- 1 -
№ 2а-90/11-0407
Іменем України
08.04.2011р. м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Литвинової Р.А., при секретарі Заіка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську Дніпропетровської області в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Сагірова О.В. про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом інспектора ДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Сагірова О.В. про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги він зазначає, що відповідачем 25.12.2010р. у відношенні нього була складена постанова серії АЕ1 № 092324, в якій зазначено, що він 25.12.2010р. о 15.10год. на пр. Леніна в м. Дніпродзержинську, керуючи а.м. «Мітсубіші» д.н. НОМЕР_1, і здійснив зупинку на пішохідному переході, порушивши правила зупинки, чим порушив. 15.9 Правил дорожнього руху України.
За результатами винесення постанови його було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 255грн.
Свою незгоду із стягненням позивач аргументує тим, що інспектор не відреагував на його письмові заперечення, які він виклав у протоколі про адміністративне правопорушення, також його усні заперечення відповідачем залишено без уваги.
В дійсності він не створював ніяких перешкод руху пішоходів на зазначеному відрізку дороги, ніякої зупинки на пішохідному переході він не виконував. Він лише зупинився перед тим, як припаркуватись, пропускаючи автомобіль, який виїзжав з того місця, куди він мав на меті припаркувати автомобіль. Але факту його зупинки саме на пішохідному переході не було. В дійсності мав факт зупинки на відстані 15м. від нього в зоні автомобільної парковки.
В даному випадку з боку інспектора немає жодного належного доказу вчинення ним адміністративного правопорушення з перелічених в ст.251 КУаАП, крім складеного відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення. Незважаючи на заперечення позивача проти складеного протоколу, про що він зазначив в ньому, інспектор ДАІ все-таки склав протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності без обґрунтування доказової бази, тільки виходячи виключно із своїх власних міркувань.
За таких обставин позивач вважає постанову незаконною та просить її скасувати і закрити провадження і справі.
В судове засідання позивач надав заяву, якою просив суд розглядати дану справу без його участі, зазначивши, що підтримує позов в повному обсязі (а.с.13).
Відповідач у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином, але своїм правом приймати участь в розгляді справи він не скористався, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що вважає свої дії по складанню протоколу та постанови про адміністративне правопорушення правомірними, а позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Він просив розглядати дану справу без його участі (а.с.16-18).
Вивчивши матеріали справи, також оригінали протоколу про адміністративне правопорушення та постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд на підставі
- 2 -
повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами по справах про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, речовими доказами та ін.
Відповідачем -інспектором ДАІ - не надано суду доказів, які б свідчили про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, доводи позивача спростовані не були. В своїх запереченнях проти позову ОСОБА_1 він не навів переконливих доказів на підтвердження вчинення ним вказаного в протоколі та постанові правопорушення. Заперечення відповідача складаються лише з цитування нормативно-правових актів
Оскаржувана постанова винесена з численними порушеннями та недотриманням вимог по її складанню. Так, в ній не зазначено точне місце вчинення позивачем правопорушення, зазначено лише, що подія відбувалася на пр. Леніна в м. Дніпродзержинську. В ній не зазначено -які документи до неї додаються, зокрема не вказано протокол про адміністративне правопорушення. Як вбачається із зазначеного в ній часу, вона складена практично одночасно із часом скоєння правопорушення та складанням протоколу про адміністративне правопорушення.
Ця обставина дає підстави вважати, що складання перелічених процесуальних документів було формальним, поспішним та не об'єктивним, що призвело до оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»роз'яснюється, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник.
Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у вчиненні якого звинувачено позивача, у судовому засіданні не знайшов свого підтвердження, крім того відповідачем не було надано доказів відповідно до правомірності свого рішення.
Доводи позивача про те, що він не порушував ПДР в зазначеному в протоколі про адміністративне правопорушення та в оскаржуваній постанові місці, суд вважає такими, що відповідають дійсності, оскільки до постанови не приєднані інші докази. Крім цього, при винесені постанови порушені права позивача, передбачені ст. 268 КпАП України, тому що він має право : знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката.
Оскільки при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідачем Сагіровим О.В. не з'ясовано обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, у тому числі чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, не з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не зазначено доказів в підтвердження вини позивача, суд дійшов до висновку про ухвалення рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 5 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
В частині позовних вимог стосовно закриття провадження по справі слід відмовити, оскільки згідно з ч. 3 ст. 17 КАС України це питання не відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
Керуючись ст.ст.2, 9, 71, 86, 87, 94, 158-163, 167, 171-2, 185, 186, 254 КАС України, ст.ст. 33 ч.2, 251, 252,256, 268, 280, 283, 284, 288 ч.5 КУпАП, суд
- 3 -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Сагірова О.В. про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу задовольнити частково.
Визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 092324 від 25.12.2010., винесену інспектором ДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Сагіровим О.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255.00 грн., а дії відповідача по складанню вказаної постанови визнати неправомірними.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати у справі у вигляді судового збору в сумі 03.40грн. покласти на рахунок держави.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення, вона є остаточною і оскарженню не підлягає.
Копію постанови надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу не пізніше 3-х днів після її складення в повному обсязі.
Суддя Р.А.Литвинова