Справа № 2а-4107/2011 р.
03 червня 2011 року м. Євпаторія
Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді АБЗАТОВОЇ Г.Г.
розглянувши у скороченому провадженні в м. Євпаторії адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Євпаторії про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу «Дітям війни» , та забезпечити її виплату у 2011 році,
24 травня 2011 року до Євпаторійського міського суду АР Крим звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Євпаторії про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу «Дітям війни».
Свої вимоги мотивує тим, що маючи статус «дитини війни» відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», він має право на підвищення пенсії на 30 відсотків від прожиткового мінімуму. Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» було припинено. Але Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № «Про соціальний захист дітей війни» 6-рп2007, п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційним. Тому просить визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України у м. Євпаторія та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну соціальну допомогу з 24.11.2010 р. по 24.05.2011 р. , а також просить зобов'язати відповідача проводити нарахування щомісячно соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії і забезпечити її сплату у 2011 році. Просить розглянути справу у його відсутності.
На адресу суду 31.05.2011 року від представника відповідача Управління пенсійного фонду України в м. Євпаторії надійшло заперечення, відповідно до якого позов вони не визнають, вказавши, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Питання про механізм та нарахування виплати по Закону не визначено, проте виплати з 2008 року проводилися згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, законодавством України не визначено поняття « мінімальна пенсія за віком, як розрахункова величина для підвищення пенсій згідно ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», наполягає на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
За правилом ст. 183-2 КАС України сторони до судового засідання не викликалися, справа розглядається в порядку скороченого провадження.
Дослідивши надані докази, оцінив їх у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус «дитини війни» . У зв'язку з чим , позивач має право на пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», від 18.11.2004 року № 2195-1У, а саме право на отримання державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. 6 вказаного Закону.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
З набранням чинності 01 січня 2006 року Закону № 2195 дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена на 2006 рік Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а після внесення до останнього змін - було передбачено поетапне запровадження такого підвищення.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в новій редакції.
Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18 листопада 2004р.
У 2010 та 2011 рока дія ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.
З матеріалів справи та письмових заперечень відповідача вбачається, що управління будь-яких дій, пов'язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у 2010 та 2011 роках не здійснював, а також не проводив виплату. За таких обставин суд вважає, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
За положеннями чинного законодавства України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09липня 2003 року №1058-ІV, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Згідно ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач виплачував щомісячно позивачеві, як дитині війни, підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону №2195-IV, який має вищу юридичну силу.
Доводи відповідача, викладені у запереченнях проти позову, не можуть бути прийняті до уваги та слугувати підставою для відмови в задоволенні у повному обсязі вимог позивача, оскільки особливий статус «дітей війни» та обумовлені цим Законом державні соціальні гарантії дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами (ч.2 ст.3 Закону №2195-IV).
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбаченої ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" покладено на органи пенсійного фонду за місцем проживання позивача.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Згідно п.1, п. 2 ч. 1 ст. 162 КАС України , у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Таким чином суд вважає, що порушення права позивача на отримання допомоги до пенсії у розмірі, передбаченому законом, може бути поновлено шляхом визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія та зобов'язання відповідача виконати певні дії, а саме провести нарахування та відповідні виплати.
Спірне підвищення до пенсії, є «щомісячною» соціальною виплатою, право на яку у позивача триває з першого до останнього дня календарного місяця, у зв'язку з чим період має бути зазначений за цілий календарний місяць.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нараховувати позивачу щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії, суд зазначає що вони не підлягають задоволенню, так як рішення суду є наслідком правового регулювання чинних відносин, з метою захисту вже порушеного права, відповідно позовні вимоги на майбутнє не можуть бути задоволені судом, оскільки рішення суду не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому, змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 256 КАС України, постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, виконується негайно.
На підставі ст. ст. 1, 3, 43, 48, 17,53, 55, ч. 1 ст. 85, п. 19 ч.1 ст. 92, 64 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 94, 183 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Євпаторії про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу «Дітям війни» за період з листопада 2010 року по травень (включно) 2011 року , та забезпечити її виплату у 2011 році - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в м. Євпаторії щодо невиплати в повному обсязі щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_1 у період з листопада 2010 року по травень (включно) 2011 року .
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Євпаторія Автономної Республіці Крим здійснити нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 , встановленої ст. 6 Законом України « Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з розрахунку встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування " та провести відповідні виплати за період з листопада 2010 року по травень (включно) 2011 року , за виключенням виплаченого підвищення за вказаний період.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова, прийнята у скороченому проваджені, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії цієї постанови до Севастопольського адміністративного апеляційного суду через Євпаторійський міський суд АР Крим.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ Г.Г. АБЗАТОВА