«17» грудня 2007 року 12 год. 35 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Чалого І.С. при секретарі судового засідання Минько Н.З. та за участю сторін і інших осіб від:
позивача:
ОСОБА_1;
відповідача:
Андріанов М.В. (дов. № 2 від 01.01.2007 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача
УМВС України в Рівненській області
про
визнання рішення комісії по встановленню статусу учасника бойових дій недійсним, -
Позивач - ОСОБА_1- звернувся до суду з позовом до УМВС України в Рівненській області, відповідно до якого просить визнати недійсним рішення комісії УМВС України в Рівненській області № 72 від 26 вересня 2007 року щодо неможливості визнати його учасником бойових дій та зобов'язати вказану комісію визнати його статус, як учасника бойових дій, та видати посвідчення встановленого зразку.
Позивач посилається на те, що в період з 05.07.1988 р. по 28.08.1988 р. та з 20.04.1989 р. по 17.07.1989., будучи слухачем Рязанської вищої школи МВС СРСР, він забезпечував охорону громадського порядку в районах надзвичайного стану Нагорно-Карабахської АО в умовах конфлікту між Азербайджаном і Вірменією, де проводились бойові дії.
Позивач подав рапорт та відповідні матеріали на розгляд комісії по розгляду питань, пов'язаних з встановленням статусу учасника війни, учасника бойових дій з числа працівників та пенсіонерів, а також вільнонайманого складу ОВС області, якою 26.09.2007 р. позивачу було відмовлено. Просить визнати рішення комісії недійсним. Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник в судовому засіданні відповідача надав суду пояснення, які співпадають з позицією, викладеного в запереченнях, поданих до суду.
А так, просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому суд встановив та врахував таке.
Згідно довідки Академії права та управління (Академії Федеральної служби виконання покарань Росії) № 10/34/35-Г-120 від 16.08.2007 р. (а.с. 10), ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу окремих батальйонів Рязанської вищої школи МВС СРСР, що забезпечували службу по охороні громадського порядку в НКАР Азербайджанської РСР з 05.08.1988 р. по 26.08.1988 р. (наказ начальника РВШ МВС СРСР від 26.05.1988 р. № 40) та з 20.04.1989 р. по 17.07.1989 р. (наказ начальника РВШ МВС СРСР від 19.04.1989 р. № 33).
Позивач звернувся до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, щодо визнання його учасником бойових дій з посиланням на вищевказані обставини та 26 вересня 2007 року Комісія прийняла рішення № 72 (а.с. 6) про те, що підстав, які передбачені дійсним законодавством України, для цього не має.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Учасниками бойових дій визнаються:
1) військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Великої Вітчизняної воєн, під час інших бойових операцій по захисту Батьківщини, партизани і підпільники громадянської та Великої Вітчизняної воєн;
2) учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для виконання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.
Нагорно-Карабахська АО не входить до Переліку держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, і періодів бойових дій на їх території, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року за № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії, їх соціального захисту".
Учасником бойових дій у розумінні п. 2 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є особа, яка безпосередньо проходила службу, працювала чи перебувала у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брала участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
Охорона громадського порядку, яку здійснював позивач, не передбачає участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ.
Викладене узгоджується не лише із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а й випливає зі змісту підзаконних актів, прийнятих у його розвиток. Так, пунктом 5 Інструкції про порядок видачі посвідчень, нагрудних знаків ветеранів війни та листів талонів на право одержання проїзних квитків безплатно і з 50-відсотковою знижкою їх вартості ветеранам війни-військовослужбовцям, які проходять військову службу у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 31.03.1996 р. № 87 і зареєстрованої Міністерством юстиції України 19.04.1996 р. за № 193/1218 встановлено, що підставою для видання посвідчень учасникам бойових дій за правилами п. 2 ст. 6 Закону військовослужбовцям, які були направлені для виконання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії, є надання: витягу з наказу відповідного командира (начальника) про направлення у відрядження, копії посвідчення про відрядження з відповідними відмітками про прибуття та вибуття, витягу з наказу по стройовій частині з військової частини, в яку вони були направлені у відрядження, довідки про участь у бойових діях встановленого зразку, видану військової частиною, яка входила до складу миротворчих сил.
З огляду на вищевикладене, керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судове рішення може бути оскаржене в порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справу.
Суддя підпис І.С.Чалий
З оригіналом згідно
Суддя І.С.Чалий