дитині війни починаючи з 01.01.2008р. в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої на рівні прожиткового мінімуму відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати відповідача проводити в подальшому нарахування та виплату щомісячно державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої на рівні прожиткового мінімуму відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»при нарахуванні пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 р., є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус «дитина війни»та перебуває у відповідача на обліку. позивач зазначає, що відповідно до ст.6 зазначеного Закону вона має право на підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але таке підвищення відповідачем виплачувалась їй у неповному обсязі. Позивач у своєму позові посилається, зокрема, на окремі норми Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. №10-рп/2008, згідно яких були визнані неконституційними положення окремих нормативно-правових актів, якими керувалось управління ПФУ при нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії дітям війни.
Справа розглядається відповідно до ст.183-2 КАС України в порядку скороченого провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та без проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 01.06.2011 р. (ар.с.10) позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2008 р. по 16.11. 2010 р. залишено без розгляду, тобто предметом судового розгляду є позовні вимоги за період з 17.11. 2010 р. по 01.06. 2011 р.
27.05.2011 р. на адресу суду надійшли письмові заперечення відповідача (ар.с.9), в яких управління ПФУ з доводами позивача не погоджується та просить в задоволені позовних вимог відмовити. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено підвищення пенсії «дітям війни» на 30% мінімальної пенсії за віком, термін «мінімальний розмір пенсії за віком»визначено лише в ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але цей термін застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, які призначені тільки за цим Законом. Крім того, відповідно до прикінцевих положень цього Закону надбавки та підвищення, встановлені до пенсій, виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Окремі положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими призупинялась дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», втратили чинність з дня прийняття Конституційним Судом України рішень від 09.07.2007 р. та від 22.05.2008 р., при цьому додаткових вимог стосовно порядку його виконання визначено не було. Відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2009 р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»особам зі статусом «діти війни»підвищення до пенсії виплачується у таких розмірах: з 01 січня 2008 р. -47,00 грн., з 22 травня 2008 р. -48,1 грн., з 1 липня 2008 р. -48,2 грн. та з 1 жовтня 2008 р. і до сьогоднішнього часу -49,8 грн., отже позивач за період з 01.01.2008р. по квітень 2011р. отримала підвищення до пенсії, як дитина війни, у сумі 1972,60 грн. Ця постанова Кабінету Міністрів України є чинною і тому управління ПФУ діє згідно норм чинного законодавства, тобто його дії не є протиправними.
Дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі письмові докази, в тому числі пенсійне посвідчення ОСОБА_1 із зазначенням статусу «дитина війни»(ар.с.6), лист управління ПФУ від 21.03.2011 р. №580 про виплату ОСОБА_1 надбавки до пенсії (ар.с.7), суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.ст.11,71 КАС України розгляд і вирішення адміністративних справ здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004р. №2195-ІV, тобто має статус «дитини війни».
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком
Доводи відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосуються «дітей війни»відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає безпідставними. Положення ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, тому для підвищення розміру пенсії позивачеві слід застосовувати саме це визначення мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. №107-VI внесено зміни, в тому числі до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими ст.6 Закону викладено в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 р. положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», які призупиняли дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані неконституційними, тому під час вирішення спору необхідно застосовувати положення Закону з урахуванням його дії в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка стала діяти пізніше, тобто положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у первісній редакції, а саме, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» не передбачено обмежень щодо застосування положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто у 2010 році та на час розгляду справи вищенаведені положення закону мають законну силу та не були призупинені.
Таким чином, суд доходить висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у нарахуванні і виплаті позивачу підвищення до пенсії згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд вважає необхідним захистити ці права шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплатити позивачу пенсію з урахуванням підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 17.11. 2010 р. по 01 червня 2011р.
При цьому необхідно врахувати, що розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», передбачений ст.6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», повинен обчислюватись, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік, а саме - 2010 р., 2011р.
Підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача надалі проводити нараховування та виплату підвищення до пенсії згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»суд не знаходить.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, у суду немає законних підстав встановлювати обов'язки для будь-яких осіб вчиняти ті чи інші дії у певній формі, обсягах та спосіб.
На відшкодуванні понесених судових витрат за рахунок Державного бюджету України позивач не наполягала.
Керуючись ст.ст.8,9,18,71,158-162,183-2 КАС України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р. №2195-IV, ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії дітям війни задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 17 листопада 2010 р. по 01 червня 2011 р.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області здійснити щомісячне нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 17 листопада 2010 р. по 31 грудня 2010р. та з 01 січня 2011р. по 01 червня 2011р.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Копії постанови направити сторонам в порядку ч.7 ст.183-2 КАС України.
СУДДЯ М.Б.БОЛОНІНА