14.06.11
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62
"14" червня 2011 р. справа № 16/27
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Земля і воля»
(Чернігівська обл.. м. Бобровиця вул. Чернігівська ,34)
Відповідач: Відкрите акціонерне товариство «Бобровицький райагрохім»
(адреса ліквідатора: м. Чернігів вул. Комсомольська,10, к.30)
Предмет спору: про визнання правочину дійсним.
Суддя Фесюра М.В.
Представники: позивача -Мусаханов В.З.
відповідача -не з'явився.
Заявлено позов про визнання правочину дійсним відповідно до ст.220 ЦК України з підстав ухилення відповідача від його нотаріального посвідчення.
Відповідач в особі ліквідатора надав відзив, яким підтвердив , що спірний договір підписаний сторонами і розрахунки за ним здійснені у повному обсязі, та звернув увагу на те, що позивач не вказав обставини, які перешкоджали нотаріально посвідчити договір в день його підписання. Відповідач не наполягає на застосуванні строку позовної давності.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду , але представник в судове засідання не з'явився.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд
Позивач надав копію договору купівлі -продажу б/н від 18.03.2004р., підписаного сторонами у справі, відповідно до якого відповідач як продавець зобов'язався передати у власність позивачу як покупцю під'їздну залізничну колію № 2, від стрілки № 20 до упора, довжиною 600 м, місцезнаходження : м.Бобровиця, вул.. Незалежності,179, технічні характеристики якої вказані в технічному паспорті, виготовленому проектним відділком Київської дистанції залізничних перевезень в 2001р. Ціна визначена у договорі у розмірі 35 000 грн.
22.04.2004р. покупець перерахував продавцю повну вартість колії відповідно до платіжного доручення № 1105. Сторони склали акт приймання - передачі колії.
Відповідно до ст..657 ЦК України в редакції, яка діяла на час підписання договору, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Частиною 1 ст.210 цього Кодексу встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Частиною 3 ст.640 цього Кодексу також передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Враховуючи те, що спірний договір про купівлю -продаж залізничної колії у 2004 році підлягав і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, тому момент його укладення пов'язується не з нотаріальним посвідченням, яке у вищенаведеній нормі ст..220 Кодексу може бути замінене судовим визнанням, а з державною реєстрацією.
За таких обставин , спірний договір не може бути визнаний дійсним.
На це звернув увагу Пленум Верховного Суду України у постанові від 06.11.2009р. N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вказавши у п. 13, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
На підставі викладеного у позові має бути відмовлено повністю.
Керуючись ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Повний текст рішення складений 14 червня 2011 року.
Суддя М.В. Фесюра