- 1 -
№ 2а-262/11-0407
Іменем України
13.05.2011р. м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Литвинової Р.А., при секретарі Заіка А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Криничанської роти ДПС УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Чуприни С.В., Відділу ДАІ УМВС України Криничанського району Дніпропетровської області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС Криничанської роти ДПС УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Чуприни С.В. та Відділу ДАІ УМВС України Криничанського району Дніпропетровської області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що згідно викладених в протоколі та постанові обставин його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 06.03.2011р. о 14.00год., керуючи а.м. Фольксваген д.н. НОМЕР_1, рухався між населеними пунктами по автотрасі Знаменка-Луганськ-Ізварино з перевищеною швидкістю.
Згідно оскаржуваної постанови і протоколу факт порушення зафіксовано приладом «Корк» №18811. Свої заперечення проти факту порушення він виклав письмово в протоколі про адміністративне правопорушення, постанову він вважає незаконною в зв'язку з порушенням працівником ДАІ норм процесуального права, встановленого законодавством порядку притягнення до адміністративної відповідальності і невідповідністю його висновків фактичним обставинам справи. Постанову було складено на підставі фотозйомки, здійсненої приладом «Корк»№18811, що, на думку позивача, є незаконним і не може бути належним доказом по справі. Інших доказів в обґрунтування наявності вини позивача відповідач не надав, заперечення позивача та його клопотання щодо допиту свідка він не врахував та ігнорував, і безпідставно притягнув позивача до адміністративної відповідальності.
Позивач просить задовольнити його позов, визнати незаконною та скасувати вказану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
В судове засідання позивач не прибув з поважної причини, повідомивши в телефонному режимі про перебування у відрядженні, просив розглядати дану справу за його відсутності, врахувавши всі доводи, викладені ним в позовній заяві. (а.с.14).
Відповідачі в судове засідання не прибули, про дату та місце розгляду справи були повідомлені судом належним чином, причини неявки суду не повідомили, листа про розгляд справи за їх відсутності не надано.
Суд не вбачає перешкод для розгляду справи за відсутності сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Надаючи юридичну оцінку обставинам даної справи, суд керується наступними нормами права.
Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),неупереджено, добросовісно, розсудливо
з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це
- 2 -
рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
За змістом оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення від 06.03.2011 року серії АЕ1 № 215401 (а.с.4) ОСОБА_1 06.03.2011р. о 14.00год., керуючи а.м. Фольксваген д.н. НОМЕР_1, рухався між населеними пунктами з перевищеною швидкістю, тобто з перевищенням дозволеної швидкості на 39 км/год, за що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 грн.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 цього ж Кодексу доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показанням технічних приладів та технічних засобів , що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Будь-яких доказів в підтвердження вини позивача відповідачем не надано, заперечень проти позову не надав.
Як слідує з матеріалів справи, відповідачем не надані належні докази, передбачені ст.ст. 251, 258 КУпАП того, що позивачем було здійснено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення від 06.03.2011 року серії ВС1 № 206193, і постанова від 06.03.2011р. серії АЕ1 № 215401 були складені відповідачем на підставі фіксації порушення приладом «Корк»№18811, але відповідно до вимог ст.14-1 КУпАП адміністративна відповідальність в цьому випадку настає у разі фіксації правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху спеціальними засобами, працюючими в автоматичному режимі, а на зазначеному в постанові відрізку шляху, як вказав позивач, немає спеціальних засобів, працюючих в автоматичному режимі, фіксація застосовувалась інспектором ДАІ (відповідачем) в ручному режимі.
Крім того, назву вимірювального приладу в протоколі зазначено нечітко, що унеможливлює вірне його прочитання, а в постанові взагалі відсутнє посилання на застосування будь-якого спеціального засобу. Також не чітко зазначено цифри, які вказують на швидкість, з якою рухався позивач, не вказано - на якій саме автодорозі та між якими саме населеними пунктами відбувалася вказана подія. Також в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові невірно зазначено адреса порушника (позивача), не повністю, не чітко зазначені дані інспектора ДАІ, його посада. В постанові не зазначено, що до неї додається протокол про адміністративне правопорушення.
Більш того, наявним є факт того, що постанова у справі про адміністративне правопорушення виносилась відповідачем раніше, ніж складено ним протокол про адміністративне правопорушення. Так, протокол складено о 14.05год., в ньому зазначено, що розгляд справи відбудеться також о 14.05год., а в дійсності постанова була винесена о 14.00
- 3 -
год., що є грубим порушенням та неприпустимим.
Постановою Окружного адміністративного Суду м. Києва від 19.02.2010р. (справа №2в-4268/09/2670) визначено, що дії Міністерства внутрішніх справ України та Департаменту державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України з використання
радіолокаційних відео записуючих вимірювачів швидкості з метою виявлення та фіксування порушень Правил дорожнього руху України є протиправними, оскільки вчинені всупереч вимог ст.11 Закону України «Про міліцію». Суд дійшов висновку, що до прийняття нормативно-правового акту, яким буде надано право Міністерству внутрішніх справ України та Департаменту державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України використовувати для виявлення та фіксування порушень Правил дорожнього руху радіолокаційні відео записуючі вимірювачі швидкості слід заборонити працівникам ДАІ використовувати радіолокаційні відео записуючі вимірювачі швидкості з метою виявлення та фіксування порушень Правил дорожнього руху.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідачем Чуприною С.В. не було з'ясовано обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, у тому числі чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, не з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме : відповідач не зазначив доказів в підтвердження вини позивача, не врахував клопотання позивача про наявність свідка. В постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено пункт ПДР України, який було порушено позивачем, до того в протоколі про адміністративне правопорушення є посилання на порушення позивачем ПДР України.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»роз'яснюється, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім відводів.
Доводи позивача про те, що він не порушував ПДР при проїзді зазначеної ділянки автодороги, суд вважає такими , що відповідають дійсності, оскільки до постанови не приєднані інші докази. Крім цього, при винесенні постанови порушені права позивача, передбачені ст. 268 КпАП України, тому що він має право : знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката .
Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (перевищення водієм транспортного засобу швидкості руху), у судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, крім того відповідачем не було надано доказів відповідно до правомірності свого рішення.
Слід відмітити, що на запит суду щодо витребування з ВДВС для огляду в судовому засіданні оригіналу постанови в справі про адміністративне правопорушення з'ясувалось, що матеріали відносно ОСОБА_3 на виконанні у ВДВС не перебувають (а.с.12).
З огляду на вищенаведене, позовні вимоги щодо визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, законними, тому суд дійшов до впевненого висновку про їх задоволення.
Відповідно до частини 5 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
В частині позовних вимог стосовно закриття провадження по справі слід відмовити, оскільки згідно з ч. 3 ст. 17 КАС України це питання не відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України судові витрати по даній справі в розмірі 03.40грн. слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.2, 9, 71, 86, 87, 94, 158-163, 167, 171-2, 185, 186, 254 КАС України, ст.ст. 33 ч.2, 251, 252,256, 268, 280, 283, 284, 288 ч.5 КУпАП, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Крини-
- 4 -
чанської роти ДПС УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Чуприни С.В., Відділу ДАІ УМВС України Криничанського району Дніпропетровської області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу задовольнити частково.
Визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 215401 від 06.03.2011 року, винесену інспектором ДПС Криничанської роти ДПС УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Чуприни С.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260.00 грн., а дії відповідача по складанню вказаної постанови визнати неправомірними.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати у справі у вигляді судового збору в сумі 03.40грн. покласти на рахунок держави.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення, вона є остаточною і оскарженню не підлягає.
Копію постанови надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суддя Р.А.Литвинова