«08» лютого 2008 року 10 год. 05 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Чалого І.С. при секретарі судового засідання Минько Н.З. та за участю сторін і інших осіб, які беруть участь у справі від:
позивача:
ОСОБА_1 ;
відповідача:
Требик В.Б. (дов. № 2 від 08.01.2008 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача
Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську
про
стягнення заборгованості в сумі 8340,80 грн. та зобов'язання виплачувати пенсію з перерахуванням доплати,-
Позивач - ОСОБА_1- звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську про стягнення заборгованості в сумі 8340,80 грн. та зобов'язання виплачувати пенсію з перерахуванням доплати.
Свої позовні вимоги позивач мотивує наступним:
Згідно зі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіологічного контролю підвищуються на одну мінімальну зарплату на час пред'явленого позову. Вищеназване підвищення виплачується в сумі 5 грн. 20 коп. щомісячно на підставі п.2 постанови КМУ № 836 від 1996 року «Про компенсації виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте Законами України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлені такі розміри мінімальної зарплати - на 2006 р. - 375,00 грн., з 01.01.2007 р. - 400,00 грн., з 01.04.2007 р. - 420,00 грн., з 01.07.2007 року -440,00 грн., з 01.10.2007 р. - 460,00 грн.
Таким чином, на думку позивача, відповідачами вищезазначене підвищення до пенсії в розмірах, значно нижчих, ніж встановлено ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відтак просить задовольнити позов.
Представник відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в м. Кузнецовську надав суду пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в письмовому запереченні.
Відповідач - відділення Державного казначейства України в м. Кузнецовську позов не визнав, надав суду письмові заперечення, просить розглянути справу без їх участі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому суд встановив та врахував таке.
Позивач - ОСОБА_1- інвалід ІІ групи загального захворювання з 11.05.2002 р., пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, отримує пенсію за віком на пільгових підставах.
Стаття 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту - Закон) передбачає доплату непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіологічного контролю у розмірі мінімальної заробітної плати. В статті 62 Закону зазначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.
В статті 67 Закону йдеться про те, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій та компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Цей порядок та розмір виплат було визначено постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначена постанова набрала чинності з 01.08.1996 року і не втратила чинності по цей час. Доплата проводиться в розмірі 5,20 грн.
Відповідно до ст. 63 Закону фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Пунктом 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, дію статті 39 Закону було зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційним.
Згідно з ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до п.20 ст.2 Бюджетного кодексу України Закон України «Про Державний бюджет України» - це закон, що затверджує повноваження органами державної влади виконувати Державний бюджет України протягом бюджетного періоду (тобто на рік).
Оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не було передбачено коштів для доплати до пенсії по ст.39 Закону, то управління не вправі самостійно їх проводити із інших коштів, оскільки це буде бюджетним правопорушенням. Також ст.73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено використання коштів Пенсійного фонду на такі цілі.
Щодо збов'язання Кузнецовського відділення Державного казначейства України виплатити борг з підвищення до пенсії, суд зазначає наступне.
Позивач посилається на ч.4 ст. 33 Закону України «Про держбюджет на 2007 рік" про відшкодування коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, яка не може бути застосована в даному випадку, оскільки дана норма Закону стосується виконання рішень про відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів.
Органи Державного казначейства проводять безспірне списання коштів з рахунків установ і організацій на виконання рішень уповноважених державних органів у відповідності до Порядку примусового списання (стягнення) коштів з рахунків установ і організацій, відкритих в органах Державного казначейства, затвердженого наказом ДКУ № 175 від 05.10.2001 року. Управління Пенсійного фонду України у м. Кузнецовську не перебуває на казначейському обслуговуванні і не має рахунків, відкритих для проведення видатків бюджету в УДК у м. Кузнецовську.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду позивачем не доведено ті обставини на яких ґрунтується його позов, а відповідачем правомірність своїх дій доказана, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
3. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя підпис І.С.Чалий
Суддя І.С.Чалий