- 1 -
№ 2а-93/11-0407
Іменем України
08.04.2011р. м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Литвинової Р.А., при секретарі Заіка А.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську Дніпропетровської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Щеглова Андрія Володимировича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Щеглова А.В. про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги він зазначає, що відповідачем 04.01.2011р. у відношенні нього була складена постанова, в якій зазначено, що він 04.01.2011р. о 09.50год. на перехресті вул. Шмідта та пр. К.Маркса в м. Дніпропетровську, повертаючи праворуч, не надав дорогу пішоходам, які переходили проїзжу частину, на яку він повертав.
За результатами винесення постанови його було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 425грн.
Свою незгоду із стягненням позивач аргументує тим, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства, при її складанні було порушено встановлений законодавством порядок притягнення до відповідальності.
В даному випадку немає жодного належного доказу вчинення ним адміністративного правопорушення, з перелічених в ст.251 КУпАП, крім складеного відповідачем протоколу. Незважаючи на заперечення позивача проти складеного протоколу, про що він вказав в ньому, інспектор ДАІ все-таки склав протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності без обґрунтування доказової бази, тільки виходячи виключно із своїх власних міркувань.
Відповідачем не було внесено до протоколу даних про свідка, який знаходився в автомобілі позивача та не надано даних про свідків зі свого боку або, зокрема тих пішоходів, яких, на думку відповідача, не пропустив ОСОБА_1
Також позивач зазначає, що інспектор ДАІ, який його зупинив, знаходився за перехрестям, яке він перетнув, на відстані близько 50м від нього, а тому він фізично не мав можливості бачити момент його виїзду на перехрестя, тим більше, що він перетинав перехрестя не першим, а в колоні інших автомобілів, які рухались в попутному з ним напрямку.
Також при винесенні постанови відповідачем були порушені вимоги ст.280 КУпАП, оскільки в ній не були визначені всі необхідні обставини, що мають значення по справі, а саме : наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, не складено схеми та відсутня прив'язка до конкретного місця, де, на думку відповідача, було скоєно правопорушення.
Цими діями були порушені його права, передбачені ст.268 КУпАП, відповідачем було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, постанову було складено з порушенням вимог щодо її складання, а викладені в ній обставини не відповідають дійсним фактам, які мали місце 04.01.2011р. за участю позивача.
За таких обставин позивач вважає постанову незаконною та просить її скасувати.
В судовому засіданні позивач підтримав свій позов в повному обсязі, суду пояснив, що в зазначеному в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові у справі про адміністративне правопорушення місці, а саме на перехресті пр. К.Маркса та вул. Шмідта в м.
- 2 -
Дніпропетровську, він після зміни кольору світлофору на зелений повернув праворуч, пропустивши всіх пішоходів. Коли вони доїхали майже до ринку, їх зупинив інспектор ДАІ, звинувативши в тому, що він не пропустив пішоходів. Він запропонував йому запросити тих пішоходів, яких ніби-то він не пропустив, в якості свідків та опитати свідка, який знаходився в салоні його автомобіля, але це клопотання інспектором було грубо проігноровано. Позивач просив задовольнити його позовні вимоги.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показав, що вони були разом з позивачем в м. Дніпропетровську по робочим справам. Коли повернули до ринку «Озьорка», вони пропустили всіх пішоходів, проїхали приблизно метрів 50, після чого їх зупинив інспектор ДАІ, пред'явивши претензії, що ніби-то вони не пропустили пішоходів. Але в дійсності такого не було, інспектор навіть не задав йому ніяких запитань, хоча він знаходився в автомобілі і був свідком., а зразу ж склав протокол та постанову.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином, про що є відомості в матеріалах справи, але своїм правом взяти участь у судовому засіданні він не скористався. Він надав заяву, якою просить розглядати її без його участі, вказавши, що адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 складено ним правомірно та обґрунтовано, з позовом він не згоден. Він просить суд врахувати строки оскарження даної постанови та винести рішення у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.16).
Заслухавши пояснення позивача, показання свідка ОСОБА_4, суд на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, які були надані позивачем та досліджені в судовому засіданні, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами по справах про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, речовими доказами та ін.
Відповідачем -інспектором ДАІ - не надано суду доказів, які б свідчили про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, доводи позивача спростовані не були.
Оскаржувана постанова винесена з численними порушеннями та недотриманням вимог по її складанню. Як вбачається з зазначеного в ній часу, вона складена практично одночасно із часом скоєння правопорушення та складанням протоколу про адміністративне правопорушення, тому через обмеженість часу позивач був позбавлений права скористатися послугами адвоката під час розгляду справи, що є порушенням ст.268 КУпАП.
Ця обставина дає підстави вважати, що складання перелічених процесуальних документів було формальним, поспішним та не об'єктивним, що призвело до оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»роз'яснюється, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник.
Однак, інспектор ДАІ -відповідач по справі не врахував заперечення позивача, не забезпечив опитування свідків зі свого боку та не врахував свідка, який був пасажиром автомобіля під керуванням позивача, чим грубо порушено його права, передбачені ст.268 КУпАП. Він обмежився лише своїм одностороннім баченням ситуації та лише на своїх твердженнях побудував обґрунтування на звинувачення позивача у скоєнні зазначеного правопорушення.
Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, у вчиненні якого звинувачено позивача, у судовому засіданні не знайшов свого
- 3 -
підтвердження, крім того відповідачем не було надано доказів відповідно до правомірності свого рішення.
Доводи позивача про те, що він не порушував ПДР при слідуванні у зазначеному в протоколі та постанові місці, суд вважає такими, що відповідають дійсності, оскільки до постанови не приєднані інші докази. Крім цього, при винесенні постанови порушені права позивача, передбачені ст. 268 КпАП України, тому що він має право : знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката .
Оскільки при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідачем Щегловим А.В. не з'ясовано обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, у тому числі чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, не з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не зазначено доказів в підтвердження вини позивача, суд дійшов до висновку про ухвалення рішення про задоволення позовних вимог.
Доводи відповідача, викладені у його листі (а.с.16), щодо необхідності врахування строків оскарження даної постанови є безпідставними, оскільки вказаний строк позивачем не пропущено, адміністративний позов подано 06.01.2011р., а постанова винесена відповідачем 04.01.2011р.
Відповідно до частини 5 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Керуючись ст.ст.2, 9, 71, 86, 87, 94, 158-163, 167, 171-2, 185, 186, 254 КАС України, ст.ст. 33 ч.2, 251, 252,256, 268, 280, 283, 284, 288 ч.5 КУпАП, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Щеглова Андрія Володимировича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 143099 від 04.01.2011р., винесену інспектором ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Щегловим Андрієм Володимировичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425.00 грн., а дії відповідача по складанню вказаної постанови визнати неправомірними.
Судові витрати у справі у вигляді судового збору в сумі 03.40грн. покласти на рахунок держави.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення, вона є остаточною і оскарженню не підлягає.
Копію постанови надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу не пізніше 3-х днів після її складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова буде виготовлена після 13.04.2011 року.
Суддя Р.А.Литвинова