Справа №2-3323/2009 року
15 червня 2009 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Свяченої Ю.Б.,
при секретарі Тимошенко В.Д.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Співдружність" про стягнення суми депозитного вкладу та відсотків, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в подальшому уточнивши позовні вимоги, до Кредитної спілки „Співдружність" про повернення грошового вкладу та відсотків, посилаючись на наступні обставини.
Між ОСОБА_1 та КС „Співдружність" 23 травня 2008 року був укладений договір про депозитний вклад на суму 8 000 грн. строком повернення до 23 травня 2008 року з виплатою 31 % річних від суми додаткового пайового вкладу щоквартально.
На теперішній час, КС „Співдружність" не виплачує ОСОБА_1 відсотки за договором, а також не повертає позивачу внесений ним вклад, що й стало приводом для звернення до суду із відповідною вимогою.
Позивач у судове засідання з'явися, доводи викладені у позовній заяві підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити шляхом примусового зобов'язання КС „Співдружність" виконати зобов'язання за договором депозитного вкладу.
Представник відповідача КС „Співдружність" у судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки.
Відповідно до ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Тобто, через неявку представника установи-відповідача за даною цивільною справою, враховуючи письмову заяву позивача з цього приводу, суд вважає можливим розглядати справу в заочному порядку.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги обставини спору та пояснення позивача, повно і всебічно з"ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судом встановлено, що 23 травня 2008 року між ОСОБА_1 - з одної сторони та КС „Співдружність" - з іншої сторони був укладений Договір додаткового пайового вкладу № 393, відповідно до умов якого позивач передав грошові кошти у розмірі 8 000 гривень КС „Співдружність" на умовах сплати спілкою вкладнику 31 % річних щоквартально, строком на 1 рік, тобто до 23 травня 2009 року.
Виконання п.1.1 Договору №393 про депозитний вклад, стосовно розміщення вкладником вкладу в КС „Співдружність" внесення готівки через касу КС „Співдружність" 23 травня 2008 року зі сплатою обов'язкового пайового внеску та вступного внеску, підтверджується наданими суду копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру та розрахунку.
Згідно умов договору про депозитний вклад, зокрема, п.2.1., нарахування установою-відповідачем відсотків на вклад здійснюється щоквартально в готівковій формі, видатковим ордером через касу КС „Співдружність".
З зазначень позивача у суді випливає, що після внесення останнім вкладу, йому виплати установою-відповідачем без зрозумілих та встановлених підстав не були нараховані та відсотки за користування вкладом він ні разу не отримував.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Як регламентує ст.530 п.1 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Як зазначає ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
За допомогою нескладних арифметичних розрахунків, судом з'ясовано, що заборгованість у КС „Співдружність" перед ОСОБА_1 за оплатою відсотків становить 2 480 грн. 01 коп.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та вбачає, що з КС „Співдружність" на користь останнього стягненню підлягає загальна сума депозитного вкладу у розмірі 8 000 гривень, а також сума боргу за відсотками у розмірі 2 480 грн. 01 коп.
Також суд вбачає за необхідне згідно ст.79 ЦПК України, стягнути з КС „Співдружність" несплачені при подачі позовної заяви суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30, 00 гривень та в доход держави суму судового збору (держане мито) у розмірі 51 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57, 60, 79, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Співдружність" про стягнення суми депозитного вкладу та відсотків - задовольнити.
Стягнути з Кредитної спілки „Співдружність" на користь ОСОБА_1 загальну суму депозитного вкладу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень за договором додаткового пайового вкладу №393 від 23 травня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 - з одної сторони та Кредитною спілкою „Співдружність" - з іншої сторони.
Стягнути з Кредитної спілки „Співдружність" на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за відсотками у розмірі 2 480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) гривень 01 коп. за договором додаткового пайового вкладу №393 від 23 травня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 - з одної сторони та Кредитною спілкою „Співдружність" - з іншої сторони.
Стягнути з Кредитної спілки „Співдружність" несплачені при подачі позовної заяви суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30, 00 гривень та в доход держави суму судового збору (держане мито) у розмірі 51 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.