справа № 2-а-1350/07
Україна
«12» грудня 2007р. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд
В особі головуючого судді
Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання представника позивача: представника відповідача 1: представника відповідача 2:
Минько Н.З. ОСОБА_2 не з'явився Симонець Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Волинській області та Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області,
Позивач - приватний підприємець ОСОБА_1звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати дії Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Волинській області (відповідач 1 ) по проведенню рейдових перевірок суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, що мали місце 17,30 та 31 березня 2007 року - неправомірними, визнати не чинними акти проведення перевірок додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Волинській області № 035193 від 17 березня 2007 року, № 035271 від 30 березня 2007 року, № 035275 від 31 березня 2007 року та скасувати постанови про застосування фінансових санкцій Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області (відповідач 2) № 039821 від 13 квітня 2007 року, № 039822 від 13 квітня 2007 року, № 039853 від 28 квітня 2007 року, № 039854 від 28 квітня 2007 року.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач 1, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились. Про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач 2 подав до суду заперечення на позов, в якому позову не визнав з наступних підстав.
Територіальне управління Головавтотрансінспекції в Рівненській області не наділене правами юридичної особи (копія довідки № 12336 з ЄДРПОУ додається). Згідно статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна процесуальна правосуб'єктність визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). А тому, територіальне управління не може бути стороною у даній справі.
16 та 17 березня 2007 року інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції у Волинській області проведено рейдову перевірку в транспортному засобі, що належить позивачу і виявлено порушення ст. 35 Закону України «Про автомобільний транспорт" (далі - Закон). Зокрема, положення цієї статті вказують, що на автобусні маршрути протяжністю понад 500 км у рейс повинні направлятися два водії. Згідно акту проведення перевірки від 16 березня 2007 року ОСОБА_1 здійснював нерегулярні перевезення пасажирів по маршруту «Луцьк-Рівне-Київ-Луцьк". Таким чином протяжність даного маршруту становить 780 км. Аналогічне порушення на такому ж маршруті було вчинено ОСОБА_1. 17 березня 2007 року, що і зафіксовано в акті перевірки.
При проведенні рейдових перевірок ЗО і 31 березня 2007 року водій не представив документів, які надавали б право перевізнику здійснювати нерегулярні перевезення пасажирів.
Під час розгляду даних справ начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Рівненській області суб'єкт підприємницької діяльності не надав жодних документів, які спростовували б порушення зафіксовані в актах проведення рейдової перевірки.
Просить повністю відмовити в задоволенні адміністративного позову суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області.
Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх дослідженими у судовому засідання доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 16, 17, 30 та 31 березня 2007 року територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у Волинській області відносно ОСОБА_1, було складено акти по факту виявлення порушень вимог ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" під час виконання перевезень пасажирів. Постановами начальника територіального управління Головавтотрансінспекції в Рівненській області від 13 квітня та 28 квітня 2007 року на ОСОБА_1 було накладено фінансові санкції.
Підставою застосування фінансових санкцій за наслідками складених актів від 16 та 17 березня 2007 року послужило виявлення під час проведення рейдової перевірки факту перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 км. одним водієм.
Як слідує із змісту ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", змісту п. 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ № 1567 від 8 листопада 2006 року фінансові санкції застосовуються до автомобільних перевізників за перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм.
Суд не може прийняти до уваги заперечення на позов відповідача -1 в частині того, що перевезення пасажирів транспортним засобом позивача здійснювалось за маршрутом Рівне-Луцьк-Київ-Луцьк - Рівне, протяжність якого складає понад 500 км..
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, обов'язок доказування в даному разі покладається на відповідача, а останній не надав суду жодного доказу у підтвердження перевезення позивачем пасажирів саме за вказаним маршрутом, що перевищує протяжність 500 км..
Сторонами ж не оспорюється те, що позивач надавав послуги саме з нерегулярних пасажирських перевезень, а тому він не був обмежений у визначенні маршруту та часу руху транспортного засобу, у зв'язку із чим не був зобов'язаний виконувати маршрут Рівне-Луцьк-Київ-Луцьк - Рівне, про що вказує у запереченні на позов відповідач - 1 .
Поряд з тим, відповідно до договору про надання послуг з перевезення пасажирів від 16 та 17 березня 2007 року, автобус позивача здійснював перевезення пасажирів з м. Луцьк до м. Київ.
Таким чином, суд вважає безпідставним посилання відповідача -1 на порушення позивачем вимог ч. 1 абз. 7 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині перевезення пасажирів за відсутності в автобусі двох водіїв.
Відповідно до постанови № 039853 від 28 квітня 2007 року та постанови № 039854 від 28 квітня до ОСОБА_1 було застосовано фінансові санкції за допущення порушення вимог ч. 1 абз. 2 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме через надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, передбачених ст. 39 вказаного Закону.
Підставою застосування до позивача фінансових санкцій послужили акти, складені відповідачем 1 за наслідками проведених перевірок 30 та 31 березня 2007 року.
Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» закріплено перелік документів, які необхідно мати перевізнику для нерегулярних пасажирських перевезень. Зокрема, автомобільному перевізнику необхідно мати ліцензію, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України, для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійну картку, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
З досліджених судом доказів встановлено, що станом на день проведення перевірок 30 та 31 березня 2007 року приватний підприємець ОСОБА_1 мав всі передбачені ст. 39 Закону України «Про дорожній рух" документи, зокрема, свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності від 27 жовтня 2005 року, ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України щодо внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів від 1 листопада 2006 року, довідки ДПІ у місті Рівне про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку від 30 грудня 2006 року, медичні картки водіїв про придатність до керування транспортним засобом посвідчення водіїв, ліцензійні картки від 23 березня 2006 року, дійсні до 9 листопада 2010 року, технічні паспорти на автобуси, квитанції про оплату послуг від 30 та 31 березня 2007 року та договори про надання послуг з перевезення.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).
Як слідує із змісту п. 13 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ № 1567 від 8 листопада 2006 року територіальним управлінням Головавтотрансінспекції складається графік проведення рейдових перевірок з урахуванням, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, та інших обставин. Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал.
Отже, вказана норма надає право на проведення рейдової перевірки суб'єкта господарювання лише один раз на три місяці, а тому дії відповідача - 1 по проведенню рейдових перевірок приватного підприємця ОСОБА_1 17,30 та 31 березня 2007 року є неправомірними та протиправними, оскільки вчинені з порушенням права приватного підприємця ОСОБА_1, що передбачене ст. 42 Конституції України.
За таких обставин не можуть залишатись чинними акти відповідача - 1, складені за результатами перевірки приватного підприємця ОСОБА_1 17,30 та 31 березня 2007 року та винесені на підставі них відповідачем - 2 оскаржувані постанови.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати дії Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Волинській області по проведенню рейдових перевірок суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, що мали місце 17,30 та 31 березня 2007 року - неправомірними.
Визнати нечинними акти проведення перевірок додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Волинській області № 035193 від 17 березня 2007 року, № 035271 від 30 березня 2007 року, № 035275 від 31 березня 2007 року.
Скасувати постанови про застосування фінансових санкцій Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області № 039821 від 13 квітня 2007 року, № 039822 від 13 квітня 2007 року, № 039853 від 28 квітня 2007 року, № 039854 від 28 квітня 2007 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Cуддя підпис І.С.Чалий
З оригіналом згідно
Суддя І.С. Чалий